1 К раще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження!

Melhor é o bom nome do que o melhor ungüento, e o dia da morte do que o dia do nascimento.

2 К раще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!

Melhor é ir ã casa onde há luto do que ir a casa onde há banquete; porque naquela se vê o fim de todos os homens, e os vivos o aplicam ao seu coração.

3 К ращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце!

Melhor é a mágoa do que o riso, porque a tristeza do rosto torna melhor o coração.

4 С ерце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів.

O coração dos sábios está na casa do luto, mas o coração dos tolos na casa da alegria.

5 К раще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних,

Melhor é ouvir a repreensão do sábio do que ouvir alguém a canção dos tolos.

6 б о як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!...

Pois qual o crepitar dos espinhos debaixo da panela, tal é o riso do tolo; também isso é vaidade.

7 К оли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.

Verdadeiramente a opressão faz endoidecer até o sábio, e a peita corrompe o coração.

8 К інець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!

Melhor é o fim duma coisa do que o princípio; melhor é o paciente do que o arrogante.

9 Н е спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.

Não te apresses no teu espírito a irar-te, porque a ira abriga-se no seio dos tolos.

10 Н е кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це.

Não digas: Por que razão foram os dias passados melhores do que estes; porque não provém da sabedoria esta pergunta.

11 Д обра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,

Tão boa é a sabedoria como a herança, e mesmo de mais proveito para os que vêem o sol.

12 б о в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її.

Porque a sabedoria serve de defesa, como de defesa serve o dinheiro; mas a excelência da sabedoria é que ela preserva a vida de quem a possui.

13 Р озваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив?

Considera as obras de Deus; porque quem poderá endireitar o que ele fez torto?

14 З а доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла!

No dia da prosperidade regozija-te, mas no dia da adversidade considera; porque Deus fez tanto este como aquele, para que o homem nada descubra do que há de vir depois dele.

15 В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.

Tudo isto vi nos dias da minha vaidade: há justo que perece na sua justiça, e há ímpio que prolonga os seus dias na sua maldade.

16 Н е будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?

Não sejas demasiadamente justo, nem demasiadamente sábio; por que te destruirias a ti mesmo?

17 Н е будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?

Não sejas demasiadamente ímpio, nem sejas tolo; por que morrerias antes do teu tempo?

18 Д обре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.

Bom é que retenhas isso, e que também daquilo não retires a tua mão; porque quem teme a Deus escapa de tudo isso.

19 М удрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.

A sabedoria fortalece ao sábio mais do que dez governadores que haja na cidade.

20 Н емає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,

Pois não há homem justo sobre a terra, que faça o bem, e nunca peque.

21 т ому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,

Não escutes a todas as palavras que se disserem, para que não venhas a ouvir o teu servo amaldiçoar-te;

22 з нає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!

pois tu sabes também que muitas vezes tu amaldiçoaste a outros.

23 У се це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!

Tudo isto provei-o pela sabedoria; e disse: Far-me-ei sábio; porém a sabedoria ainda ficou longe de mim.

24 Д алеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його?

Longe está o que já se foi, e profundíssimo; quem o poderá achar?

25 З вернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство!

Eu me volvi, e apliquei o meu coração para saber, e inquirir, e buscar a sabedoria e a razão de tudo, e para conhecer que a impiedade é insensatez e que a estultícia é loucura.

26 І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона!

E eu achei uma coisa mais amarga do que a morte, a mulher cujo coração são laços e redes, e cujas mãos são grilhões; quem agradar a Deus escapará dela; mas o pecador virá a ser preso por ela.

27 П одивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння!

Vedes aqui, isto achei, diz o pregador, conferindo uma coisa com a outra para achar a causa;

28 Ч ого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!...

causa que ainda busco, mas não a achei; um homem entre mil achei eu, mas uma mulher entre todas, essa não achei.

29 К рім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...

Eis que isto tão-somente achei: que Deus fez o homem reto, mas os homens buscaram muitos artifícios.