1 ( 7-2) Хороші які стали ноги твої в черевичках, князівно моя! Заокруглення стегон твоїх мов намисто, руками мистецькими виточене!

¶ How beautiful are thy feet in thy shoes, O prince’s daughter! the joints of thy thighs are like jewels, the work of the hands of an excellent workman.

2 ( 7-3) Твоє лоно немов круглоточена чаша, в якій не забракне вина запашного! Твій живіт сніп пшениці, оточений тими лілеями!

Thy navel is like a round goblet, which does not lack liquor; thy belly is like a heap of wheat set about with lilies.

3 ( 7-4) Два перса твої немов двоє сарняток близнят!

Thy two breasts are like two young roes that are twins.

4 ( 7-5) Твоя шия як башта із кости слонової, твої очі озерця в Хешбоні при брамі того Бат-Рабіму, в тебе ніс немов башта ливанська, що дивиться все в бік Дамаску!

Thy neck is as a tower of ivory; thine eyes like the fishpools in Heshbon by the gate of Bathrabbim; thy nose is as the tower of Lebanon which looks toward Damascus.

5 ( 7-6) Голівка твоя на тобі мов Кармел, а коса на голівці твоїй немов пурпур, полонений цар тими кучерями!

Thine head upon thee is like scarlet, and the hair of thine head like the purple of the king hung in the galleries.

6 ( 7-7) Яка ти прекрасна й приємна яка, о кохання в розкошах!

How fair and how pleasant art thou, O love, for delights!

7 ( 7-8) Став подібний до пальми твій стан, твої ж перса до грон виноградних!

This, thy stature is like unto the palm tree, and thy breasts to the clusters.

8 ( 7-9) Я подумав: виберуся на цю пальму, схоплюся за віття її, і нехай стануть перса твої, немов виноградні ті грона, а пахощ дихання твого як яблука!...

I said, I will climb up the palm tree, I will take hold of the clusters thereof; now also thy breasts shall be as clusters of the vine and the smell of thy nose like apples;

9 ( 7-10) А уста твої як найліпше вино: простує воно до мого коханого, чинить промовистими й уста сплячих!

and thy palate like the best wine that goes into my beloved sweetly and causes the lips of those that are asleep to speak.

10 ( 7-11) Я належу своєму коханому, а його пожадання до мене!

¶ I am my beloved’s, and with me he has his contentment.

11 ( 7-12) Ходи ж, мій коханий, та вийдемо в поле, переночуємо в селах!

Come, my beloved, let us go forth into the field; let us lodge in the villages.

12 ( 7-13) Устанемо рано, й ходім у сади-виногради, подивимося, чи зацвів виноград, чи квітки розцвілись, чи гранатові яблуні порозцвітали?... Там кохання своє тобі дам!

Let us get up early to the vineyards; let us see if the vines flourish, whether the tender flowers appear, if the pomegranates bud forth; there I will give thee my loves.

13 ( 7-14) Видадуть пах мандрагори, при наших же входах всілякі коштовні плоди, нові та старі, що я їх заховала для тебе, коханий ти мій!

The mandrakes have given their fragrance, and at our gates are all manner of sweet fruits, new and old, which I have laid up for thee, O my beloved.