1 А постол Павло, поставлений ні від людей, ані від чоловіка, але від Ісуса Христа й Бога Отця, що з мертвих Його воскресив,

¶ Paul, apostle (not from men neither through man, but through Jesus Christ and God the Father, who raised him from the dead)

2 і присутня зо мною вся браття, до Церков галатійських:

and all the brethren who are with me, unto the congregations of Galatia:

3 б лагодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа,

Grace be unto you and peace from God the Father and from our Lord Jesus Christ,

4 щ о за наші гріхи дав Самого Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого,

who gave himself for our sins that he might deliver us from this present evil age, according to the will of our God and Father,

5 Й ому слава на віки вічні, амінь!

unto whom be the glory for the ages of the ages. Amen.

6 Д ивуюся я, що ви так скоро відхилюєтесь від того, хто покликав Христовою благодаттю вас, на іншу Євангелію,

¶ I marvel that ye are so soon removed from him that called you into the grace of Christ unto another gospel,

7 щ о не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Євангелію.

for there is not another; but there are some that trouble you and would pervert the gospel of the Christ.

8 А ле якби й ми або Ангол із неба зачав благовістити вам не те, що ми вам благовістили, нехай буде проклятий!

But even if we, or an angel from heaven, were to preach any other gospel unto you than that which we have preached unto you, let him be anathema.

9 Я к ми перше казали, і тепер знов кажу: коли хто вам не те благовістить, що ви прийняли, нехай буде проклятий!

As we said before, so do I say now again, If anyone preaches any other gospel unto you than what ye have received, let him be anathema.

10 Б о тепер чи я в людей шукаю признання чи в Бога? Чи людям дбаю я догоджати? Бо коли б догоджав я ще людям, я не був би рабом Христовим.

¶ For do I now persuade men or God? or do I seek to please men? for if I yet pleased men, I should not be the slave of Christ.

11 З віщаю ж вам, браття, що Євангелія, яку я благовістив, вона не від людей.

But I make known unto you, brethren, that the gospel which was preached of me is not according to man.

12 Б о я не прийняв, ні навчився її від людини, але відкриттям Ісуса Христа.

For I did not receive it nor learn it from man, but by the revelation of Jesus Christ.

13 Ч ули бо ви про моє поступовання перше в юдействі, що Божу Церкву жорстоко я переслідував та руйнував її.

For ye have heard of my conversation in time past in Judaism, how that beyond measure I was persecuting and destroying the congregation of God

14 І я перевищував в юдействі багатьох своїх ровесників роду мого, бувши запеклим прихильником моїх отцівських передань.

And profited in Judaism above many of my equals in my own nation, being exceedingly more zealous of the traditions of my fathers.

15 К оли ж Бог, що вибрав мене від утроби матері моєї і покликав благодаттю Своєю, уподобав

But when it pleased God, who separated me from my mother’s womb and called me by his grace,

16 в иявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, я не радився зараз із тілом та кров'ю,

to reveal his Son in me that I might preach him among the Gentiles, immediately I did not confer with flesh and blood,

17 і не відправився в Єрусалим до апостолів, що передо мною були, а пішов я в Арабію, і знову вернувся в Дамаск.

neither did I go up to Jerusalem to those who were apostles before me, but I went into Arabia and returned again unto Damascus.

18 П о трьох роках потому пішов я в Єрусалим побачити Кифу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять.

Then after three years I went up to Jerusalem to see Peter and abode with him fifteen days.

19 А іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.

But I saw none of the other apostles, except James the Lord’s brother.

20 А що вам пишу, ось кажу перед Богом, що я не обманюю!

Now the things which I write unto you, behold, before God, I do not lie.

21 П отому пішов я до сирських та кілікійських країн.

Afterwards I came into the regions of Syria and Cilicia

22 Ц ерквам же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто,

and was unknown by face unto the congregations of Judaea which were in Christ,

23 т ільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовістить тепер віру, що колись руйнував був її.

but they had only heard, That he who persecuted us in time past now preaches the faith which he once destroyed.

24 І славили Бога вони через мене!

And they glorified God in me.