1 Х то це гряде із Едому, у шатах червоних із Боцри? Хто Той пишний в убранні Своїм, що в величі сили Своєї врочисто гряде? Це Я, що говорить у правді, що владний спасати!

Who is this who comes from Edom, with dyed garments from Bozrah? Who this who is glorious in his clothing, marching in the greatness of his strength? “It is I who speak in righteousness, mighty to save.”

2 Ч ого то червона одежа Твоя, а шати Твої як у того, хто топче в чавилі?

Why is your clothing red, and your garments like him who treads in the wine vat?

3 С ам один Я чавило топтав, і не було із народів зо Мною нікого! І Я топтав їх у гніві Своїм, і чавив їх у люті Своїй, і бризкав їх сік на одежу Мою, і Я поплямив всі шати Свої...

“I have trodden the wine press alone; and of the peoples, no one was with me: Yes, I trod them in my anger, and trampled them in my wrath. Their lifeblood is sprinkled on my garments, and I have stained all my clothing.

4 Б о день помсти у серці Моїм, і надійшов рік Мого викуплення!

For the day of vengeance was in my heart, and the year of my redeemed has come.

5 Я дививсь, але помічника не було, і дивувавсь, бо підпори Мені бракувало, та рамено Моє Мені допомогло, а Мій гнів він підтримав Мене!

I looked, and there was no one to help; and I wondered that there was no one to uphold: therefore my own arm brought salvation to me; and my own wrath upheld me.

6 І топтав Я народи у гніві Своїм, і ламав їх у люті Своїй, і вилив на землю їхню кров!

I trod down the peoples in my anger, and made them drunk in my wrath, and I poured out their lifeblood on the earth.”

7 Б уду згадувати ласки Господні, Господні хвали за все те, що вчинив нам Господь, за велике добро те для дому Ізраїля, що вчинив Він для них у Своїм милосерді, і в ласці великій Своїй!

I will tell of the loving kindnesses of Yahweh and the praises of Yahweh, according to all that Yahweh has given to us, and the great goodness toward the house of Israel, which he has given to them according to his mercies, and according to the multitude of his loving kindnesses.

8 І сказав: Вони справді народ Мій, сини, що неправди не кажуть, і став Він для них за Спасителя.

For he said, “Surely, they are my people, children who will not deal falsely;” so he became their Savior.

9 В усякому утиску їхньому тісно було і Йому, і Ангол обличчя Його їх спасав. Любов'ю Своєю й Своїм милосердям Він викупив їх, і їх підніс і носив їх усі дні в давнину.

In all their affliction he was afflicted, and the angel of his presence saved them. In his love and in his pity he redeemed them. He bore them, and carried them all the days of old.

10 Т а стали вони неслухняними й Духа Святого Його засмутили, і Він обернувся на ворога їм, Він Сам воював проти них...

But they rebelled, and grieved his holy Spirit. Therefore he turned and became their enemy, and he himself fought against them.

11 Т оді то народ Його згадає дні давні, Мойсея: Де Той, що їх вивів із моря із пастирем отари Своєї? Де Той, що в нього поклав Свого Духа Святого?

Then he remembered the days of old, Moses and his people, saying, “Where is he who brought them up out of the sea with the shepherds of his flock? Where is he who put his Holy Spirit among them?”

12 Щ о Він по правиці Мойсея провадив рамено величчя Свого, що Він перед ними розділював воду, щоб зробити Собі вічне Ім'я?

Who caused his glorious arm to be at Moses’ right hand? Who divided the waters before them, to make himself an everlasting name?

13 Щ о провадив безоднями їх, як коня на пустині, і вони не спіткнулись?

Who led them through the depths, like a horse in the wilderness, so that they didn’t stumble?

14 Я к сходить у долину худоба, так їх Дух Господній водив до спочинку, так і Ти вів народ Свій, щоб зробити Собі славне Ім'я!

As the livestock that go down into the valley, Yahweh’s Spirit caused them to rest. So you led your people, to make yourself a glorious name.

15 П оглянь із небес і побач із мешкання святині Своєї та слави Своєї: Де горливість Твоя та Твої могутні чини? Де велике число милосердя Твого та ласки Твоєї, що супроти мене затрималися?

Look down from heaven, and see from the habitation of your holiness and of your glory. Where are your zeal and your mighty acts? The yearning of your heart and your compassion is restrained toward me.

16 Т ільки Ти наш Отець, бо Авраам нас не знає, а Ізраїль нас не пізнає! Ти, Господи, Отець наш, від віку Ім'я Твоє: наш Викупитель!

For you are our Father, though Abraham doesn’t know us, and Israel does not acknowledge us. You, Yahweh, are our Father. Our Redeemer from everlasting is your name.

17 Н ащо, Господи, Ти попустив, що ми блудимо з доріг Твоїх, нащо робиш твердим наше серце, щоб ми не боялись Тебе? Вернися ради рабів Своїх, ради племен спадку Свого!

O Yahweh, why do you make us wander from your ways, and harden our heart from your fear? Return for your servants’ sake, the tribes of your inheritance.

18 С падщину займав час короткий святий Твій народ, противники наші святиню Твою потоптали!

Your holy people possessed it but a little while. Our adversaries have trodden down your sanctuary.

19 М и стали такими, немов би відвіку Ти не панував був над нами, немов би не кликалося Твоє Ймення над нами!

We have become like those over whom you never ruled, like those who were not called by your name.