1 Я кщо ти, Ізраїлю, вернешся, каже Господь, до Мене ти вернешся, і якщо ти відкинеш із-перед обличчя Мого гидоти свої, то не будеш тинятись!

¶ If thou wilt return unto me, O Israel, said the LORD, thou shalt have rest; and if thou wilt put away thine abominations out of my sight, then thou shalt not go into captivity.

2 І якщо ти присягнеш Як живий Господь правдою й правом та справедливістю, то будуть Ним благословлятись народи, і хвалитись Ним будуть.

And thou shalt swear, The LORD lives, in truth, in judgment, and in righteous ness; and the Gentiles shall bless themselves in him, and in him shall they glory.

3 Б о так каже Господь мужам Юди та Єрусалиму: Оріть собі на цілині, і не сійте в тернину!

¶ For thus has the LORD said to every man of Judah and of Jerusalem, Break up your fallow ground, and do not sow among thorns.

4 О брізуйтеся Господеві, й усуньте із ваших сердець крайні плоті, юдеї та мешканці Єрусалиму, щоб не вийшла, немов той огонь, Моя лютість, і буде палати вона, і не буде кому погасити через злі ваші вчинки!

Circumcise yourselves to the LORD, and take away the foreskins of your heart, ye men of Judah and inhabitants of Jerusalem lest my fury come forth like fire and burn so that no one can quench it because of the evil of your doings.

5 О повістіте в Юдеї та в Єрусалимі звістіть та й скажіть: Засурміте в сурму у краю! Кричіть гучним голосом та говоріть: Зберіться та підемо до міст до твердинних!

¶ Declare ye in Judah and publish in Jerusalem and say, Blow ye the shofar in the land; cry, gather together, and say, Assemble yourselves, and let us go into the defenced cities.

6 П ідійміте прапор до Сіону, поспішайте, не станьте, бо з півночі зло приведу, і велике нещастя...

Set up the banner in Zion: come together, do not delay: for I bring evil from the north wind, and a great destruction.

7 Л ев виходить із своєї гущавини, і той, хто нищить народи, вирушає із місця свого, щоб твій край обернути на руїну, і спустошені будуть міста твої, так що забракне і мешканця!...

The lion is come up from his den, and the destroyer of the Gentiles is on his way; he is gone forth from his place to make thy land desolate; and thy cities shall be laid waste, without an inhabitant.

8 О тож, опережіться веретами, плачте та голосіть, бо лютість Господнього гніву від нас не відвернеться!

For this, gird yourselves with sackcloth; lament and howl; for the fierce anger of the LORD is not turned back from us.

9 І станеться в день той, говорить Господь, згине розум царя і розум князів, і остовпіють священики, а пророки здивуються

And it shall come to pass at that day, saith the LORD, that the heart of the king shall perish, and the heart of the princes; and the priests shall be astonished, and the prophets shall wonder.

10 й скажуть: О Господи, Боже, справді обманений сильно народ цей та Єрусалим, коли казано: Буде вам мир, а меч доторкнувся ось аж до душі!...

(Then I said, Ah, Lord GOD! surely thou hast greatly deceived this people and Jerusalem, saying, Ye shall have peace; when the sword reaches unto the soul.)

11 Т ого часу народові цьому та Єрусалимові сказане буде: Ось вітер палкий з лисих гір на пустині, на дорозі дочки Мого люду, не на віяння й не на очищення він!

At that time it shall be said to this people and to Jerusalem, A dry wind of the high places of the wilderness came toward the daughter of my people, not to fan, nor to cleanse.

12 Т а вітер сильніший від цього прибуде Мені, і над ними Я суд прокажу...

A wind much more violent than these shall come unto me; for now I will also speak judgments against them.

13 О сь він прийде, як хмари, й як буря його колесниці, від орлів швидші коні його: Горе нам, бо спустошені будемо ми!...

Behold, he shall come up as a cloud, and his chariots as a whirlwind; his horses are swifter than eagles. Woe unto us, for we are given over to be spoiled!

14 О бмий серце своє від лихого, о Єрусалиме, щоб був ти врятований! Аж доки в тобі пробуватимуть думки марноти твоєї?

O Jerusalem, wash thine heart from wickedness that thou may be saved. How long shalt thou entertain the thoughts of thy iniquity within thee?

15 Б о голос доносить із Дану й звіщає погибіль з Єфремових гір...

For the voice is heard from him who brings the news from Dan and from him who causes to hear the affliction from Mount Ephraim.

