1 А цариця Шеви почула була про славу Соломонову, і прийшла випробувати Соломона загадками в Єрусалимі. Прийшла вона з дуже великим багатством, із верблюдами, що несли пахощі та безліч золота й дорогого каміння. І прийшла вона до Соломона, і говорила з ним про все, що було на серці її.

¶ And when the queen of Sheba heard of the fame of Solomon, she came to prove Solomon with enigmas at Jerusalem, with a very great host and camels that bore spices and gold in abundance and precious stones. And when she was come to Solomon, she spoke with him of all that was in her heart.

2 І Соломон вияснив їй усі її запити, і не було запиту, незнаного Соломонові, якого не порішив би він їй.

But Solomon told her all her questions, and nothing remained that Solomon did not declare unto her.

3 І побачила цариця Шеви всю Соломонову мудрість та дім, що він збудував,

And when the queen of Sheba had seen the wisdom of Solomon and the house that he had built

4 і їжу столу його, і мешкання рабів його, і поставу слуг його та їхні одежі, і чашників його, та їхні одежі, і вхід його, яким він уходить до Господнього дому, і не могла вона з дива вийти!

and the food of his table and the seat of his slaves and the attendance of his ministers and their apparel, his butlers also and their apparel, and his sacrifices which he sacrificed in the house of the LORD, there was no more spirit in her.

5 І сказала вона до царя: Правдою було те, що я чула в своїм краї про твої діла та про твою мудрість.

And she said to the king, It was a true report which I heard in my own land of thy word and of thy wisdom,

6 І не повірила я їхнім словам, аж поки сама не прийшла та не побачили мої очі, і ось не була представлена мені й половина великости твоєї мудрости: ти перевищив славу, про яку я чула!

but I did not believe their words until I came, and my eyes had seen it, and, behold, not even the half of the greatness of thy wisdom was told me, for thou dost exceed the fame that I heard.

7 Щ асливі люди твої, і щасливі оці твої слуги, що завжди стоять перед обличчям твоїм та слухають твою мудрість!

Blessed are thy men and blessed are these thy slaves, who stand continually before thee and hear thy wisdom.

8 Н ехай буде благословенний Господь, Бог твій, що вподобав тебе, щоб посадити тебе на Свого трона за царя у Господа, Бога твого, через любов Бога твого до Ізраїля, щоб утвердити його навіки. І Він настановив тебе над ними царем, щоб чинити право та справедливість!

The LORD thy God be blessed, who delighted in thee to set thee on his throne, to be king for the LORD thy God because thy God loved Israel, to establish them for ever, therefore, he made thee king over them, to do judgment and righteousness.

9 І дала вона цареві сто й двадцять талантів золота, і дуже багато пахощів та дороге каміння. І більш уже не було таких пахощів, як ті, що цариця Шеви дала цареві Соломонові!

And she gave the king one hundred and twenty talents of gold and of spices great abundance and precious stones; never had there been any such spice as the queen of Sheba gave King Solomon.

10 І також Хурамові раби та раби Соломонові, що довозили золото з Офіру, спроваджували алмуґове дерево та дороге каміння.

Also the slaves of Hiram and the slaves of Solomon, who had brought gold from Ophir, brought brazil wood and precious stones.

11 І поробив цар з алмуґового дерева сходи для Господнього дому та для дому царського, і гусла, і арфи для співаків. І такі речі, як вони, не бачені перед тим в юдейському Краї!

And the king made of the brazil wood stairs to the house of the LORD and to the king’s palace and harps and psalteries for the singers, and such wood had never been seen before in the land of Judah.

12 А цар Соломон дав цариці Шеви все бажання її, чого вона бажала, окрім такого, що вона привезла до царя. І пішла вона назад до свого краю, вона та слуги її.

And King Solomon gave to the queen of Sheba all her desire, whatever she asked, more than what she had brought unto the king. Then she turned and went away to her own land with her slaves.

13 І була вага того золота, що приходило для Соломона в одному році, шість сотень і шістдесят і шість талантів золота,

¶ Now the weight of gold that came to Solomon in one year was six hundred and sixty-six talents of gold,

14 о крім того, що приходило від купців та з торговлі ходячих. І всі царі арабські та намісники Краю довозили золото й срібло Соломонові.

besides that which the traders and merchants brought. And all the kings of Arabia and the governors of the land brought gold and silver to Solomon.

