1 Д ля дириґетна хору. Давидів. Безумний говорить у серці своїм: Нема Бога! Зіпсулись вони, і обридливий чинять учинок, нема доброчинця!...

Diz o néscio no seu coração: Não há Deus. Os homens têm-se corrompido, fazem-se abomináveis em suas obras; não há quem faça o bem.

2 Г осподь дивиться з неба на людських синів, щоб побачити, чи є там розумний, що Бога шукає.

O Senhor olhou do céu para os filhos dos homens, para ver se havia algum que tivesse entendimento, que buscasse a Deus.

3 У се повідступало, разом стали бридкими вони, нема доброчинця, нема ні одного!...

Desviaram-se todos e juntamente se fizeram imundos; não há quem faça o bem, não há sequer um.

4 Ч и ж не розуміють всі ті, хто чинить безправ'я, хто мій люд поїдає? Вони хліб Господній їдять, та не кличуть Його...

Acaso não tem conhecimento nem sequer um dos que praticam a iniqüidade, que comem o meu povo como se comessem pão, e que não invocam o Senhor?

5 Т оді настрашилися страхом вони, бо Бог в праведнім роді.

Achar-se-ão ali em grande pavor, porque Deus está na geração dos justos.

6 Р аду вбогого ганьбите ви, та Господь охорона йому.

Vós quereis frustar o conselho dos pobres, mas o Senhor é o seu refúgio.

7 А би то Він дав із Сіону спасіння ізраїлеві! Як долю Своєму народу поверне Господь, то радітиме Яків, втішатися буде ізраїль!

Oxalá que de Sião viesse a salvação de Israel! Quando o Senhor fizer voltar os cativos do seu povo, então se regozijará Jacó e se alegrará Israel.