1 К раще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження!

A good name is better than fine perfume; and the day of death better than the day of one’s birth.

2 К раще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!

It is better to go to the house of mourning than to go to the house of feasting: for that is the end of all men, and the living should take this to heart.

3 К ращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце!

Sorrow is better than laughter; for by the sadness of the face the heart is made good.

4 С ерце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів.

The heart of the wise is in the house of mourning; but the heart of fools is in the house of mirth.

5 К раще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних,

It is better to hear the rebuke of the wise, than for a man to hear the song of fools.

6 б о як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!...

For as the crackling of thorns under a pot, so is the laughter of the fool. This also is vanity.

7 К оли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.

Surely extortion makes the wise man foolish; and a bribe destroys the understanding.

8 К інець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!

Better is the end of a thing than its beginning. The patient in spirit is better than the proud in spirit.

9 Н е спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.

Don’t be hasty in your spirit to be angry, for anger rests in the bosom of fools.

10 Н е кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це.

Don’t say, “Why were the former days better than these?” For you do not ask wisely about this.

11 Д обра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,

Wisdom is as good as an inheritance. Yes, it is more excellent for those who see the sun.

12 б о в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її.

For wisdom is a defense, even as money is a defense; but the excellency of knowledge is that wisdom preserves the life of him who has it.

13 Р озваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив?

Consider the work of God, for who can make that straight, which he has made crooked?

14 З а доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла!

In the day of prosperity be joyful, and in the day of adversity consider; yes, God has made the one side by side with the other, to the end that man should not find out anything after him.

15 В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.

All this have I seen in my days of vanity: there is a righteous man who perishes in his righteousness, and there is a wicked man who lives long in his evildoing.

16 Н е будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?

Don’t be overly righteous, neither make yourself overly wise. Why should you destroy yourself?

17 Н е будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?

Don’t be too wicked, neither be foolish. Why should you die before your time?

18 Д обре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.

It is good that you should take hold of this. Yes, also from that don’t withdraw your hand; for he who fears God will come out of them all.

19 М удрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.

Wisdom is a strength to the wise man more than ten rulers who are in a city.

20 Н емає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,

Surely there is not a righteous man on earth, who does good and doesn’t sin.

21 т ому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,

Also don’t take heed to all words that are spoken, lest you hear your servant curse you;

22 з нає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!

for often your own heart knows that you yourself have likewise cursed others.

23 У се це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!

All this have I proved in wisdom. I said, “I will be wise”; but it was far from me.

24 Д алеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його?

That which is, is far off and exceedingly deep. Who can find it out?

25 З вернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство!

I turned around, and my heart sought to know and to search out, and to seek wisdom and the scheme of things, and to know that wickedness is stupidity, and that foolishness is madness.

26 І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона!

I find more bitter than death the woman whose heart is snares and traps, whose hands are chains. Whoever pleases God shall escape from her; but the sinner will be ensnared by her.

27 П одивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння!

“Behold, I have found this,” says the Preacher, “to one another, to find out the scheme;

28 Ч ого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!...

which my soul still seeks; but I have not found. One man among a thousand have I found; but I have not found a woman among all those.

29 К рім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...

Behold, this only have I found: that God made man upright; but they search for many schemes.”