1 І сказав Давид у серці своїм: Колись я попадуся в Саулову руку. Нема мені ліпшого, як, утікаючи, утечу до филистимського краю, і відмовиться від мене Саул, щоб шукати мене вже по всій Ізраїлевій країні, і я втечу від руки його.

¶ And David said in his heart, In the end I shall be killed some day by the hand of Saul; there is nothing better for me than that I should escape once and for all into the land of the Philistines; and Saul shall despair of me, to seek me any more within the borders of Israel; so shall I escape out of his hand.

2 І встав Давид, і перейшов він та шість сотень чоловіка, що з ним, до Ахіша, Маохового сина, ґатського царя.

And David arose, and he went over with the six hundred men that were with him unto Achish, the son of Maoch, king of Gath.

3 І осівся Давид з Ахішем у Ґаті, він та люди його, кожен із домом своїм, Давид та дві жінки його: ізреелітка Ахіноан та Авіґаїл, колишня жінка Навалова, кармелітка.

And David dwelt with Achish at Gath, he and his men, each one with his household, David with his two wives, Ahinoam, the Jezreelitess, and Abigail, who had been the wife of Nabal of Carmel.

4 І донесено Саулові, що Давид утік до Ґату, і він більш уже не шукав його.

And it was told Saul that David had fled to Gath, and he sought him no more.

5 А Давид сказав до Ахіша: Якщо я знайшов милість в очах твоїх, нехай дадуть мені місце в одному з міст цієї землі, і нехай я осяду там. І чого сидітиме раб твій у місті твого царства разом із тобою?

And David said unto Achish, If I have now found grace in thine eyes, let me be given a place in one of the cities of the land that I may dwell there, for why should thy slave dwell in the royal city with thee?

6 І дав йому Ахіш того дня Ціклаґ, чому належить Ціклаґ Юдиним царям аж до цього дня.

Then Achish gave him Ziklag that day. Therefore, Ziklag pertains to the kings of Judah unto this day.

7 А число днів, що Давид сидів на филистимській землі, було рік та чотири місяці.

And the number of days that David dwelt in the country of the Philistines was four months and some days.

8 І сходив Давид та люди його, і нападали на Ґешуреянина, і на Ґірзеянина, і на Амаликитянина, бо вони мешканці цього краю відвіку, аж доти, як іти до Шуру, і аж до єгипетського краю.

¶ And David and his men went up and invaded the Geshurites and the Gezrites and the Amalekites, for these had inhabited the land for a long time, from as thou goest unto Shur even unto the land of Egypt.

9 І побивав Давид той край, і не лишав при житті ані чоловіка, ані жінки, і забирав худобу дрібну та худобу велику, і осли, і верблюди, і одежу, і вертався, і приходив до Ахіша.

And David smote the land and left neither man nor woman alive and took away the sheep and the oxen and the asses and the camels and the apparel and returned and came to Achish.

10 І питався Ахіш: На кого нападали ви сьогодні? А Давид казав: На південь Юдин, і на південь Єрахмеелеянина, і на південь Кенеянина.

And Achish would say, Where have ye raided today? And David would say, Against the south of Judah and towards the Negev of the Jerahmeelites or towards the Negev of the Kenites.

11 А Давид не лишав при житті ані чоловіка, ані жінки, щоб привести до Ґату, говорячи: Щоб не донесли на нас, кажучи: Так зробив Давид, і такий його звичай по всі дні, коли сидів на филистимській землі.

And David left neither man nor woman alive, to bring tidings to Gath, saying, Lest they should tell on us, saying, So did David. And this was his manner all the time he dwelt in the land of the Philistines.

12 І вірив Ахіш Давидові, говорячи: Справді обриднув він своєму народові в Ізраїлі, і буде мені за вічного раба!

And Achish believed David, saying, He is making himself abominable unto his people of Israel; therefore, he shall be my slave for ever.