1 А постол Павло, поставлений ні від людей, ані від чоловіка, але від Ісуса Христа й Бога Отця, що з мертвих Його воскресив,

PABLO, apóstol, (no de los hombres ni por hombre, mas por Jesucristo y por Dios el Padre, que lo resucitó de los muertos),

2 і присутня зо мною вся браття, до Церков галатійських:

Y todos los hermanos que están conmigo, á las iglesias de Galacia:

3 б лагодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа,

Gracia sea á vosotros, y paz de Dios el Padre, y de nuestro Señor Jesucristo,

4 щ о за наші гріхи дав Самого Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого,

El cual se dió á sí mismo por nuestros pecados para librarnos de este presente siglo malo, conforme á la voluntad de Dios y Padre nuestro;

5 Й ому слава на віки вічні, амінь!

Al cual sea la gloria por siglos de siglos. Amén.

6 Д ивуюся я, що ви так скоро відхилюєтесь від того, хто покликав Христовою благодаттю вас, на іншу Євангелію,

Estoy maravillado de que tan pronto os hayáis traspasado del que os llamó á la gracia de Cristo, á otro evangelio:

7 щ о не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Євангелію.

No que hay otro, sino que hay algunos que os inquietan, y quieren pervertir el evangelio de Cristo.

8 А ле якби й ми або Ангол із неба зачав благовістити вам не те, що ми вам благовістили, нехай буде проклятий!

Mas aun si nosotros ó un ángel del cielo os anunciare otro evangelio del que os hemos anunciado, sea anatema.

9 Я к ми перше казали, і тепер знов кажу: коли хто вам не те благовістить, що ви прийняли, нехай буде проклятий!

Como antes hemos dicho, también ahora decimos otra vez: Si alguno os anunciare otro evangelio del que habéis recibido, sea anatema.

10 Б о тепер чи я в людей шукаю признання чи в Бога? Чи людям дбаю я догоджати? Бо коли б догоджав я ще людям, я не був би рабом Христовим.

Porque, ¿persuado yo ahora á hombres ó á Dios? ¿ó busco de agradar á hombres? Cierto, que si todavía agradara á los hombres, no sería siervo de Cristo.

11 З віщаю ж вам, браття, що Євангелія, яку я благовістив, вона не від людей.

Mas os hago saber, hermanos, que el evangelio que ha sido anunciado por mí, no es según hombre;

12 Б о я не прийняв, ні навчився її від людини, але відкриттям Ісуса Христа.

Pues ni yo lo recibí, ni lo aprendí de hombre, sino por revelación de Jesucristo.

13 Ч ули бо ви про моє поступовання перше в юдействі, що Божу Церкву жорстоко я переслідував та руйнував її.

Porque ya habéis oído acerca de mi conducta otro tiempo en el Judaismo, que perseguía sobremanera la iglesia de Dios, y la destruía;

14 І я перевищував в юдействі багатьох своїх ровесників роду мого, бувши запеклим прихильником моїх отцівських передань.

Y aprovechaba en el Judaismo sobre muchos de mis iguales en mi nación, siendo muy más celador que todos de las tradiciones de mis padres.

15 К оли ж Бог, що вибрав мене від утроби матері моєї і покликав благодаттю Своєю, уподобав

Mas cuando plugo á Dios, que me apartó desde el vientre de mi madre, y me llamó por su gracia,

16 в иявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, я не радився зараз із тілом та кров'ю,

Revelar á su Hijo en mí, para que le predicase entre los Gentiles, luego no conferí con carne y sangre;

17 і не відправився в Єрусалим до апостолів, що передо мною були, а пішов я в Арабію, і знову вернувся в Дамаск.

Ni fuí á Jerusalem á los que eran apóstoles antes que yo; sino que me fuí á la Arabia, y volví de nuevo á Damasco.

18 П о трьох роках потому пішов я в Єрусалим побачити Кифу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять.

Depués, pasados tres años, fuí á Jerusalem á ver á Pedro, y estuve con él quince días.

19 А іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.

Mas á ningún otro de los apóstoles vi, sino á Jacobo el hermano del Señor.

20 А що вам пишу, ось кажу перед Богом, що я не обманюю!

Y en esto que os escribo, he aquí delante de Dios, no miento.

21 П отому пішов я до сирських та кілікійських країн.

Después fuí á las partes de Siria y de Cilicia;

22 Ц ерквам же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто,

Y no era conocido de vista á las iglesias de Judea, que eran en Cristo;

23 т ільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовістить тепер віру, що колись руйнував був її.

Solamente habían oído decir: Aquel que en otro tiempo nos perseguía, ahora anuncia la fe que en otro tiempo destruía.

24 І славили Бога вони через мене!

Y glorificaban á Dios en mí.