1 А первосвященики з старшими й книжниками, та ввесь синедріон, зараз уранці, нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели та й Пилатові видали.

Y LUEGO por la mañana, habiendo tenido consejo los príncipes de los sacerdotes con los ancianos, y con los escribas, y con todo el concilio, llevaron á Jesús atado, y le entregaron á Pilato.

2 А Пилат запитався Його: Чи Ти Цар Юдейський? А Він йому в відповідь каже: Сам ти кажеш...

Y Pilato le preguntó: ¿Eres tú el Rey de los Judíos? Y respondiendo él, le dijo: Tú lo dices.

3 А первосвященики міцно Його винуватили.

Y los príncipes de los sacerdotes le acusaban mucho.

4 Т оді Пилат знову Його запитав і сказав: Ти нічого не відповідаєш? Дивись, як багато проти Тебе свідкують!

Y le preguntó otra vez Pilato, diciendo: ¿No respondes algo? Mira de cuántas cosas te acusan.

5 А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався.

Mas Jesús ni aun con eso respondió; de modo que Pilato se maravillaba.

6 Н а свято ж він їм відпускав був одного із в'язнів, котрого просили вони.

Empero en el día de la fiesta les soltaba un preso, cualquiera que pidiesen.

7 Б ув же один, що звався Варавва, ув'язнений разом із повстанцями, які за повстання вчинили були душогубство.

Y había uno, que se llamaba Barrabás, preso con sus compañeros de motín que habían hecho muerte en una revuelta.

8 К оли ж натовп зібрався, він став просити Пилата зробити, як він завжди робив їм.

Y viniendo la multitud, comenzó á pedir hiciese como siempre les había hecho.

9 П илат же сказав їм у відповідь: Хочете, відпущу вам Царя Юдейського?

Y Pilato les respondió, diciendo: ¿Queréis que os suelte al Rey de los Judíos?

10 Б о він знав, що Його через заздрощі видали первосвященики.

Porque conocía que por envidia le habían entregado los príncipes de los sacerdotes.

11 А первосвященики натовп підмовили, щоб краще пустив їм Варавву.

Mas los príncipes de los sacerdotes incitaron á la multitud, que les soltase antes á Barrabás.

12 П илат же промовив ізнов їм у відповідь: А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте?

Y respondiendo Pilato, les dice otra vez: ¿Qué pues queréis que haga del que llamáis Rey de los Judíos?

13 В они ж стали кричати знов: Розіпни Його!

Y ellos volvieron á dar voces: Crucifícale.

14 П илат же сказав їм: Яке ж зло вчинив Він? А вони ще сильніше кричали: Розіпни Його!...

Mas Pilato les decía: ¿Pues qué mal ha hecho? Y ellos daban más voces: Crucifícale.

15 П илат же хотів догодити народові, і відпустив їм Варавву. І видав Ісуса, збичувавши, щоб розп'ятий був.

Y Pilato, queriendo satisfacer al pueblo, les soltó á Barrabás, y entregó á Jesús, después de azotarle, para que fuese crucificado.

16 В ояки ж повели Його до середини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають.

Entonces los soldados le llevaron dentro de la sala, es á saber al Pretorio; y convocan toda la cohorte.

17 І вони зодягли Його в багряницю і, сплівши з тернини вінка, поклали на Нього.

Y le visten de púrpura; y poniéndole una corona tejida de espinas,

18 І вітати Його зачали: Радій, Царю Юдейський!

Comenzaron luego á saludarle: ­Salve, Rey de los Judíos!

19 І тростиною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому...

Y le herían en la cabeza con una caña, y escupían en él, y le adoraban hincadas las rodillas.

20 І коли назнущалися з Нього, зняли з Нього багряницю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели, щоб розп'ясти Його.

Y cuando le hubieron escarnecido, le desnudaron la púrpura, y le vistieron sus propios vestidos, y le sacaron para crucificarle.

21 І одного перехожого, що з поля вертався, Симона Кірінеянина, батька Олександра та Руфа, змусили, щоб хреста Йому ніс.

Y cargaron á uno que pasaba, Simón Cireneo, padre de Alejandro y de Rufo, que venía del campo, para que llevase su cruz.

22 І Його привели на місце Голгофу, що значить Череповище.

Y le llevan al lugar de Gólgotha, que declarado quiere decir: Lugar de la Calavera.

23 І давали Йому пити вина, із миррою змішаного, але Він не прийняв.

Y le dieron á beber vino mezclado con mirra; mas él no lo tomó.

24 І Його розп'яли, і поділили одежу Його, кинувши жереб про неї, хто що візьме.

Y cuando le hubieron crucificado, repartieron sus vestidos, echando suertes sobre ellos, qué llevaría cada uno.

