1 Л іпший черствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м'ясної зо сваркою.

¶ Better is a dry morsel in peace than the house of contention full of sacrifices for a feast.

2 Р аб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок.

¶ A prudent slave shall have rule over a son that causes shame and shall have part of the inheritance among the brethren.

3 Д ля срібла топильна посудина, а горно для золота, Господь же серця випробовує.

¶ The fining pot is for silver, and the furnace for gold, but the LORD tries the hearts.

4 Л иходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного.

¶ An evil doer gives heed to false lips, and a liar gives ear to the tongue which curses.

5 Х то сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, не буде такий без вини.

¶ Whosoever mocks the poor reproaches his Maker, and he that is glad regarding the calamity of someone else shall not go unpunished.

6 К орона для старших онуки, а пишнота дітей їхні батьки.

¶ Children’s children are the crown of old men, and the honour of the children are their fathers.

7 Н е пристойна безумному мова поважна, а тим більше шляхетному мова брехлива.

¶ Excellent speech is not suitable for a fool: much less lying lips for a prince!

8 Х абар в очах його власника самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому.

¶ A bribe is as a precious stone in the eyes of him that has it; wherever it turns, it prospers.

9 Х то шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів.

¶ He that covers a transgression seeks love, but he that repeats a matter separates very friends.

10 Н а розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів.

¶ Reproof is of more benefit to a wise man than a hundred stripes to a fool.

11 З лий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.

¶ The rebellious man seeks only evil; therefore a cruel messenger shall be sent against him.

12 Л іпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його.

¶ It is better to meet a bear robbed of her cubs than a fool in his folly.

13 Х то відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому.

¶ Whosoever rewards evil for good, evil shall not depart from his house.

14 П очин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її!

¶ To release the waters (to speak rashly) is the beginning of contention; therefore, leave off strife before it gets started.

15 Х то оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні.

¶ He that justifies the wicked and he that condemns the just, even they both are abomination to the LORD.

16 Н ащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема?

¶ Of what good is the price to buy wisdom in the hand of the fool, seeing he has no heart to understand?

17 П равдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.

¶ A friend loves at all times, and a brother is born for adversity.

18 Л юдина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого.

¶ A man void of understanding strikes hands and becomes surety in the presence of his friend.

19 Х то сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.

¶ Transgression loves him that loves strife, and he that exalts his gate seeks destruction.

20 Л юдина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло.

¶ He that has a perverse heart shall never find good, and he that stirs up trouble with his tongue shall fall into evil.

21 Х то родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого.

¶ He that begets a fool does it to his sorrow, and the father of a fool shall have no joy.

22 С ерце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості.

¶ A joyful heart shall do good like a medicine, but a broken spirit dries the bones.

23 Б езбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя.

¶ A wicked man takes a gift in secret to pervert the paths of judgment.

24 З обличчям розумного мудрість, а очі глупця аж на кінці землі.

¶ Wisdom appears upon the countenance of him that has understanding, but the eyes of a fool manifest his folly unto the ends of the earth.

25 Н ерозумний син смуток для батька, для своєї ж родительки гіркість.

¶ The foolish son is a grief to his father and bitterness to her that bore him.

26 Н е добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість!

¶ It is certainly not good to condemn the just, nor to smite princes for doing that which is upright.

27 Х то слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний розумна людина.

¶ He who has knowledge spares his words, and a man of understanding is of an excellent spirit.

28 І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним.

Even a fool, when he is silent is counted wise, and he that shuts his lips is esteemed a man of understanding.