1 З апитав тоді первосвященик: Чи це так?

The high priest said, “Are these things so?”

2 С тепан же промовив: Послухайте, мужі-браття й отці! Бог слави з'явивсь Авраамові, отцеві нашому, як він у Месопотамії був, перше ніж оселився в Харані,

He said, “Brothers and fathers, listen. The God of glory appeared to our father Abraham, when he was in Mesopotamia, before he lived in Haran,

3 і промовив до нього: Вийди із своєї землі та від роду свого, та й піди до землі, що тобі покажу.

and said to him, ‘Get out of your land, and from your relatives, and come into a land which I will show you.’

4 Т оді він вийшов із землі халдейської, та й оселився в Харані. А звідти, як умер йому батько, Він переселив його в землю оцю, що на ній ви живете тепер.

Then he came out of the land of the Chaldaeans, and lived in Haran. From there, when his father was dead, God moved him into this land, where you are now living.

5 Т а спадщини на ній Він не дав йому навіть на крок, але обіцяв дати її на володіння йому й його родові по нім, хоч дитини не мав він.

He gave him no inheritance in it, no, not so much as to set his foot on. He promised that he would give it to him for a possession, and to his offspring after him, when he still had no child.

6 І сказав Бог отак, що насіння його буде приходьком у краї чужому, і поневолять його, і будуть гнобити чотириста років.

God spoke in this way: that his offspring would live as aliens in a strange land, and that they would be enslaved and mistreated for four hundred years.

7 А ле Я сказав Бог буду судити народ, що його поневолить. Опісля ж вони вийдуть, і будуть служити Мені на цім місці.

‘I will judge the nation to which they will be in bondage,’ said God, ‘and after that will they come out, and serve me in this place.’

8 І дав Він йому заповіта обрізання. І породив так Ісака, і восьмого дня він обрізав його. А Ісак породив Якова, а Яків дванадцятьох патріярхів.

He gave him the covenant of circumcision. So Abraham became the father of Isaac, and circumcised him the eighth day. Isaac became the father of Jacob, and Jacob became the father of the twelve patriarchs.

9 А ті патріярхи позаздрили Йосипові, і продали його до Єгипту. Але Бог був із ним,

“The patriarchs, moved with jealousy against Joseph, sold him into Egypt. God was with him,

10 і його визволив від усіх його утисків, і дав йому благодать та мудрість перед фараоном, царем єгипетським, а він настановив його за правителя над Єгиптом та всім своїм домом.

and delivered him out of all his afflictions, and gave him favor and wisdom before Pharaoh, king of Egypt. He made him governor over Egypt and all his house.

11 А як голод прийшов на всю землю єгипетську та ханаанську, та велика біда, то поживи тоді не знаходили наші батьки.

Now a famine came over all the land of Egypt and Canaan, and great affliction. Our fathers found no food.

12 К оли ж Яків зачув, що в Єгипті є збіжжя, то послав батьків наших уперше.

But when Jacob heard that there was grain in Egypt, he sent out our fathers the first time.

13 А як удруге послав, то був пізнаний Йосип братами своїми, і фараонові знаний став Йосипів рід.

On the second time Joseph was made known to his brothers, and Joseph’s race was revealed to Pharaoh.

14 Т оді Йосип послав, щоб покликати Якова, батька свого, та всю родину свою сімдесят і п'ять душ.

Joseph sent, and summoned Jacob, his father, and all his relatives, seventy-five souls.

15 І подався Яків в Єгипет, та й умер там він сам та наші батьки.

Jacob went down into Egypt, and he died, himself and our fathers,

16 І їх перенесли в Сихем, і поклали до гробу, що Авраам був купив за ціну срібла від синів Еммора Сихемового.

and they were brought back to Shechem, and laid in the tomb that Abraham bought for a price in silver from the children of Hamor of Shechem.

17 А коли наближавсь час обітниці, що нею Бог клявсь Авраамові, розрісся народ і намножився в Єгипті,

“But as the time of the promise came close which God had sworn to Abraham, the people grew and multiplied in Egypt,

18 а ж поки настав інший цар ув Єгипті, що не знав уже Йосипа.

until there arose a different king, who didn’t know Joseph.

19 В ін хитро наш люд обманив, і силою змушував наших отців викидати дітей своїх, щоб вони не лишались живі.

The same took advantage of our race, and mistreated our fathers, and forced them to throw out their babies, so that they wouldn’t stay alive.

20 Т ого часу родився Мойсей, і гарний він був перед Богом. Він годований був у домі батька свойого три місяці.

At that time Moses was born, and was exceedingly handsome. He was nourished three months in his father’s house.

21 А коли він був викинений, то дочка фараона забрала його, та й за сина собі його викохала.

