1 З відки війни та свари між вами? Чи не звідси, від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють?

Where do wars and fightings among you come from? Don’t they come from your pleasures that war in your members?

2 Б ажаєте ви та й не маєте, убиваєте й заздрите та досягнути не можете, сваритеся та воюєте та не маєте, бо не прохаєте,

You lust, and don’t have. You murder and covet, and can’t obtain. You fight and make war. You don’t have, because you don’t ask.

3 п рохаєте та не одержуєте, бо прохаєте на зле, щоб ужити на розкоші свої.

You ask, and don’t receive, because you ask with wrong motives, so that you may spend it for your pleasures.

4 П ерелюбники та перелюбниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом то ворожнеча супроти Бога? Бо хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Божим стається.

You adulterers and adulteresses, don’t you know that friendship with the world is hostility toward God? Whoever therefore wants to be a friend of the world makes himself an enemy of God.

5 Ч и ви думаєте, що даремно Писання говорить: Жадає аж до заздрости дух, що в нас пробуває?

Or do you think that the Scripture says in vain, “The Spirit who lives in us yearns jealously”?

6 Т а ще більшу благодать дає, через що й промовляє: Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать.

But he gives more grace. Therefore it says, “God resists the proud, but gives grace to the humble.”

7 Т ож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, то й утече він від вас.

Be subject therefore to God. But resist the devil, and he will flee from you.

8 Н аблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас. Очистьте руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні!

Draw near to God, and he will draw near to you. Cleanse your hands, you sinners; and purify your hearts, you double-minded.

9 Ж уріться, сумуйте та плачте! Хай обернеться сміх ваш у плач, а радість у сум!

Lament, mourn, and weep. Let your laughter be turned to mourning, and your joy to gloom.

10 У покоріться перед Господнім лицем, і Він вас підійме!

Humble yourselves in the sight of the Lord, and he will exalt you.

11 Н е обмовляйте, брати, один одного! Бо хто брата свого обмовляє або судить брата, той Закона обмовляє та судить Закона. А коли ти Закона осуджуєш, то ти не виконавець Закона, але суддя.

Don’t speak against one another, brothers. He who speaks against a brother and judges his brother, speaks against the law and judges the law. But if you judge the law, you are not a doer of the law, but a judge.

12 О дин Законодавець і Суддя, що може спасти й погубити. А ти хто такий, що осуджуєш ближнього?

Only one is the lawgiver, who is able to save and to destroy. But who are you to judge another?

13 А ну тепер ви, що говорите: Сьогодні чи взавтра ми підем у те чи те місто, і там рік проживемо, та будемо торгувати й заробляти,

Come now, you who say, “Today or tomorrow let’s go into this city, and spend a year there, trade, and make a profit.”

14 в и, що не відаєте, що трапиться взавтра, яке ваше життя? Бо це пара, що на хвильку з'являється, а потім зникає!...

Whereas you don’t know what your life will be like tomorrow. For what is your life? For you are a vapor, that appears for a little time, and then vanishes away.

15 З амість того, щоб вам говорити: Як схоче Господь та будемо живі, то зробимо це або те.

For you ought to say, “If the Lord wills, we will both live, and do this or that.”

16 А тепер ви хвалитеся в своїх гордощах, лиха всяка подібна хвальба!

But now you glory in your boasting. All such boasting is evil.

17 О тож, хто знає, як чинити добро, та не чинить, той має гріх!

To him therefore who knows to do good, and doesn’t do it, to him it is sin.