1 І , сівши до човна, Він переплинув, і до міста Свого прибув.

E entrando Jesus num barco, passou para o outro lado, e chegou ã sua própria cidade.

2 І ото, принесли до Нього розслабленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розслабленому: Будь бадьорий, сину! Прощаються тобі гріхи твої!

E eis que lhe trouxeram um paralítico deitado num leito. Jesus, pois, vendo-lhes a fé, disse ao paralítico: Tem ânimo, filho; perdoados são os teus pecados.

3 І ось, дехто із книжників стали казати про себе: Він богозневажає.

E alguns dos escribas disseram consigo: Este homem blasfema.

4 І сус же думки їхні знав і сказав: Чого думаєте ви лукаве в серцях своїх?

Mas Jesus, conhecendo-lhes os pensamentos, disse: Por que pensais o mal em vossos corações?

5 Щ о легше, сказати: Прощаються тобі гріхи, чи сказати: Уставай та й ходи?

Pois qual é mais fácil? dizer: Perdoados são os teus pecados, ou dizer: Levanta-te e anda?

6 А ле щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має владу Син Людський, тож каже Він розслабленому: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!

Ora, para que saibais que o Filho do homem tem sobre a terra autoridade para perdoar pecados (disse então ao paralítico): Levanta- te, toma o teu leito, e vai para tua casa.

7 Т ой устав і пішов у свій дім.

E este, levantando-se, foi para sua casa.

8 А натовп, побачивши це, налякався, і славив Бога, що людям Він дав таку владу!...

E as multidões, vendo isso, temeram, e glorificaram a Deus, que dera tal autoridade aos homens.

9 А коли Ісус звідти проходив, побачив чоловіка, на ймення Матвія, що сидів на митниці, та й каже йому: Іди за Мною! Той устав, і пішов услід за Ним.

Partindo Jesus dali, viu sentado na coletoria um homem chamado Mateus, e disse-lhe: Segue-me. E ele, levantando-se, o seguiu.

10 І сталось, як Ісус сидів при столі у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його учнями.

Ora, estando ele ã mesa em casa, eis que chegaram muitos publicanos e pecadores, e se reclinaram ã mesa juntamente com Jesus e seus discípulos.

11 Я к побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: Чому то Вчитель ваш їсть із митниками та із грішниками?

E os fariseus, vendo isso, perguntavam aos discípulos: Por que come o vosso Mestre com publicanos e pecadores?

12 А Він це почув та й сказав: Лікаря не потребують здорові, а слабі!

Jesus, porém, ouvindo isso, respondeu: Não necessitam de médico os sãos, mas sim os enfermos.

13 І діть же, і навчіться, що то є: Милости хочу, а не жертви. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покаяння.

Ide, pois, e aprendei o que significa: Misericórdia quero, e não sacrifícios. Porque eu não vim chamar justos, mas pecadores.

14 Т оді приступили до Нього Іванові учні та й кажуть: Чому постимо ми й фарисеї, а учні Твої не постять?

Então vieram ter com ele os discípulos de João, perguntando: Por que é que nós e os fariseus jejuamos, mas os teus discípulos não jejuam?

15 І сус же промовив до них: Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, тоді й постити будуть вони.

Respondeu-lhes Jesus: Podem porventura ficar tristes os convidados

16 Д о одежі ж старої ніхто не вставляє латки з сукна сирового, бо збіжиться воно, і дірка стане ще гірша.

Ninguém põe remendo de pano novo em vestido velho; porque semelhante remendo tira parte do vestido, e faz-se maior a rotura.

17 І не вливають вина молодого в старі бурдюки, а то бурдюки розірвуться, і вино розіллється, і бурдюки пропадуть; а вливають вино молоде до нових бурдюків, і одне й друге збережено буде.

Nem se deita vinho novo em odres velhos; do contrário se rebentam, derrama-se o vinho, e os odres se perdem; mas deita-se vinho novo em odres novos, e assim ambos se conservam.

18 К оли Він говорив це до них, підійшов ось один із старших, уклонився Йому та й говорить: Дочка моя хвилі цієї померла. Та прийди, поклади Свою руку на неї, і вона оживе.

Enquanto ainda lhes dizia essas coisas, eis que chegou um chefe da sinagoga e o adorou, dizendo: Minha filha acaba de falecer; mas vem, impõe-lhe a tua mão, e ela viverá.

