1 П ісля цього Ісус ходив по Галілеї, не хотів бо ходити по Юдеї, бо юдеї шукали нагоди, щоб убити Його.

After these things, Jesus was walking in Galilee, for he wouldn’t walk in Judea, because the Jews sought to kill him.

2 А надходило свято юдейське Кучки.

Now the feast of the Jews, the Feast of Booths, was at hand.

3 І сказали до Нього брати Його: Піди звідси, і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш.

His brothers therefore said to him, “Depart from here, and go into Judea, that your disciples also may see your works which you do.

4 Т айкома бо не робить нічого ніхто, але сам прагне бути відомий. Коли Ти таке чиниш, то з'яви Себе світові.

For no one does anything in secret, and himself seeks to be known openly. If you do these things, reveal yourself to the world.”

5 Б о не вірували в Нього навіть брати Його!

For even his brothers didn’t believe in him.

6 А Ісус промовляє до них: Не настав ще Мій час, але завжди готовий час ваш.

Jesus therefore said to them, “My time has not yet come, but your time is always ready.

7 В ас ненавидіти світ не може, а Мене він ненавидить, бо Я свідчу про нього, що діла його злі.

The world can’t hate you, but it hates me, because I testify about it, that its works are evil.

8 І діть на це свято, Я ж іще не піду на це свято, бо не виповнився ще Мій час.

You go up to the feast. I am not yet going up to this feast, because my time is not yet fulfilled.”

9 Ц е сказавши до них, Він зоставсь у Галілеї.

Having said these things to them, he stayed in Galilee.

10 К оли ж вийшли на свято брати Його, тоді й Сам Він пішов, не відкрито, але ніби потай.

But when his brothers had gone up to the feast, then he also went up, not publicly, but as it were in secret.

11 А юдеї за свята шукали Його та питали: Де Він?

The Jews therefore sought him at the feast, and said, “Where is he?”

12 І поголоска велика про Нього в народі була. Одні говорили: Він добрий, а інші казали: Ні, Він зводить з дороги народ...

There was much murmuring among the multitudes concerning him. Some said, “He is a good man.” Others said, “Not so, but he leads the multitude astray.”

13 Т а відкрито про Нього ніхто не казав, бо боялись юдеїв.

Yet no one spoke openly of him for fear of the Jews.

14 У половині вже свята Ісус у храм увійшов і навчав.

But when it was now the middle of the feast, Jesus went up into the temple and taught.

15 І дивувались юдеї й казали: Як Він знає Писання, не вчившись?

The Jews therefore marveled, saying, “How does this man know letters, having never been educated?”

16 В ідповів їм Ісус і сказав: Наука Моя не Моя, а Того, Хто послав Мене.

Jesus therefore answered them, “My teaching is not mine, but his who sent me.

17 К оли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу Я.

If anyone desires to do his will, he will know about the teaching, whether it is from God, or if I am speaking from myself.

18 Х то говорить від себе самого, той власної слави шукає, а Хто слави шукає Того, Хто послав Його, Той правдивий, і в Ньому неправди нема.

He who speaks from himself seeks his own glory, but he who seeks the glory of him who sent him is true, and no unrighteousness is in him.

19 Ч и ж Закона вам дав не Мойсей? Та ніхто з вас Закона того не виконує. Нащо хочете вбити Мене?

Didn’t Moses give you the law, and yet none of you keeps the law? Why do you seek to kill me?”

20 Н арод відповів: Чи Ти демона маєш? Хто Тебе хоче вбити?

The multitude answered, “You have a demon! Who seeks to kill you?”

21 І сус відповів і сказав їм: Одне діло зробив Я, і всі ви дивуєтесь.

Jesus answered them, “I did one work, and you all marvel because of it.

22 Ч ерез це Мойсей дав обрізання вам, не тому, що воно від Мойсея, але від отців, та ви й у суботу обрізуєте чоловіка.

Moses has given you circumcision (not that it is of Moses, but of the fathers), and on the Sabbath you circumcise a boy.

23 К оли ж чоловік у суботу приймає обрізання, щоб Закону Мойсеєвого не порушити, чого ж ремствуєте ви на Мене, що Я всю людину в суботу вздоровив?

If a boy receives circumcision on the Sabbath, that the law of Moses may not be broken, are you angry with me, because I made a man completely healthy on the Sabbath?

24 Н е судіть за обличчям, але суд справедливий чиніть!

Don’t judge according to appearance, but judge righteous judgment.”

25 Д ехто ж з єрусалимлян казали: Хіба це не Той, що Його шукають убити?

Therefore some of them of Jerusalem said, “Isn’t this he whom they seek to kill?

26 Б о говорить відкрито ось Він, і нічого не кажуть Йому. Чи то справді дізналися старші, що Він дійсно Христос?

Behold, he speaks openly, and they say nothing to him. Can it be that the rulers indeed know that this is truly the Christ?

27 Т а ми знаєм Цього, звідки Він. Про Христа ж, коли прийде, ніхто знати не буде, звідки Він.