15 І зробив цар Соломон дві сотні великих щитів із кутого золота, шість сотень шеклів кутого золота йшло на одного щита,

And King Solomon made two hundred bucklers of beaten gold; six hundred shekels of beaten gold went to each buckler.

16 т а три сотні щитів менших із кутого золота, три сотні шеклів золота йшло на одного щита. І цар віддав їх до дому Ливанського Лісу.

And he made three hundred shields of beaten gold; three hundred shekels of gold went to each shield. And the king put them in the house of the forest of Lebanon.

17 І зробив цар великого трона зо слонової кости, і покрив його чистим золотом.

Moreover, the king made a great throne of ivory and overlaid it with pure gold.

18 У трона було шість східців та підніжжя з золота позад трону, та поруччя з цього й з того боку при місці сидіння, та два леви, що стояли при поруччях.

And there were six steps to the throne, with a footstool of gold, which were fastened to the throne, and stays on each side of the seat, and two lions standing by the stays.

19 І дванадцять левів стояли там на шости ступенях з того й з того боку. По всіх царствах не було так зробленого!

There were also twelve lions standing on one side and on the other upon the six steps. There was not the like made in any kingdom.

20 І ввесь посуд на пиття царя Соломона золото, і всі речі дому Ливанського Лісу щире золото, нічого з срібла, воно за Соломонових днів не рахувалося за щось.

And all the drinking vessels of King Solomon were of gold, and all the vessels of the house of the forest of Lebanon were of pure gold. In the days of Solomon silver was not esteemed.

21 Б о цареві кораблі ходили до Таршішу з Хурамовими рабами. Раз на три роки приходили таршіські кораблі, що довозили золото та срібло, слонову кість, і мавп та пав.

For the king’s ships went to Tarshish with the slaves of Hiram, and every three years the ships came from Tarshish bringing gold, silver, ivory, apes, and peacocks.

22 І став цар Соломон найбільшим від усіх земних царів, щодо багатства та щодо мудрости.

And King Solomon passed all the kings of the earth in riches and wisdom.

23 І всі земні царі хотіли бачити Соломона, щоб послухати його мудрости, що Бог дав у його серце.

And all the kings of the earth sought the presence of Solomon, to hear his wisdom, that God had put in his heart.

24 І вони приносили кожен свого дара, речі срібні та речі золоті, й одежу, зброю та пахощі, коні та мули, що на рік припадало.

And of these, each his present, vessels of silver and vessels of gold and raiment, arms, spices, horses, and mules, every year.

25 І було в Соломона чотири тисячі кінських жолобів та колесниць, і дванадцять тисяч верхівців, і він порозміщував їх по колесничних містах та при царі в Єрусалимі.

And Solomon also had four thousand stalls for horses and chariots and twelve thousand horsemen, whom he bestowed in the chariot cities, and with the king at Jerusalem.

26 І він панував над усіма царями від Річки й аж до краю филистимлян, і аж до єгипетської границі.

And he reigned over all the kings from the river even unto the land of the Philistines and to the border of Egypt.

27 І Соломон наскладав в Єрусалимі срібла, мов того каміння, а кедрів наскладав, щодо численности, як сикомори, що в Шефелі!

And the king made silver in Jerusalem as stones, and he made cedar trees as the sycamore trees that are in the low plains in abundance.

28 А коней приводили Соломонові з Єгипту та з усіх країв.

And they brought unto Solomon horses out of Egypt and out of all lands.

29 А решта Соломонових діл, перших та останніх, ото вони описані в історії пророка Натана, і в пророцтві шілонянина Ахійї, і в видіннях прозорливця Єді на Єровоама, Неватового сина.

Now the rest of the acts of Solomon, first and last, are they not written in the books of Nathan, the prophet, and in the prophecy of Ahijah, the Shilonite, and in the visions of Iddo, the seer against Jeroboam, the son of Nebat?

30 І царював Соломон в Єрусалимі над усім Ізраїлем сорок літ.

And Solomon reigned in Jerusalem over all Israel forty years.

31 І спочив Соломон за своїми батьками, і поховали його в Місті Давида, батька його, а замість нього зацарював син його Рехав'ам.

And Solomon slept with his fathers, and he was buried in the city of David, his father; and Rehoboam, his son, reigned in his stead.