When he was thrown out, Pharaoh’s daughter took him up, and reared him as her own son.

22 І Мойсей був навчений всієї премудрости єгипетської, і був міцний у словах та в ділах своїх.

Moses was instructed in all the wisdom of the Egyptians. He was mighty in his words and works.

23 А коли йому сповнилося сорок років, йому спало на серце відвідати братів своїх, синів Ізраїлевих.

But when he was forty years old, it came into his heart to visit his brothers, the children of Israel.

24 Я к угледів же він, що одному з них діється кривда, заступився, і відомстив за окривдженого, убивши єгиптянина.

Seeing one of them suffer wrong, he defended him, and avenged him who was oppressed, striking the Egyptian.

25 В ін же думав, що брати розуміють, що рукою його Бог дає їм визволення, та не зрозуміли вони.

He supposed that his brothers understood that God, by his hand, was giving them deliverance; but they didn’t understand.

26 А наступного дня, як сварились вони, він з'явився й хотів погодити їх, кажучи: Люди, ви браття, чого один одного кривдите?

“The day following, he appeared to them as they fought, and urged them to be at peace again, saying, ‘Sirs, you are brothers. Why do you wrong one another?’

27 А той, що ближнього кривдив, його відіпхнув та сказав: Хто наставив над нами тебе за старшого й суддю?

But he who did his neighbor wrong pushed him away, saying, ‘Who made you a ruler and a judge over us?

28 Ч и хочеш убити й мене, як учора вбив ти єгиптянина?

Do you want to kill me, as you killed the Egyptian yesterday?’

29 І втік Мойсей через слово оце, і стався приходьком у землі мадіямській, де зродив двох синів.

Moses fled at this saying, and became a stranger in the land of Midian, where he became the father of two sons.

30 А коли сорок років проминуло, то з'явивсь йому Ангол Господній у полум'ї куща огняного в пустині Сінайської гори.

“When forty years were fulfilled, an angel of the Lord appeared to him in the wilderness of Mount Sinai, in a flame of fire in a bush.

31 А Мойсей, як побачив, дивувався з видіння. А коли підійшов, щоб розглянути, був голос Господній до нього:

When Moses saw it, he wondered at the sight. As he came close to see, a voice of the Lord came to him,

32 Я Бог отців твоїх, Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів! І затрусився Мойсей, і не відваживсь поглянути...

‘I am the God of your fathers, the God of Abraham, the God of Isaac, and the God of Jacob.’ Moses trembled, and dared not look.

33 І промовив до нього Господь: Скинь взуття з своїх ніг, бо те місце, на якому стоїш, то святая земля!

The Lord said to him, ‘Take your sandals off of your feet, for the place where you stand is holy ground.

34 Д обре бачив Я утиск народу Свого, що в Єгипті, і стогін його Я почув, і зійшов, щоб їх визволити. Тепер ось іди, Я пошлю до Єгипту тебе.

I have surely seen the affliction of my people that is in Egypt, and have heard their groaning. I have come down to deliver them. Now come, I will send you into Egypt.’

35 Ц ього Мойсея, що його відцурались вони, сказавши: Хто наставив тебе за старшого й суддю, цього Бог через Ангола, якому з'явився в кущі, послав за старшого й визвольника.

“This Moses, whom they refused, saying, ‘Who made you a ruler and a judge?’—God has sent him as both a ruler and a deliverer by the hand of the angel who appeared to him in the bush.

36 В ін їх вивів, чуда й знамена вчинивши в землі єгипетській, і на Червоному морі, і сорок років у пустині.

This man led them out, having worked wonders and signs in Egypt, in the Red Sea, and in the wilderness for forty years.

37 Ц е той Мойсей, що прорік Ізраїлевим синам: Господь Бог вам підійме Пророка від ваших братів, як мене, Його слухайте!

This is that Moses, who said to the children of Israel, ‘The Lord our God will raise up a prophet for you from among your brothers, like me.’

38 Ц е той, що в пустині на зборах був з Анголом, який промовляв йому на Сінайській горі, та з отцями нашими, і що прийняв він живі слова, щоб їх нам передати;

This is he who was in the assembly in the wilderness with the angel that spoke to him on Mount Sinai, and with our fathers, who received living revelations to give to us,

39 щ о його не хотіли отці наші слухати, але відіпхнули, і звернулися серцем своїм до Єгипту,

to whom our fathers wouldn’t be obedient, but rejected him, and turned back in their hearts to Egypt,

40 п ромовивши до Аарона: Зроби нам богів, які йшли б перед нами, бо не знаємо, що сталося з тим Мойсеєм, який вивів нас із краю єгипетського...

saying to Aaron, ‘Make us gods that will go before us, for as for this Moses, who led us out of the land of Egypt, we don’t know what has become of him.’