However we know where this man comes from, but when the Christ comes, no one will know where he comes from.”

28 І скликнув у храмі Ісус, навчаючи й кажучи: І Мене знаєте ви, і знаєте, звідки Я. А Я не прийшов Сам від Себе; правдивий же Той, Хто послав Мене, що Його ви не знаєте.

Jesus therefore cried out in the temple, teaching and saying, “You both know me, and know where I am from. I have not come of myself, but he who sent me is true, whom you don’t know.

29 Я знаю Його, Я бо від Нього, і послав Мене Він!

I know him, because I am from him, and he sent me.”

30 Т ож шукали вони, щоб схопити Його, та ніхто не наклав рук на Нього, бо то ще не настала година Його.

They sought therefore to take him; but no one laid a hand on him, because his hour had not yet come.

31 А багато з народу в Нього ввірували та казали: Коли прийде Христос, чи ж Він чуда чинитиме більші, як чинить Оцей?

But of the multitude, many believed in him. They said, “When the Christ comes, he won’t do more signs than those which this man has done, will he?”

32 Ф арисеї прочули такі поголоски про Нього в народі. Тоді первосвященики та фарисеї послали свою службу, щоб схопити Його.

The Pharisees heard the multitude murmuring these things concerning him, and the chief priests and the Pharisees sent officers to arrest him.

33 І сус же сказав: Ще недовго побуду Я з вами, та й до Того піду, Хто послав Мене.

Then Jesus said, “I will be with you a little while longer, then I go to him who sent me.

34 В и будете шукати Мене, і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете...

You will seek me, and won’t find me; and where I am, you can’t come.”

35 Т оді говорили юдеї між собою: Куди це Він хоче йти, що не знайдемо Його? Чи не хоче йти до виселенців між греки, та й греків навчати?

The Jews therefore said among themselves, “Where will this man go that we won’t find him? Will he go to the Dispersion among the Greeks, and teach the Greeks?

36 Щ о за слово, яке Він сказав: Ви будете шукати Мене, і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете?

What is this word that he said, ‘You will seek me, and won’t find me; and where I am, you can’t come’ ?”

37 А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: Коли прагне хто з вас нехай прийде до Мене та й п'є!

Now on the last and greatest day of the feast, Jesus stood and cried out, “If anyone is thirsty, let him come to me and drink!

38 Х то вірує в Мене, як каже Писання, то ріки живої води потечуть із утроби його.

He who believes in me, as the Scripture has said, from within him will flow rivers of living water.”

39 Ц е ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було бо ще Духа на них, не був бо Ісус ще прославлений.

But he said this about the Spirit, which those believing in him were to receive. For the Holy Spirit was not yet given, because Jesus wasn’t yet glorified.

40 А багато з народу, почувши слова ті, казали: Він справді пророк!

Many of the multitude therefore, when they heard these words, said, “This is truly the prophet.”

41 І нші казали: Він Христос. А ще інші казали: Хіба прийде Христос із Галілеї?

Others said, “This is the Christ.” But some said, “What, does the Christ come out of Galilee?

42 Ч и ж не каже Писання, що Христос прийде з роду Давидового, і з села Віфлеєму, звідкіля був Давид?

Hasn’t the Scripture said that the Christ comes of the offspring of David, and from Bethlehem, the village where David was?”

43 Т ак повстала незгода в народі з-за Нього.

So there arose a division in the multitude because of him.

44 А декотрі з них мали замір схопити Його, та ніхто не поклав рук на Нього.

Some of them would have arrested him, but no one laid hands on him.

45 І вернулася служба до первосвящеників та фарисеїв, а ті їх запитали: Чому не привели ви Його?

The officers therefore came to the chief priests and Pharisees, and they said to them, “Why didn’t you bring him?”

46 В ідказала та служба: Чоловік ще ніколи так не промовляв, як Оцей Чоловік...

The officers answered, “No man ever spoke like this man!”

47 А їм відповіли фарисеї: Чи й вас із дороги не зведено?

The Pharisees therefore answered them, “You aren’t also led astray, are you?

48 Х іба хто з старших або з фарисеїв увірував у Нього?

Have any of the rulers believed in him, or of the Pharisees?

49 Т а проклятий народ, що не знає Закону!

But this multitude that doesn’t know the law is accursed.”

50 Г оворить до них Никодим, що приходив до Нього вночі, і що був один із них:

Nicodemus (he who came to him by night, being one of them) said to them,

51 Х іба судить Закон наш людину, як перше її не вислухає, і не дізнається, що вона робить?

“Does our law judge a man, unless it first hears from him personally and knows what he does?”

52 Й ому відповіли та сказали вони: Чи й ти не з Галілеї? Досліди та побач, що не прийде Пророк із Галілеї.

They answered him, “Are you also from Galilee? Search, and see that no prophet has arisen out of Galilee.”

53 І до дому свого пішов кожен.

Everyone went to his own house,