1 І сталось, як Він переходив ланами, у суботу, Його учні зривали колосся та їли, розтерши руками.

Now on the second Sabbath after the first, he was going through the grain fields. His disciples plucked the heads of grain and ate, rubbing them in their hands.

2 А деякі з фарисеїв сказали: Нащо робите те, чого не годиться робити в суботу?

But some of the Pharisees said to them, “Why do you do that which is not lawful to do on the Sabbath day?”

3 І промовив Ісус їм у відповідь: Хіба ви не читали того, що зробив був Давид, коли сам зголоднів, також ті, хто був із ним?

Jesus, answering them, said, “Haven’t you read what David did when he was hungry, he, and those who were with him;

4 Я к він увійшов був до Божого дому, і, взявши хліби показні, яких їсти не можна було, тільки самим священикам, споживав, і дав тим, хто був із ним?

how he entered into God’s house, and took and ate the show bread, and gave also to those who were with him, which is not lawful to eat except for the priests alone?”

5 І сказав Він до них: Син Людський Господь і суботі!

He said to them, “The Son of Man is lord of the Sabbath.”

6 І сталось, як в іншу суботу зайшов Він до синагоги й навчав, знаходився там чоловік, що правиця йому була всохла.

It also happened on another Sabbath that he entered into the synagogue and taught. There was a man there, and his right hand was withered.

7 А книжники та фарисеї вважали, чи в суботу того не вздоровить, щоб знайти проти Нього оскарження.

The scribes and the Pharisees watched him, to see whether he would heal on the Sabbath, that they might find an accusation against him.

8 А Він знав думки їхні, і сказав чоловікові, що мав суху руку: Підведися, і стань посередині! Той підвівся і став.

But he knew their thoughts; and he said to the man who had the withered hand, “Rise up, and stand in the middle.” He arose and stood.

9 І сус же промовив до них: Запитаю Я вас: Що годиться в суботу робити добре, чи робити лихе, душу спасти, чи згубити?

Then Jesus said to them, “I will ask you something: Is it lawful on the Sabbath to do good, or to do harm? To save a life, or to kill?”

10 І , позирнувши на всіх них, сказав чоловікові: Простягни свою руку! Той зробив, і рука його стала здорова!

He looked around at them all, and said to the man, “Stretch out your hand.” He did, and his hand was restored as sound as the other.

11 А вони переповнились лютістю, і один з одним змовлялись, що робити з Ісусом?...

But they were filled with rage, and talked with one another about what they might do to Jesus.

12 І сталось, що часу того Він вийшов на гору молитися, і перебув цілу ніч на молитві до Бога.

In these days, he went out to the mountain to pray, and he continued all night in prayer to God.

13 А коли настав день, покликав Він учнів Своїх, і обрав із них Дванадцятьох, яких і апостолами Він назвав:

When it was day, he called his disciples, and from them he chose twelve, whom he also named apostles:

14 С имона, якого й Петром Він назвав, і Андрія, брата його, Якова й Івана, Пилипа й Варфоломія,

Simon, whom he also named Peter; Andrew, his brother; James; John; Philip; Bartholomew;

15 М атвія й Хому, Якова Алфієвого й Симона, званого Зилотом,

Matthew; Thomas; James, the son of Alphaeus; Simon, who was called the Zealot;

16 Ю ду Якового, й Юду Іскаріотського, що й зрадником став.

Judas the son of James; and Judas Iscariot, who also became a traitor.

17 Я к зійшов Він із ними, то спинився на рівному місці, також натовп густий Його учнів, і безліч людей з усієї Юдеї та з Єрусалиму, і з приморського Тиру й Сидону,

He came down with them, and stood on a level place, with a crowd of his disciples, and a great number of the people from all Judea and Jerusalem, and the sea coast of Tyre and Sidon, who came to hear him and to be healed of their diseases;

18 щ о посходилися, щоб послухати Його та вздоровитися із недугів своїх, також ті, хто від духів нечистих страждав, і вони вздоровлялися.

as well as those who were troubled by unclean spirits, and they were being healed.

19 У весь же народ намагався бодай доторкнутись до Нього, бо від Нього виходила сила, і всіх вздоровляла.

All the multitude sought to touch him, for power came out of him and healed them all.

20 А Він, звівши очі на учнів Своїх, говорив: Блаженні убогі, Царство Боже бо ваше.

He lifted up his eyes to his disciples, and said, “Blessed are you who are poor, God’s Kingdom is yours.

21 Б лаженні голодні тепер, бо ви нагодовані будете. Блаженні засмучені зараз, бо втішитесь ви.

Blessed are you who hunger now, for you will be filled. Blessed are you who weep now, for you will laugh.

22 Б лаженні ви будете, коли люди зненавидять вас, і коли проженуть вас, і ганьбитимуть, і знеславлять, як зле, ім'я ваше за Людського Сина.

Blessed are you when men shall hate you, and when they shall exclude and mock you, and throw out your name as evil, for the Son of Man’s sake.

23 Р адійте того дня й веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах. Бо так само чинили пророкам батьки їхні.

Rejoice in that day, and leap for joy, for behold, your reward is great in heaven, for their fathers did the same thing to the prophets.

24 Г оре ж вам, багатіям, бо втіху свою ви вже маєте.

“But woe to you who are rich! For you have received your consolation.

25 Г оре вам, тепер ситим, бо зазнаєте голоду ви. Горе вам, що тепер потішаєтеся, бо будете ви сумувати та плакати.