25 Б ула ж третя година, як Його розп'яли.

Y era la hora de las tres cuando le crucificaron.

26 І був написаний напис провини Його: Цар Юдейський.

Y el título escrito de su causa era: EL REY DE LOS JUDIOS.

27 Т оді розп'ято з Ним двох розбійників, одного праворуч, і одного ліворуч Його.

Y crucificaron con él dos ladrones, uno á su derecha, y el otro á su izquierda.

28 І збулося Писання, що каже: До злочинців Його зараховано!

Y se cumplió la Escritura, que dice: Y con los inicuos fué contado.

29 А хто побіч проходив, то Його лихословили, головами своїми хитали й казали: Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш,

Y los que pasaban le denostaban, meneando sus cabezas, y diciendo: ­Ah! tú que derribas el templo de Dios, y en tres días lo edificas,

30 з ійди із хреста, та спаси Самого Себе!

Sálvate á ti mismo, y desciende de la cruz.

31 Т еж і первосвященики з книжниками глузували й один до одного казали: Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти!

Y de esta manera también los príncipes de los sacerdotes escarneciendo, decían unos á otros, con los escribas: A otros salvó, á sí mismo no se puede salvar.

32 Х ристос, Цар Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували. Навіть ті, що разом із Ним були розп'яті, насміхалися з Нього...

El Cristo, Rey de Israel, descienda ahora de la cruz, para que veamos y creamos. También los que estaban crucificados con él le denostaban.

33 А як шоста година настала, то аж до години дев'ятої темрява стала по цілій землі.

Y cuando vino la hora de sexta, fueron hechas tinieblas sobre toda la tierra hasta la hora de nona.

34 О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучним та й вимовив: Елої, Елої, лама савахтані, що в перекладі значить: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?

Y á la hora de nona, exclamó Jesús á gran voz, diciendo: Eloi, Eloi, ¿lama sabachthani? que declarado, quiere decir: Dios mío, Díos mío, ¿por qué me has desamparado?

35 Д ехто ж із тих, що стояли навколо, це почули й казали: Ось Він кличе Іллю!

Y oyéndole unos de los que estaban allí, decían: He aquí, llama á Elías.

36 А один із них побіг, намочив губку оцтом, настромив на тростину, і давав Йому пити й казав: Чекайте, побачим, чи прийде Ілля Його зняти!

Y corrió uno, y empapando una esponja en vinagre, y poniéndola en una caña, le dió á beber, diciendo: Dejad, veamos si vendrá Elías á quitarle.

37 А Ісус скрикнув голосом гучним, і духа віддав!...

Mas Jesús, dando una grande voz, espiró.

38 І в храмі завіса роздерлась надвоє, від верху аж додолу.

Entonces el velo del templo se rasgó en dos, de alto á bajo.

39 А сотник, що насупроти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: Чоловік Цей був справді Син Божий!

Y el centurión que estaba delante de él, viendo que había espirado así clamando, dijo: Verdaderamente este hombre era el Hijo de Dios.

40 Б ули ж і жінки, що дивились здалека, між ними Марія Магдалина, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосії, і Саломія,

Y también estaban algunas mujeres mirando de lejos; entre las cuales estaba María Magdalena, y María la madre de Jacobo el menor y de José, y Salomé;

41 щ о вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним та Йому прислуговували; і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з Ним.

Las cuales, estando aún él en Galilea, le habían seguido, y le servían; y otras muchas que juntamente con él habían subido á Jerusalem.

42 А коли настав вечір, через те, що було Приготовлення, цебто перед суботою,

Y cuando fué la tarde, porque era la preparación, es decir, la víspera del sábado,

43 п рийшов Йосип із Ариматеї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, і просив тіла Ісусового.

José de Arimatea, senador noble, que también esperaba el reino de Dios, vino, y osadamente entró á Pilato, y pidió el cuerpo de Jesús.

44 А Пилат здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'ятий помер.

Y Pilato se maravilló que ya fuese muerto; y haciendo venir al centurión, preguntóle si era ya muerto.

45 І , дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йосипові.

Y enterado del centurión, dió el cuerpo á José.

46 А Йосип купив плащаницю, і, знявши Його, обгорнув плащаницею, та й поклав Його в гробі, що в скелі був висічений. І каменя привалив до могильних дверей.

El cual compró una sábana, y quitándole, le envolvió en la sábana, y le puso en un sepulcro que estaba cavado en una peña, y revolvió una piedra á la puerta del sepulcro.

47 М арія ж Магдалина й Марія, мати Йосієва, дивилися, де ховали Його.

Y María Magdalena, y María madre de José, miraban donde era puesto.