1 А Йов відповів та й сказав:

Y RESPONDIO Job, y dijo:

2 У важно послухайте слово моє, і нехай буде мені це розрадою вашою!

Oid atentamente mi palabra, Y sea esto vuestros consuelos.

3 П еретерпіть мені, а я промовлятиму, по промові ж моїй насміхатися будеш.

Soportadme, y yo hablaré; Y después que hubiere hablado, escarneced.

4 Х іба до людини моє нарікання? Чи не мав би чого стати нетерпеливим мій дух?

¿Hablo yo á algún hombre? Y ¿por qué no se ha de angustiar mi espíritu?

5 О берніться до мене й жахніться, та руку на уста свої покладіть...

Miradme, y espantaos, Y poned la mano sobre la boca.

6 І якщо я згадаю про це, то жахаюсь, і морозом проймається тіло моє...

Aun yo mismo, cuando me acuerdo, me asombro, Y toma temblor mi carne.

7 Ч ого несправедливі живуть, доживають до віку, й багатством зміцняються?

¿Por qué viven los impíos, Y se envejecen, y aun crecen en riquezas?

8 Н асіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні нащадки на їхніх очах...

Su simiente con ellos, compuesta delante de ellos; Y sus renuevos delante de sus ojos.

9 Д оми їхні то спокій від страху, і над ними нема бича Божого.

Sus casas seguras de temor, Ni hay azote de Dios sobre ellos.

10 С пинається бик його, і не даремно, зачинає корова його, й не скидає.

Sus vacas conciben, no abortan; Paren sus vacas, y no malogran su cría.

11 В они випускають своїх молодят, як отару, а їх діти вибрикують.

Salen sus chiquitos como manada, Y sus hijos andan saltando.

12 В они голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.

Al son de tamboril y cítara saltan, Y se huelgan al son del órgano.

13 П ровадять в добрі свої дні, і сходять в спокої в шеол.

Gastan sus días en bien, Y en un momento descienden á la sepultura.

14 А до Бога говорять вони: Уступися від нас, ми ж доріг Твоїх знати не хочем!

Dicen pues á Dios: Apártate de nosotros, Que no queremos el conocimiento de tus caminos.

15 Щ о таке Всемогутній, що будем служити Йому? І що скористаєм, як будем благати Його?

¿Quién es el Todopoderoso, para que le sirvamos? ¿Y de qué nos aprovechará que oremos á él?

16 Т а не в їхній руці добро їхнє, далека від мене порада безбожних...

He aquí que su bien no está en manos de ellos: El consejo de los impíos lejos esté de mí.

17 Я к часто світильник безбожним згасає, і приходить на них їх нещастя? Він приділює в гніві Своїм на них пастки!

Oh cuántas veces la lámpara de los impíos es apagada, Y viene sobre ellos su quebranto, Y Dios en su ira les reparte dolores!

18 В они будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопила її!

Serán como la paja delante del viento, Y como el tamo que arrebata el torbellino.

19 Б ог ховає синам його кривду Свою та нехай надолужить самому йому, і він знатиме!

Dios guardará para sus hijos su violencia; Y le dará su pago, para que conozca.

20 Н ехай його очі побачать нещастя його, й бодай сам він пив гнів Всемогутнього!

Verán sus ojos su quebranto, Y beberá de la ira del Todopoderoso.

21 Я ке бо старання його про родину по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?

Porque ¿qué deleite tendrá él de su casa después de sí, Siendo cortado el número de sus meses?

22 Ч и буде хто Бога навчати знання, Його, що й небесних судитиме?

¿Enseñará alguien á Dios sabiduría, Juzgando él á los que están elevados?

23 О цей в повній силі своїй помирає, увесь він спокійний та мирний,

Este morirá en el vigor de su hermosura, todo quieto y pacífico.

24 д іжки його повні були молока, а мізок костей його свіжий.

Sus colodras están llenas de leche, Y sus huesos serán regados de tuétano.

25 А цей помирає з душею огірченою, і доброго не споживав він,

Y estotro morirá en amargura de ánimo, Y no habiendo comido jamás con gusto.

26 т а порохом будуть лежати обоє вони, і черва їх покриє...

Igualmente yacerán ellos en el polvo, Y gusanos los cubrirán.

27 Т ож я знаю думки ваші й задуми, що хочете кривдити ними мене.

He aquí, yo conozco vuestros pensamientos, Y las imaginaciones que contra mí forjáis.

28 Б ож питаєте ви: Де князів дім, і де намет пробування безбожних?

Porque decís: ¿Qué es de la casa del príncipe, Y qué de la tienda de las moradas de los impíos?

29 Т ож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх ознак не затаюйте:

¿No habéis preguntado á los que pasan por los caminos, Por cuyas señas no negaréis,

30 щ о буває врятований злий в день загибелі, на день гніву відводиться в захист!

Que el malo es reservado para el día de la destrucción? Presentados serán en el día de las iras.

31 Х то йому розповість у лице про дорогу його? А коли наробив, хто йому надолужить?

¿Quién le denunciará en su cara su camino? Y de lo que él hizo, ¿quién le dará el pago?

32 І на кладовище буде проваджений він, і про могилу подбають...

Porque llevado será él á los sepulcros, Y en el montón permanecerá.

33 С киби долини солодкі йому, і тягнеться кожна людина за ним, а тим, хто попереду нього, немає числа...

Los terrones del valle le serán dulces; Y tras de él será llevado todo hombre, Y antes de él han ido innumerables.

34 І як ви мене потішаєте марністю, коли з ваших відповідей зостається сама тільки фальш?...

¿Cómo pues me consoláis en vano, Viniendo á parar vuestras respuestas en falacia?