Woe to you, you who are full now, for you will be hungry. Woe to you who laugh now, for you will mourn and weep.

26 Г оре вам, як усі люди про вас говоритимуть добре, бо так само чинили фальшивим пророкам батьки їхні!

Woe, when men speak well of you, for their fathers did the same thing to the false prophets.

27 А вам, хто слухає, Я кажу: Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас.

“But I tell you who hear: love your enemies, do good to those who hate you,

28 Б лагословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить.

bless those who curse you, and pray for those who mistreat you.

29 Х то вдарить тебе по щоці, підстав йому й другу, а хто хоче плаща твого взяти, не забороняй і сорочки.

To him who strikes you on the cheek, offer also the other; and from him who takes away your cloak, don’t withhold your coat also.

30 І кожному, хто в тебе просить подай, а від того, хто твоє забирає, назад не жадай.

Give to everyone who asks you, and don’t ask him who takes away your goods to give them back again.

31 І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви.

“As you would like people to do to you, do exactly so to them.

32 А коли любите тих, хто любить вас, яка вам за те ласка? Люблять бо й грішники тих, хто їх любить.

If you love those who love you, what credit is that to you? For even sinners love those who love them.

33 І коли добре чините тим, хто добро чинить вам, яка вам за те ласка? Бо те саме і грішники роблять.

If you do good to those who do good to you, what credit is that to you? For even sinners do the same.

34 А коли позичаєте тим, що й від них сподіваєтесь взяти, яка вам за те ласка? Позичають бо й грішники грішникам, щоб одержати стільки ж.

If you lend to those from whom you hope to receive, what credit is that to you? Even sinners lend to sinners, to receive back as much.

35 Т ож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, і ваша за це нагорода великою буде, і синами Всевишнього станете ви, добрий бо Він до невдячних і злих!

But love your enemies, and do good, and lend, expecting nothing back; and your reward will be great, and you will be children of the Most High; for he is kind toward the unthankful and evil.

36 Б удьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний!

“Therefore be merciful, even as your Father is also merciful.

37 Т акож не судіть, щоб не суджено й вас; і не осуджуйте, щоб і вас не осуджено; прощайте, то простять і вам.

Don’t judge, and you won’t be judged. Don’t condemn, and you won’t be condemned. Set free, and you will be set free.

38 Д авайте і дадуть вам; мірою доброю, натоптаною, струснутою й переповненою вам у подолок дадуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відміряють вам.

“Give, and it will be given to you: good measure, pressed down, shaken together, and running over, will be given to you. For with the same measure you measure it will be measured back to you.”

39 Р озповів також приказку їм: Чи ж може водити сліпого сліпий? Хіба не обидва в яму впадуть?

He spoke a parable to them. “Can the blind guide the blind? Won’t they both fall into a pit?

40 У чень не більший за вчителя; але, удосконалившись, кожен буде, як учитель його.

A disciple is not above his teacher, but everyone when he is fully trained will be like his teacher.

41 Ч ого ж в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш?

Why do you see the speck of chaff that is in your brother’s eye, but don’t consider the beam that is in your own eye?

42 Я к ти можеш сказати до брата свого: Давай, брате, я заскалку вийму із ока твого, сам колоди, що в оці твоїм, не вбачаючи? Лицеміре, вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого!

Or how can you tell your brother, ‘Brother, let me remove the speck of chaff that is in your eye,’ when you yourself don’t see the beam that is in your own eye? You hypocrite! First remove the beam from your own eye, and then you can see clearly to remove the speck of chaff that is in your brother’s eye.

43 Н ема доброго дерева, що родило б злий плід, ані дерева злого, що родило б плід добрий.

For there is no good tree that produces rotten fruit; nor again a rotten tree that produces good fruit.

44 К ожне ж дерево з плоду свого пізнається. Не збирають бо фіґ із тернини, винограду ж на глоду не рвуть.

For each tree is known by its own fruit. For people don’t gather figs from thorns, nor do they gather grapes from a bramble bush.

45 Д обра людина із доброї скарбниці серця добре виносить, а лиха із лихої виносить лихе. Бо чим серце наповнене, те говорять уста його!

The good man out of the good treasure of his heart brings out that which is good, and the evil man out of the evil treasure of his heart brings out that which is evil, for out of the abundance of the heart, his mouth speaks.

46 Щ о звете ви Мене: Господи, Господи, та не робите того, що Я говорю?

“Why do you call me, ‘Lord, Lord,’ and don’t do the things which I say?

47 С кажу вам, до кого подібний усякий, хто до Мене приходить та слів Моїх слухає, і виконує їх:

Everyone who comes to me, and hears my words, and does them, I will show you who he is like.

48 Т ой подібний тому чоловікові, що, будуючи дім, він глибоко викопав, і основу на камінь поклав. Коли ж злива настала, вода кинулася на той дім, та однак не змогла захитати його, бо збудований добре він був!

He is like a man building a house, who dug and went deep, and laid a foundation on the rock. When a flood arose, the stream broke against that house, and could not shake it, because it was founded on the rock.

49 А хто слухає та не виконує, той подібний тому чоловікові, що свій дім збудував на землі без основи. І наперла на нього ріка, і зараз упав він, і велика була того дому руїна!

But he who hears, and doesn’t do, is like a man who built a house on the earth without a foundation, against which the stream broke, and immediately it fell, and the ruin of that house was great.”