1 Д ля дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, (18-2) то він проказав: Полюблю Тебе, Господи, сило моя,

Eu te amo, ó Senhor, força minha.

2 ( 18-3) Господь моя скеля й твердиня моя, і Він мій Спаситель! Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасіння мого, Він башта моя!

O Senhor é a minha rocha, a minha fortaleza e o meu libertador; o meu Deus, o meu rochedo, em quem me refúgio; o meu escudo, a força da minha salvação, e o meu alto refúgio.

3 ( 18-4) Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!

Invoco o Senhor, que é digno de louvor, e sou salvo dos meus inimigos.

4 ( 18-5) Тенета смертельні мене оточили, і потоки велійяала лякають мене!

Cordas de morte me cercaram, e torrentes de perdição me amedrontaram.

5 ( 18-6) Тенета шеолу мене оточили, і пастки смертельні мене попередили.

Cordas de Seol me cingiram, laços de morte me surpreenderam.

6 ( 18-7) В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взиваю, Він почує мій голос із храму Свого, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому!

Na minha angústia invoquei o Senhor, sim, clamei ao meu Deus; do seu templo ouviu ele a minha voz; o clamor que eu lhe fiz chegou aos seus ouvidos.

7 ( 18-8) Захиталась земля й затремтіла, і затряслись і хитались підвалини гір, бо Він запалився від гніву:

Então a terra se abalou e tremeu, e os fundamentos dos montes também se moveram e se abalaram, porquanto ele se indignou.

8 ( 18-9) із ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, і жар запалився від Нього!

Das suas narinas subiu fumaça, e da sua boca saiu fogo devorador; dele saíram brasas ardentes.

9 ( 18-10) Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.

Ele abaixou os céus e desceu; trevas espessas havia debaixo de seus pés.

10 ( 18-11) Усівся Він на херувима й летів, і на вітрових крилах понісся...

Montou num querubim, e voou; sim, voou sobre as asas do vento.

11 ( 18-12) Поклав темряву Він як заслону Свою, довкілля Його то темрява вод, а мешкання Його густі хмари!

Fez das trevas o seu retiro secreto; o pavilhão que o cercava era a escuridão das águas e as espessas nuvens do céu.

12 ( 18-13) Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняний пройшли хмари Його...

Do resplendor da sua presença saíram, pelas suas espessas nuvens, saraiva e brasas de fogo.

13 ( 18-14) і Господь загримів у небесах, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняний!

O Senhor trovejou a sua voz; e havia saraiva e brasas de fogo.

14 ( 18-15) Він послав Свої стріли, та їх розпорошив, і стрілив Він блискавками, та їх побентежив.

Despediu as suas setas, e os espalhou; multiplicou raios, e os perturbou.

15 ( 18-16) Показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від сваріння Твого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Твоїх...

Então foram vistos os leitos das águas, e foram descobertos os fundamentos do mundo, ã tua repreensão, Senhor, ao sopro do vento das tuas narinas.

16 ( 18-17) Він простяг з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих,

Do alto estendeu o braço e me tomou; tirou-me das muitas águas.

17 ( 18-18) він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони!

Livrou-me do meu inimigo forte e daqueles que me odiavam; pois eram mais poderosos do que eu.

18 ( 18-19) Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям,

Surpreenderam-me eles no dia da minha calamidade, mas o Senhor foi o meu amparo.

19 ( 18-20) і на місце розлоге Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!

Trouxe-me para um lugar espaçoso; livrou-me, porque tinha prazer em mim.

20 ( 18-21) Нехай Господь зробить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх,

Recompensou-me o Senhor conforme a minha justiça, retribuiu-me conforme a pureza das minhas mãos.

21 ( 18-22) бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,

Pois tenho guardado os caminhos do Senhor, e não me apartei impiamente do meu Deus.

22 ( 18-23) бо всі Його присуди передо мною, і не відкидав я від себе Його постанов!

Porque todas as suas ordenanças estão diante de mim, e nunca afastei de mim os seus estatutos.

23 ( 18-24) і був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,

Também fui irrepreensível diante dele, e me guardei da iniqüidade.

24 ( 18-25) і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.

Pelo que o Senhor me recompensou conforme a minha justiça, conforme a pureza de minhas mãos perante os seus olhos.