19 І підвівся Ісус, і пішов услід за ним, також учні Його.

Levantou-se, pois, Jesus, e o foi seguindo, ele e os seus discípulos.

20 І ото одна жінка, що дванадцять літ хворою на кровотечу була, приступила ззаду, і доторкнулась до краю одежі Його.

E eis que certa mulher, que havia doze anos padecia de uma hemorragia, chegou por detrás dele e tocou-lhe a orla do manto;

21 Б о вона говорила про себе: Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю.

porque dizia consigo: Se eu tão-somente tocar-lhe o manto, ficarei sã.

22 І сус, обернувшись, побачив її та й сказав: Будь бадьорою, дочко, твоя віра спасла тебе! І одужала жінка з тієї години.

Mas Jesus, voltando-se e vendo-a, disse: Tem ânimo, filha, a tua fé te salvou. E desde aquela hora a mulher ficou sã.

23 А Ісус, як прибув до господи старшого, і вздрів дударів та юрбу голосільників,

Quando Jesus chegou ã casa daquele chefe, e viu os tocadores de flauta e a multidão em alvoroço,

24 т о сказав: Відійдіть, бо не вмерло дівча, але спить. І насміхалися з Нього.

disse; Retirai-vos; porque a menina não está morta, mas dorme. E riam-se dele.

25 А коли народ випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, і дівчина встала!

Tendo-se feito sair o povo, entrou Jesus, tomou a menina pela mão, e ela se levantou.

26 І вістка про це розійшлася по всій тій країні.

E espalhou-se a notícia disso por toda aquela terra.

27 К оли ж Ісус звідти вертався, ішли за Ним два сліпці, що кричали й казали: Змилуйсь над нами, Сину Давидів!

Partindo Jesus dali, seguiram-no dois cegos, que clamavam, dizendo: Tem compaixão de nós, Filho de Davi.

28 І коли Він додому прийшов, приступили до Нього сліпці. А Ісус до них каже: Чи ж вірите ви, що Я можу вчинити оце? Говорять до Нього вони: Так, Господи.

E, tendo ele entrado em casa, os cegos se aproximaram dele; e Jesus perguntou-lhes: Credes que eu posso fazer isto? Responderam- lhe eles: Sim, Senhor.

29 Т оді Він доторкнувся до їхніх очей і сказав: Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!

Então lhes tocou os olhos, dizendo: Seja-vos feito segundo a vossa fé.

30 І очі відкрилися їм. А Ісус наказав їм суворо, говорячи: Глядіть, щоб ніхто не довідавсь про це!

E os olhos se lhes abriram. Jesus ordenou-lhes terminantemente, dizendo: Vede que ninguém o saiba.

31 А вони відійшли, та й розголосили про Нього по всій тій країні.

Eles, porém, saíram, e divulgaram a sua fama por toda aquela terra.

32 К оли ж ті виходили, то ось привели до Нього чоловіка німого, що був біснуватий.

Enquanto esses se retiravam, eis que lhe trouxeram um homem mudo e endemoninhado.

33 І як демон був вигнаний, німий заговорив. І дивувався народ і казав: Ніколи таке не траплялося серед Ізраїля!

E, expulso o demônio, falou o mudo e as multidões se admiraram, dizendo: Nunca tal se viu em Israel.

34 Ф арисеї ж казали: Виганяє Він демонів силою князя демонів.

Os fariseus, porém, diziam: É pelo príncipe dos demônios que ele expulsa os demônios.

35 І обходив Ісус всі міста та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Євангелію Царства проповідуючи, і вздоровлюючи всяку недугу та неміч усяку.

E percorria Jesus todas as cidades e aldeias, ensinando nas sinagogas, pregando o evangelho do reino, e curando toda sorte de doenças e enfermidades.

36 А як бачив людей, змилосерджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпорошені, як ті вівці, що не мають пастуха.

Vendo ele as multidões, compadeceu-se delas, porque andavam desgarradas e errantes, como ovelhas que não têm pastor.

37 Т оді Він казав Своїм учням: Жниво справді велике, та робітників мало;

Então disse a seus discípulos: Na verdade, a seara é grande, mas os trabalhadores são poucos.

38 т ож благайте Господаря жнива, щоб на жниво Своє Він робітників вислав.

Rogai, pois, ao Senhor da seara que mande trabalhadores para a sua seara.