1 Д ля дириґетна хору. Псалом Давидів. Боже слави моєї, не будь мовчазливий,

Ó Deus do meu louvor, não te cales;

2 б о мої вороги порозкривали на мене уста нечестиві та пельки лукаві, язиком неправдивим говорять зо мною!

pois a boca do ímpio e a boca fraudulenta se abrem contra mim; falam contra mim com uma língua mentirosa.

3 і вони оточили мене словами ненависти, і без причини на мене воюють,

Eles me cercam com palavras de ódio, e pelejam contra mim sem causa.

4 о бмовляють мене за любов мою, а я молюся за них,

Em paga do meu amor são meus adversários; mas eu me dedico ã oração.

5 в они віддають мені злом за добро, і ненавистю за любов мою!

Retribuem-me o mal pelo bem, e o ódio pelo amor.

6 П остав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана нехай стане!

Põe sobre ele um ímpio, e esteja ã sua direita um acusador.

7 Я к буде судитись нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!

Quando ele for julgado, saia condenado; e em pecado se lhe torne a sua oração!

8 Н ехай дні його будуть короткі, хай інший маєток його забере!

Sejam poucos os seus dias, e outro tome o seu ofício!

9 Б одай діти його стали сиротами, а жінка його удовою!

Fiquem órfãos os seus filhos, e viúva a sua mulher!

10 і хай діти його все мандрують та жебрають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!

Andem errantes os seus filhos, e mendiguem; esmolem longe das suas habitações assoladas.

11 Б одай їм тенета розставив лихвар на все, що його, і нехай розграбують чужі його працю!

O credor lance mão de tudo quanto ele tenha, e despojem-no os estranhos do fruto do seu trabalho!

12 Щ об до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його сиротам милости!

Não haja ninguém que se compadeça dele, nem haja quem tenha pena dos seus órfãos!

13 Щ об на знищення стали нащадки його, бодай було скреслене в другому роді ім'я їхнє!

Seja extirpada a sua posteridade; o seu nome seja apagado na geração seguinte!

14 Б еззаконня батьків його хай пам'ятається в Господа, і хай не стирається гріх його матері!

Esteja na memória do Senhor a iniqüidade de seus pais; e não se apague o pecado de sua mãe!

15 Н ехай будуть вони перед Господом завжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять,

Antes estejam sempre perante o Senhor, para que ele faça desaparecer da terra a memória deles!

16 в орог бо не пам'ятав милосердя чинити, і напастував був людину убогу та бідну, та серцем засмучену, щоб убивати її!

Porquanto não se lembrou de usar de benignidade; antes perseguiu o varão aflito e o necessitado, como também o quebrantado de coração, para o matar.

17 П олюбив він прокляття, бодай же на нього воно надійшло! і не хотів благословення, щоб воно віддалилось від нього!

Visto que amou a maldição, que ela lhe sobrevenha! Como não desejou a bênção, que ela se afaste dele!

18 З одягнув він прокляття, немов свою одіж, просякло воно, як вода, в його нутро, та в кості його, мов олива!

Assim como se vestiu de maldição como dum vestido, assim penetre ela nas suas entranhas como água, e em seus ossos como azeite!

19 Б одай воно стало йому за одежу, в яку зодягнеться, і за пояс, що завжди він ним підпережеться!

Seja para ele como o vestido com que ele se cobre, e como o cinto com que sempre anda cingido!

20 Ц е заплата від Господа тим, хто мене обмовляє, на душу мою наговорює зло!

Seja este, da parte do Senhor, o galardão dos meus adversários, e dos que falam mal contra mim!

21 А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Ймення Свого, що добре Твоє милосердя, мене порятуй,

Mas tu, ó Deus, meu Senhor age em meu favor por amor do teu nome; pois que é boa a tua benignidade, livra-me;

22 б о я вбогий та бідний, і зранене серце моє в моїм нутрі!...

pois sou pobre e necessitado, e dentro de mim está ferido o meu coração.

23 Я ходжу, мов та тінь, коли хилиться день, немов сарана я відкинений!

Eis que me vou como a sombra que declina; sou arrebatado como o gafanhoto.

24 К оліна мої знесилилися з посту, і вихудло тіло моє з недостачі оливи,

Os meus joelhos estão enfraquecidos pelo jejum, e a minha carne perde a sua gordura.

25 і я став для них за посміховище, коли бачать мене, головою своєю хитають...

Eu sou para eles objeto de opróbrio; ao me verem, meneiam a cabeça.

26 П оможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!

Ajuda-me, Senhor, Deus meu; salva-me segundo a tua benignidade.

27 і нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчинив!

Saibam que nisto está a tua mão, e que tu, Senhor, o fizeste.

28 Н ехай проклинають вони, Ти ж поблагослови! Вони повстають, та нехай засоромлені будуть, а раб Твій радітиме!

Amaldiçoem eles, mas abençoa tu; fiquem confundidos os meus adversários; mas alegre-se o teu servo!

29 Х ай зодягнуться ганьбою ті, хто мене обмовляє, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!

Vistam-se de ignomínia os meus acusadores, e cubram-se da sua própria vergonha como dum manto!

30 Я устами своїми хвалитиму голосно Господа, і між багатьма Його славити буду,

Muitas graças darei ao Senhor com a minha boca;

31 б о стоїть на правиці убогого Він для спасіння від тих, хто осуджує душу його!

Pois ele se coloca ã direita do poder, para o salvar dos que o condenam.