1 Л іпший черствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м'ясної зо сваркою.

Melhor é um bocado seco, e com ele a tranqüilidade, do que a casa cheia de festins, com rixas.

2 Р аб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок.

O servo prudente dominará sobre o filho que procede indignamente; e entre os irmãos receberá da herança.

3 Д ля срібла топильна посудина, а горно для золота, Господь же серця випробовує.

O crisol é para a prata, e o forno para o ouro; mas o Senhor é que prova os corações.

4 Л иходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного.

O malfazejo atenta para o lábio iníquo; o mentiroso inclina os ouvidos para a língua maligna.

5 Х то сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, не буде такий без вини.

O que escarnece do pobre insulta ao seu Criador; o que se alegra da calamidade não ficará impune.

6 К орона для старших онуки, а пишнота дітей їхні батьки.

Coroa dos velhos são os filhos dos filhos; e a glória dos filhos são seus pais.

7 Н е пристойна безумному мова поважна, а тим більше шляхетному мова брехлива.

Não convém ao tolo a fala excelente; quanto menos ao príncipe o lábio mentiroso!

8 Х абар в очах його власника самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому.

Pedra preciosa é a peita aos olhos de quem a oferece; para onde quer que ele se volte, serve-lhe de proveito.

9 Х то шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів.

O que perdoa a transgressão busca a amizade; mas o que renova a questão, afastam amigos íntimos.

10 Н а розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів.

Mais profundamente entra a repreensão no prudente, do que cem açoites no insensato.

11 З лий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.

O rebelde não busca senão o mal; portanto um mensageiro cruel será enviado contra ele.

12 Л іпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його.

Encontre-se o homem com a ursa roubada dos filhotes, mas não com o insensato na sua estultícia.

13 Х то відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому.

Quanto

14 П очин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її!

O princípio da contenda é como o soltar de águas represadas; deixa por isso a porfia, antes que haja rixas.

15 Х то оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні.

O que justifica o ímpio, e o que condena o justo, são abomináveis ao Senhor, tanto um como o outro.

16 Н ащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема?

De que serve o preço na mão do tolo para comprar a sabedoria, visto que ele não tem entendimento?

17 П равдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.

O amigo ama em todo o tempo; e para a angústia nasce o irmão.

18 Л юдина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого.

O homem falto de entendimento compromete-se, tornando-se fiador na presença do seu vizinho.

19 Х то сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.

O que ama a contenda ama a transgressao; o que faz alta a sua porta busca a ruína.

20 Л юдина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло.

O perverso de coração nunca achará o bem; e o que tem a língua dobre virá a cair no mal.

21 Х то родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого.

O que gera um tolo, para sua tristeza o faz; e o pai do insensato não se alegrará.

22 С ерце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості.

O coração alegre serve de bom remédio; mas o espírito abatido seca os ossos.

23 Б езбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя.

O ímpio recebe do regaço a peita, para perverter as veredas da justiça.

24 З обличчям розумного мудрість, а очі глупця аж на кінці землі.

O alvo do inteligente é a sabedoria; mas os olhos do insensato estão nas extremidades da terra.

25 Н ерозумний син смуток для батька, для своєї ж родительки гіркість.

O filho insensato é tristeza para seu, pai, e amargura para quem o deu ã luz.

26 Н е добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість!

Não é bom punir ao justo, nem ferir aos nobres por causa da sua retidão.

27 Х то слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний розумна людина.

Refreia as suas palavras aquele que possui o conhecimento; e o homem de entendimento é de espírito sereno.

28 І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним.

Até o tolo, estando calado, é tido por sábio; e o que cerra os seus lábios, por entendido.