1 Х іба ти пізнав час народження скельних козиць? Хіба ти пильнував час мук породу лані?

“Do you know the time when the mountain goats give birth? Do you watch when the doe bears fawns?

2 Ч и на місяці лічиш, що сповнитись мусять, і відаєш час їх народження,

Can you number the months that they fulfill? Or do you know the time when they give birth?

3 к оли приклякають вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів породу?

They bow themselves, they bear their young. They end their labor pains.

4 Н абираються сил їхні діти, на полі зростають, відходять і більше до них не вертаються.

Their young ones become strong. They grow up in the open field. They go out, and don’t return again.

5 Х то пустив осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пута,

“Who has set the wild donkey free? Or who has loosened the bonds of the swift donkey,

6 я кому призначив Я степ його домом, а місцем його пробування солону пустиню?

Whose home I have made the wilderness, and the salt land his dwelling place?

7 В ін сміється із галасу міста, не чує він крику погонича.

He scorns the tumult of the city, neither does he hear the shouting of the driver.

8 Щ о знаходить по горах, то паша його, і шукає він усього зеленого.

The range of the mountains is his pasture, He searches after every green thing.

9 Ч и захоче служити тобі одноріг? Чи при яслах твоїх ночуватиме він?

“Will the wild ox be content to serve you? Or will he stay by your feeding trough?

10 Ч и ти однорога прив'яжеш до його борозни повороззям? Чи буде він боронувати за тобою долини?

Can you hold the wild ox in the furrow with his harness? Or will he till the valleys after you?

11 Ч и повіриш йому через те, що має він силу велику, і свою працю на нього попустиш?

Will you trust him, because his strength is great? Or will you leave to him your labor?

12 Ч и повіриш йому, що він верне насіння твоє, і збере тобі тік?

Will you confide in him, that he will bring home your seed, and gather the grain of your threshing floor?

13 К рило струсеве радісно б'ється, чи ж крило це й пір'їна лелеки?

“The wings of the ostrich wave proudly; but are they the feathers and plumage of love?

14 Б о яйця свої він на землю кладе та в поросі їх вигріває,

For she leaves her eggs on the earth, warms them in the dust,

15 і забува, що нога може їх розчавити, а звір польовий може їх розтоптати.

and forgets that the foot may crush them, or that the wild animal may trample them.

16 В ін жорстокий відносно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаремна, того не боїться,

She deals harshly with her young ones, as if they were not hers. Though her labor is in vain, she is without fear,

17 б о Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.

because God has deprived her of wisdom, neither has he imparted to her understanding.

18 А за часу надходу стрільців ударяє він крильми повітря, і сміється з коня та з його верхівця!

When she lifts up herself on high, she scorns the horse and his rider.

19 Ч и ти силу коневі даси, чи шию його ти зодягнеш у гриву?

“Have you given the horse might? Have you clothed his neck with a quivering mane?

20 Ч и ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана? Величне іржання його страшелезне!

Have you made him to leap as a locust? The glory of his snorting is awesome.

21 Б 'є ногою в долині та тішиться силою, іде він насупроти зброї,

He paws in the valley, and rejoices in his strength. He goes out to meet the armed men.

22 с міється з страху й не жахається, і не вертається з-перед меча,

He mocks at fear, and is not dismayed, neither does he turn back from the sword.

23 х оч дзвонить над ним сагайдак, вістря списове та ратище!

The quiver rattles against him, the flashing spear and the javelin.

24 В ін із шаленістю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.

He eats up the ground with fierceness and rage, neither does he stand still at the sound of the trumpet.

25 П ри кожному розі кричить він: І-га! і винюхує здалека бій, грім гетьманів та крик.

As often as the trumpet sounds he snorts, ‘Aha!’ He smells the battle afar off, the thunder of the captains, and the shouting.

26 Ч и яструб літає твоєю премудрістю, на південь простягує крила свої?

“Is it by your wisdom that the hawk soars, and stretches her wings toward the south?

27 Ч и з твойого наказу орел підіймається, і мостить кубло своє на висоті?

Is it at your command that the eagle mounts up, and makes his nest on high?

28 Н а скелі замешкує він та ночує, на скельнім вершку та твердині,

On the cliff he dwells, and makes his home, on the point of the cliff, and the stronghold.

29 і звідти визорює їжу, далеко вдивляються очі його,

From there he spies out the prey. His eyes see it afar off.

30 а його пташенята п'ють кров. Де ж забиті, там він.

His young ones also suck up blood. Where the slain are, there he is.”