25 ( 18-26) із справедливим поводишся Ти справедливо, із чесним по-чесному,

Para com o benigno te mostras benigno, e para com o homem perfeito te mostras perfeito.

26 ( 18-27) із чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його,

Para com o puro te mostras puro, e para com o perverso te mostras contrário.

27 ( 18-28) бо народ із біди Ти спасаєш, а очі зухвалі принижуєш,

Porque tu livras o povo aflito, mas os olhos altivos tu os abates.

28 ( 18-29) бо Ти світиш мого світильника, Господь Бог мій, освітлює Він мою темряву!

Sim, tu acendes a minha candeia; o Senhor meu Deus alumia as minhas trevas.

29 ( 18-30) Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.

Com o teu auxílio dou numa tropa; com o meu Deus salto uma muralha.

30 ( 18-31) Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!

Quanto a Deus, o seu caminho é perfeito; a promessa do Senhor é provada; ele é um escudo para todos os que nele confiam.

31 ( 18-32) Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?

Pois, quem é Deus senão o Senhor? e quem é rochedo senão o nosso Deus?

32 ( 18-33) Цей Бог мене силою оперезав, і дорогу мою учинив непорочною,

Ele é o Deus que me cinge de força e torna perfeito o meu caminho;

33 ( 18-34) Він зробив мої ноги, мов у лані, і ставить мене на висотах моїх,

faz os meus pés como os das corças, e me coloca em segurança nos meus lugares altos.

34 ( 18-35) мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.

Adestra as minhas mãos para a peleja, de sorte que os meus braços vergam um arco de bronze.

35 ( 18-36) і дав Ти мені щит спасіння Свого, а правиця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.

Também me deste o escudo da tua salvação; a tua mão direita me sustém, e a tua clemência me engrandece.

36 ( 18-37) Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться.

Alargas o caminho diante de mim, e os meus pés não resvalam.

37 ( 18-38) Женуся я за ворогами своїми, і їх дожену, і не вернуся, аж поки не винищу їх,

Persigo os meus inimigos, e os alcanço; não volto senão depois de os ter consumido.

38 ( 18-39) я їх потрощу, й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!

Atravesso-os, de modo que nunca mais se podem levantar; caem debaixo dos meus pés.

39 ( 18-40) Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.

Pois me cinges de força para a peleja; prostras debaixo de mim aqueles que contra mim se levantam.

40 ( 18-41) Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, і понищу ненависників я своїх!

Fazes também que os meus inimigos me dêem as costas; aos que me odeiam eu os destruo.

41 ( 18-42) Кричали вони, та немає спасителя, взивали до Господа, і не відповів їм.

Clamam, porém não há libertador; clamam ao Senhor, mas ele não lhes responde.

42 ( 18-43) і я їх зітру, як той порох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу!

Então os esmiúço como o pó diante do vento; lanço-os fora como a lama das ruas.

43 ( 18-44) Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племенам, мені будуть служити народи, яких я не знав!

Livras-me das contendas do povo, e me fazes cabeça das nações; um povo que eu não conhecia se me sujeita.

44 ( 18-45) На вістку про мене слухняні мені, до мене чужинці підлещуються,

Ao ouvirem de mim, logo me obedecem; com lisonja os estrangeiros se me submetem.

45 ( 18-46) в'януть чужинці і тремтять у твердинях своїх...

Os estrangeiros desfalecem e, tremendo, saem dos seus esconderijos.

46 ( 18-47) Живий Господь, і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасіння мойого звеличиться,

Vive o Senhor; bendita seja a minha rocha, e exaltado seja o Deus da minha salvação,

47 ( 18-48) Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене підбив,

o Deus que me dá vingança, e sujeita os povos debaixo de mim,

48 ( 18-49) що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!

que me livra de meus inimigos; sim, tu me exaltas sobre os que se levantam contra mim; tu me livras do homem violento.

49 ( 18-50) Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, і Йменню Твоєму співаю!

Pelo que, ó Senhor, te louvarei entre as nações, e entoarei louvores ao teu nome.

50 ( 18-51) Ти Своєму цареві спасіння побільшуєш, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві Давиду й насінню його аж навіки.

Ele dá grande livramento ao seu rei, e usa de benignidade para com o seu ungido, para com Davi e sua posteridade, para sempre.