1 І перестали ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в очах своїх.

E aqueles três homens cessaram de responder a Jó; porque era justo aos seus próprios olhos.

2 І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, на Йова запалився гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.

Então se acendeu a ira de Eliú, filho de Baraquel, o buzita, da família de Rão; acendeu-se a sua ira contra Jó, porque este se justificava a si mesmo, e não a Deus.

3 Т акож на трьох приятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.

Também contra os seus três amigos se acendeu a sua ira, porque não tinham achado o que responder, e contudo tinham condenado a Jó.

4 А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були старші віком за нього.

Ora, Eliú havia esperado para falar a Jó, porque eles eram mais idosos do que ele.

5 І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, і запалився його гнів!

Quando, pois, Eliú viu que não havia resposta na boca daqueles três homens, acendeu-se-lhe a ira.

6 І відповів бузянин Елігу, син Барах'їлів, та й сказав: Молодий я літами, ви ж старші, тому то я стримувався та боявся знання своє висловити вам.

Então respondeu Eliú, filho de Baraquel, o buzita, dizendo: Eu sou de pouca idade, e vós sois, idosos; arreceei-me e temi de vos declarar a minha opinião.

7 Я подумав: Хай вік промовляє, і хай розуму вчить многоліття!

Dizia eu: Falem os dias, e a multidão dos anos ensine a sabedoria.

8 С правді, дух він у людині, та Всемогутнього подих їх мудрими чинить.

Há, porém, um espírito no homem, e o sopro do Todo-Poderoso o faz entendido.

9 М ноголітні не завжди розумні, і не все розуміються в праві старі.

Não são os velhos que são os sábios, nem os anciãos que entendem o que é reto.

10 Т ому я кажу: Послухай мене, хай знання своє висловлю й я!

Pelo que digo: Ouvi-me, e também eu declararei a minha opinião.

11 Т ож слів ваших вичікував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите.

Eis que aguardei as vossas palavras, escutei as vossas considerações, enquanto buscáveis o que dizer.

12 І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йову довів, хто б відповідь дав на слова його!

Eu, pois, vos prestava toda a minha atenção, e eis que não houve entre vós quem convencesse a Jó, nem quem respondesse

13 Щ об ви не сказали: Ми мудрість знайшли: не людина, а Бог переможе його!

pelo que não digais: Achamos a sabedoria; Deus é que pode derrubá-lo, e não o homem.

14 Н е на мене слова він скеровував, і я не відповім йому мовою вашою.

Ora ele não dirigiu contra mim palavra alguma, nem lhe responderei com as vossas palavras.

15 П олякались вони, вже не відповідають, не мають вже слів...

Estão pasmados, não respondem mais; faltam-lhes as palavras.

16 Я чекав, що не будуть вони говорити, що спинились, не відповідають уже.

Hei de eu esperar, porque eles não falam, porque já pararam, e não respondem mais?

17 В ідповім також я свою частку, і висловлю й я свою думку.

Eu também darei a minha resposta; eu também declararei a minha opinião.

18 Б о я повний словами, дух мойого нутра докучає мені...

Pois estou cheio de palavras; o espírito dentro de mim me constrange.

19 О сь утроба моя, мов вино невідкрите, вона тріскається, як нові бурдюки!

Eis que o meu peito é como o mosto, sem respiradouro, como odres novos que estão para arrebentar.

20 Н ехай я скажу й буде легше мені, нехай уста відкрию свої й відповім!

Falarei, para que ache alívio; abrirei os meus lábios e responderei:

21 Н а особу не буду уваги звертати, не буду підлещуватись до людини,

Que não faça eu acepção de pessoas, nem use de lisonjas para com o homem.

22 б о не вмію підлещуватись! Коли ж ні, нехай зараз візьме мене мій Творець!

Porque não sei usar de lisonjas; do contrário, em breve me levaria o meu Criador.