1 М олитва Мойсея, чоловіка Божого. Господи, пристановищем нашим Ти був з роду в рід!

Oración de Moisés varón de Dios. SEÑOR, tú nos has sido refugio En generación y en generación.

2 П ерше ніж гори народжені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку Ти Бог!

Antes que naciesen los montes Y formases la tierra y el mundo, Y desde el siglo y hasta el siglo, tú eres Dios.

3 Т и людину вертаєш до пороху, і кажеш: Вернітеся, людські сини!

Vuelves al hombre hasta ser quebrantado, Y dices: Convertíos, hijos de los hombres.

4 Б о в очах Твоїх тисяча літ, немов день той вчорашній, який проминув, й як сторожа нічна...

Porque mil años delante de tus ojos, Son como el día de ayer, que pasó, Y como una de las vigilias de la noche.

5 П устив Ти на них течію, вони стали, як сон, вони, як трава, що минає:

Háceslos pasar como avenida de aguas; son como sueño; Como la hierba que crece en la mañana:

6 у ранці вона розцвітає й росте, а на вечір зів'яне та сохне!

En la mañana florece y crece; A la tarde es cortada, y se seca.

7 Б о від гніву Твого ми гинемо, і пересердям Твоїм перестрашені,

Porque con tu furor somos consumidos, Y con tu ira somos conturbados.

8 Т и наші провини поклав перед Себе, гріхи ж нашої молодости на світло Свого лиця!

Pusiste nuestras maldades delante de ti, Nuestros yerros á la luz de tu rostro.

9 Б о всі наші дні промайнули у гніві Твоїм, скінчили літа ми свої, як зідхання...

Porque todos nuestros días declinan á causa de tu ira; Acabamos nuestros años como un pensamiento.

10 Д ні літ наших у них сімдесят літ, а при силах вісімдесят літ, і гордощі їхні страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо...

Los días de nuestra edad son setenta años; Que si en los más robustos son ochenta años, Con todo su fortaleza es molestia y trabajo; Porque es cortado presto, y volamos.

11 Х то відає силу гніву Твого? А Твоє пересердя як страх перед Тобою!

¿Quién conoce la fortaleza de tu ira, Y tu indignación según que debes ser temido?

12 Н авчи нас лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре!

Enséñanos de tal modo á contar nuestros días, Que traigamos al corazón sabiduría.

13 П ривернися ж, о Господи, доки терпітимемо? і пожалій Своїх рабів!

Vuélvete, oh Jehová: ¿hasta cuándo? Y aplácate para con tus siervos.

14 Н асити нас уранці Своїм милосердям, і ми будемо співати й радіти по всі наші дні!

Sácianos presto de tu misericordia: Y cantaremos y nos alegraremos todos nuestros días.

15 П орадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоряв нас, за ті роки, що в них ми зазнали лихого!

Alégranos conforme á los días que nos afligiste, Y los años que vimos mal.

16 Н ехай виявиться Твоє діло рабам Твоїм, а величність Твоя їхнім синам,

Aparezca en tus siervos tu obra, Y tu gloria sobre sus hijos.

17 і хай буде над нами благовоління Господа, Бога нашого, і діло рук наших утверди нам, і діло рук наших утверди його!

Y sea la luz de Jehová nuestro Dios sobre nosotros: Y ordena en nosotros la obra de nuestras manos, La obra de nuestras manos confirma.