16 П ригадайте народам оце, сповістіть ось про Єрусалим: Приходять з далекого краю його облягати, і здіймають свій крик на юдейські міста!

Say ye of the Gentiles; behold, cause it to be heard upon Jerusalem, Watchmen come from a far country and shall give out their voice upon the cities of Judah.

17 Я к сторожа полів, навколо оточать його, бо він Мені був неслухняний, говорить Господь!

As the watchmen of the heritages, they were upon her round about because she has been rebellious against me, saith the LORD.

18 Д орога твоя й твої вчинки тобі це зробили, це лихо твоє: бо гірке, бо торкнуло воно аж до серця твого...

Thy way and thy doings have procured these things unto thee; this is thy wickedness because it is bitter, because it reaches unto thine heart.

19 О й, утробо моя, ти утробо моя, я тремчу! Біль серце стискає мені, і трепоче мені моє серце!... Не можу мовчати, бо вчула душа моя голос сурми, гук війни!

¶ My bowels, my bowels! I am pained at my very heart; my heart makes a noise in me; I cannot hold my peace because thou hast heard, O my soul, the sound of the shofar, the alarm of war.

20 Б іда на біду прикликається, вся бо земля поруйнована буде, спустошені будуть зненацька намети мої, вмить завіси мої...

Destruction upon destruction is cried, for the whole land is destroyed; suddenly are my tents destroyed, and my curtains in a moment.

21 А ж доки я бачити прапора буду, буду чути голос сурми?

How long shall I see the banner and hear the voice of the shofar?

22 Т ому, що народ мій безглуздий, він не знає Мене: вони нерозумні сини й нерозважні вони, мудрі вони, щоб чинити лихе, та не вміють чинити добра!

For my people are foolish; the ignorant sons with no understanding have not known me; they are wise to do evil, but to do good they have no knowledge.

23 Д ивлюся на землю, аж ось порожнеча та пустка, і на небо й нема його світла!

I beheld the earth, and, behold, it was without order, and empty; and the heavens, and they had no light.

24 Д ивлюся на гори, аж ось вони трусяться, і всі згір'я хитаються!

I beheld the mountains, and, behold, they trembled, and all the hills were destroyed.

25 Д ивлюся, аж ось вже немає людини, і порозліталось все птаство небесне.

I beheld, and, behold, there was no man, and all the birds of the heavens had fled.

26 Д ивлюся, аж ось край родючий пустинею став, а міста його знищені всі від обличчя Господнього, від полум'я гніву Його...

I beheld, and, behold, Carmel was a wilderness, and all its cities were broken down at the presence of the LORD and by his fierce anger.

27 Б о Господь так прорік: Спустошенням стане ввесь край, та кінця йому ще не вчиню!

For thus hath the LORD said, The whole land shall be desolate; yet I will not make a full end.

28 І буде в жалобі земля через це, і затьмариться небо вгорі, бо Я говорив, що задумав, і не пожалую, і не відступлюся від того...

For this shall the earth be made desolate, and the heavens above be darkened because I spoke; I purposed and did not repent, neither will I turn back from it.

29 В ід гуркотнечі їздця та стрільця побіжить усе місто, повтікають в гущавини й злізуть на скелі... Всі міста покинуті, і немає нікого, хто мешкав би в них...

The whole city fled from the thunder of the horsemen and bowmen; they went into the thickets of the forests and climbed up upon the rocks; every city was forsaken, and not a man dwells therein.

30 А ти, поруйнована, дочко Сіону, що будеш робити? Хоч ти зодягаєш себе в кармазин, хоч прикрашуєшся золотою оздобою, хоч очі свої підмальовуєш фарбою, та надаремно прикрашуєшся: обридили тобою коханці твої, на життя твоє важать вони!

And thou who art destroyed, what wilt thou do? Though thou clothe thyself with crimson, though thou deck thee with ornaments of gold, though thou paint thy eyes with antimony, in vain shalt thou make thyself fair; thy lovers will despise thee; they will seek thy life.

31 Б о чую Я крик, немов породіллі, чую стогін, мов первістки, голос Сіонської дочки, вона стогне, заломлює руки свої та голосить: Ой, горе мені, бо попало життя моє вбивникам!...

For I have heard a voice as of a woman in travail, the anguish as of her that brings forth her first child, the voice of the daughter of Zion, that bewails herself, that spreads her hands, saying, Woe is me now! for my soul is faint because of the murderers.