1 Н е судіть, щоб і вас не судили;

¶ Judge not, that ye be not judged.

2 б о яким судом судити будете, таким же осудять і вас, і якою мірою будете міряти, такою відміряють вам.

For with the judgment with which ye judge, ye shall be judged, and with the measure with which ye measure, ye shall be measured again.

3 І чого в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш?

And why dost thou behold the mote that is in thy brother’s eye but dost not consider the beam that is in thine own eye?

4 А бо як ти скажеш до брата свого: Давай вийму я заскалку з ока твого, коли он колода у власному оці?

Or how wilt thou say to thy brother, Let me pull out the mote out of thine eye; and, behold, a beam is in thine own eye?

5 Л ицеміре, вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого.

Thou hypocrite, first cast out the beam out of thine own eye, and then shalt thou be able to see to cast out the mote out of thy brother’s eye.

6 Н е давайте святого псам, і не розсипайте перел своїх перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми, і, обернувшись, щоб не розшматували й вас...

Give not that which is holy unto the dogs, neither cast ye your pearls before swine, lest they trample them under their feet and turn again and rend you.

7 П росіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам;

¶ Ask, and it shall be given you; seek, and ye shall find; knock, and it shall be opened unto you;

8 б о кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а хто стукає відчинять йому.

for every one that asks receives, and he that seeks finds, and to him that knocks it shall be opened.

9 Ч и ж то серед вас є людина, що подасть своєму синові каменя, коли хліба проситиме він?

Or what man is there of you, whom, if his son asks for bread, will he give him a stone?

10 А бо коли риби проситиме, то подасть йому гадину?

Or if he asks for fish, will he give him a serpent?

11 Т ож як ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше Отець ваш Небесний подасть добра тим, хто проситиме в Нього!

If ye then, being evil, know how to give good gifts unto your children, how much more shall your Father who is in the heavens give good things to those that ask him?

12 Т ож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви. Бо в цьому Закон і Пророки.

¶ Therefore, all things whatsoever ye desire that men should do unto you, so also shall ye do unto them, for this is the law and the prophets.

13 У віходьте тісними ворітьми, бо просторі ворота й широка дорога, що веде до погибелі, і нею багато-хто ходять.

Enter ye in at the narrow gate, for the way that leads to destruction is wide and spacious, and those who follow it are many;

14 Б о тісні ті ворота, і вузька та дорога, що веде до життя, і мало таких, що знаходять її!

because narrow is the gate, and confined is the way which leads unto life, and there are few that find it.

15 С тережіться фальшивих пророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а всередині хижі вовки.

¶ Keep yourselves also from the false prophets, who come to you in sheep’s clothing, but inwardly they are ravening wolves.

16 П о їхніх плодах ви пізнаєте їх. Бо хіба ж виноград на тернині збирають, або фіґи із будяків?

Ye shall know them by their fruits. Do men gather grapes of thorns, or figs of thistles?

17 Т ак ото родить добрі плоди кожне дерево добре, а дерево зле плоди родить лихі.

Even so every good tree brings forth good fruit, but a corrupt tree brings forth evil fruit.

18 Н е може родить добре дерево плоду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити.

A good tree cannot bring forth evil fruit, neither can a corrupt tree bring forth good fruit.

19 У сяке ж дерево, що доброго плоду не родить, зрубується та в огонь укидається.

Every tree that does not bring forth good fruit is hewn down and cast into the fire.

20 О то ж бо, по їхніх плодах ви пізнаєте їх!

So that by their fruits ye shall know them.

21 Н е кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі.

¶ Not every one that saith unto me, Lord, Lord, shall enter into the kingdom of the heavens, but he that doeth the will of my Father who is in the heavens.

22 Б агато-хто скажуть Мені того дня: Господи, Господи, хіба ми не Ім'ям Твоїм пророкували, хіба не Ім'ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім'ям Твоїм чуда великі творили?

Many will say to me in that day, Lord, Lord, have we not prophesied in thy name? and in thy name have cast out devils? and in thy name done many wonderful works?

23 І їм оголошу Я тоді: Я ніколи не знав вас... Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!

And then I will profess unto them, I never knew you; depart from me, ye that work iniquity.

24 О тож, кожен, хто слухає цих Моїх слів і виконує їх, подібний до чоловіка розумного, що свій дім збудував на камені.

Therefore, whosoever hears these words of mine and does them, I will liken him unto a prudent man, who built his house upon the rock;

25 І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася, і на дім отой кинулась, та не впав, бо на камені був він заснований.

and the rain descended, and the rivers came, and the winds blew and beat upon that house, and it did not fall, for it was founded upon a rock.

26 А кожен, хто слухає цих Моїх слів, та їх не виконує, подібний до чоловіка того необачного, що свій дім збудував на піску.

And every one that hears these words of mine and does not do them shall be likened unto a foolish man, who built his house upon the sand;

27 І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася й на дім отой кинулась, і він упав. І велика була та руїна його!

and the rain descended, and the rivers came, and the winds blew and beat upon that house, and it fell; and great was the fall of it.

28 І ото, як Ісус закінчив ці слова, то народ дивувався з науки Його.

And it came to pass, when Jesus had ended these words, the multitude marvelled at his doctrine;

29 Б о навчав Він їх, як можновладний, а не як ті книжники їхні.

for he taught them as one having authority and not as the scribes.