41 І зробили вони тими днями теля, і бовванові жертви приносили та веселилися з діл своїх рук.

They made a calf in those days, and brought a sacrifice to the idol, and rejoiced in the works of their hands.

42 А ле Бог відвернувся від них, і попустив їх вклонятися силі небесній, як написано в книзі Пророків: Чи заколення й жертви Мені ви приносили сорок років у пустині, о доме Ізраїлів?

But God turned, and gave them up to serve the army of the sky, as it is written in the book of the prophets, ‘Did you offer to me slain animals and sacrifices forty years in the wilderness, O house of Israel?

43 В и ж носили намета Молохового, і зорю вашого бога Ромфана, зображення, що їх ви зробили, щоб вклонятися їм... Через те запроваджу вас аж за Вавилон!

You took up the tabernacle of Moloch, the star of your god Rephan, the figures which you made to worship. I will carry you away beyond Babylon.’

44 У наших отців на пустині була скинія свідоцтва, як Той ізвелів, Хто Мойсею казав, щоб зробив її за зразком, якого він бачив.

“Our fathers had the tabernacle of the testimony in the wilderness, even as he who spoke to Moses commanded him to make it according to the pattern that he had seen;

45 Ї ї наші отці й узяли, і внесли з Ісусом у землю народів, яких вигнав Бог з-перед обличчя наших отців, аж до часу Давида.

which also our fathers, in their turn, brought in with Joshua when they entered into the possession of the nations, whom God drove out before the face of our fathers, to the days of David,

46 В ін у Бога знайшов благодать, і просив, щоб оселю знайти для Бога Якова.

who found favor in the sight of God, and asked to find a habitation for the God of Jacob.

47 І Соломон збудував Йому дім.

But Solomon built him a house.

48 А ле не в рукотворнім Всевишній живе, як говорить пророк:

However, the Most High doesn’t dwell in temples made with hands, as the prophet says,

49 М ені небо престол, а земля то підніжок ногам Моїм! Який Мені дім ви збудуєте, говорить Господь, або місце яке для Мого відпочинку?

‘heaven is my throne, and the earth a footstool for my feet. What kind of house will you build me?’ says the Lord; ‘or what is the place of my rest?

50 Х іба не рука Моя все це створила?...

Didn’t my hand make all these things?’

51 О ви, твердошиї, люди серця й вух необрізаних! Ви завжди противитесь Духові Святому, як ваші батьки, так і ви!

“You stiff-necked and uncircumcised in heart and ears, you always resist the Holy Spirit! As your fathers did, so you do.

52 К отрого з пророків батьки ваші не переслідували? Вони ж тих повбивали, хто звіщав прихід Праведного, Якому тепер ви сталися зрадниками та убійниками,

Which of the prophets didn’t your fathers persecute? They killed those who foretold the coming of the Righteous One, of whom you have now become betrayers and murderers.

53 в и, що Закона одержали через зарядження Анголів, та не зберігали його!...

You received the law as it was ordained by angels, and didn’t keep it!”

54 Я к зачули ж оце, вони запалилися гнівом у серцях своїх, і скреготали зубами на нього...

Now when they heard these things, they were cut to the heart, and they gnashed at him with their teeth.

55 А Степан, повний Духа Святого, на небо споглянув, і побачив Божу славу й Ісуса, що по Божій правиці стояв,

But he, being full of the Holy Spirit, looked up steadfastly into heaven, and saw the glory of God, and Jesus standing on the right hand of God,

56 і промовив: Ось я бачу відчинене небо, і Сина Людського, що по Божій правиці стоїть!...

and said, “Behold, I see the heavens opened, and the Son of Man standing at the right hand of God!”

57 Т а вони гучним голосом стали кричати та вуха собі затуляти, та й кинулися однодушно на нього!...

But they cried out with a loud voice, and stopped their ears, and rushed at him with one accord.

58 І за місто вони його вивели, і зачали побивати камінням його. А свідки плащі свої склали в ногах юнака, який звався Савлом.

They threw him out of the city, and stoned him. The witnesses placed their garments at the feet of a young man named Saul.

59 І побивали камінням Степана, що молився й казав: Господи Ісусе, прийми духа мого!...

They stoned Stephen as he called out, saying, “Lord Jesus, receive my spirit!”

60 У павши ж навколішки, скрикнув голосом гучним: Не залічи їм, о Господи, цього гріха! І, промовивши це, він спочив...

He kneeled down, and cried with a loud voice, “Lord, don’t hold this sin against them!” When he had said this, he fell asleep.