1 Д ля дириґетна хору. На спів: „На смерть сина". Псалом Давидів. (9-2) Хвалитиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чуда Твої!

Al Músico principal: sobre Muth-labben: Salmo de David. TE alabaré, oh Jehová, con todo mi corazón; Contaré todas tus maravillas.

2 ( 9-3) Я буду радіти, і тішитись буду Тобою, і буду виспівувати Ймення Твоє, о Всевишній!

Alegraréme y regocijaréme en ti: Cantaré á tu nombre, oh Altísimo;

3 ( 9-4) Як будуть назад відступати мої вороги, то спіткнуться і вигинуть перед обличчям Твоїм!

Por haber sido mis enemigos vueltos atrás: Caerán y perecerán delante de ti.

4 ( 9-5) Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні суддевім сидів, Судде праведний!

Porque has hecho mi juicio y mi causa: Sentástete en silla juzgando justicia.

5 ( 9-6) Докорив Ти народам, безбожного знищив, ім'я їхнє Ти витер на вічні віки!

Reprendiste gentes, destruiste al malo, Raíste el nombre de ellos para siempre jamás.

6 ( 9-7) О вороже мій, руйнування твої закінчились на вічність, ти й міста повалив був, і згинула з ними їхня пам'ять!

Oh enemigo, acabados son para siempre los asolamientos; Y las ciudades que derribaste, Su memoria pereció con ellas.

7 ( 9-8) Та буде Господь пробувати навіки, Він для суду поставив престола Свого,

Mas Jehová permanecerá para siempre: Dispuesto ha su trono para juicio.

8 ( 9-9) і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити народи.

Y él juzgará el mundo con justicia; Y juzgará los pueblos con rectitud.

9 ( 9-10) і твердинею буде Господь для пригніченого, в час недолі притулком.

Y será Jehová refugio al pobre, Refugio para el tiempo de angustia.

10 ( 9-11) і на Тебе надіятись будуть усі, що ім'я Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!

Y en ti confiarán los que conocen tu nombre; Por cuanto tú, oh Jehová, no desamparaste á los que te buscaron.

11 ( 9-12) Співайте Господеві, що сидить на Сіоні, між народами розповідайте про чини Його,

Cantad á Jehová, que habita en Sión: Noticiad en los pueblos sus obras.

12 ( 9-13) бо карає Він вчинки криваві, про них пам'ятає, і не забуває Він зойку убогих!

Porque demandando la sangre se acordó de ellos: No se olvidó del clamor de los pobres.

13 ( 9-14) Помилуй мене, Господи, поглянь на страждання моє від моїх ненависників, Ти, що мене підіймаєш із брам смерти,

Ten misericordia de mí, Jehová: Mira mi aflicción que padezco de los que me aborrecen, Tú que me levantas de las puertas de la muerte;

14 ( 9-15) щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської доні я буду радіти спасінням Твоїм!

Porque cuente yo todas tus alabanzas En las puertas de la hija de Sión, Y me goce en tu salud.

15 ( 9-16) Народи попадали в яму, яку самі викопали, до пастки, яку заховали, нога їхня схоплена.

Hundiéronse las gentes en la fosa que hicieron; En la red que escondieron fué tomado su pie.

16 ( 9-17) Господь знаний, Він суд учинив, спіткнувсь нечестивий у вчинку своєї руки! Гра на струнах. Села.

Jehová fué conocido en el juicio que hizo; En la obra de sus manos fué enlazado el malo. (Higaion. Selah.)

17 ( 9-18) Попрямують безбожні в шеол, всі народи, що Бога забули,

Los malos serán trasladados al infierno, Todas las gentes que se olvidan de Dios.

18 ( 9-19) бож не навіки забудеться бідний, надія убогих не згине назавжди!

Porque no para siempre será olvidado el pobre; Ni la esperanza de los pobres perecerá perpetuamente.

19 ( 9-20) Устань же, о Господи, хай людина не перемагає, нехай перед лицем Твоїм засуджені будуть народи!

Levántate, oh Jehová; no se fortalezca el hombre; Sean juzgadas las gentes delante de ti.

20 ( 9-21) Накинь, Господи, пострах на них, нехай знають народи, що вони тільки люди! Села.

Pon, oh Jehová, temor en ellos: Conozcan las gentes que son no más que hombres. (Selah.)