1 І заговорив нааматянин Цофар та й сказав:

Y RESPONDIO Sophar Naamathita, y dijo:

2 Ч и має зостатись без відповіді безліч слів? І хіба язиката людина невинною буде?

¿Las muchas palabras no han de tener respuesta? ¿Y el hombre parlero será justificado?

3 Ч и мужі замовчать твої теревені, й не буде кому засоромити тебе?

¿Harán tus falacias callar á los hombres? ¿Y harás escarnio, y no habrá quien te avergüence?

4 О сь говориш ти: Чисте моє міркування, і я чистий в очах Твоїх, Боже!

Tú dices: Mi conversar es puro, Y yo soy limpio delante de tus ojos.

5 О , коли б говорити став Бог, і відкрив Свої уста до тебе,

Mas ­oh quién diera que Dios hablara, Y abriera sus labios contigo,

6 і представив тобі таємниці премудрости, бо вони як ті чуда роздумування! І знай, вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті!

Y que te declarara los arcanos de la sabiduría, Que son de doble valor que la hacienda! Conocerías entonces que Dios te ha castigado menos que tu iniquidad merece.

7 Ч и ти Божу глибінь дослідиш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогутнього?

¿Alcanzarás tú el rastro de Dios? ¿Llegarás tú á la perfección del Todopoderoso?

8 В она вища від неба, що зможеш зробити? І глибша вона за шеол, як пізнаєш її?

Es más alto que los cielos: ¿qué harás? Es más profundo que el infierno: ¿cómo lo conocerás?

9 Ї ї міра довша за землю, і ширша за море вона!

Su dimensión es más larga que la tierra, Y más ancha que la mar.

10 Я кщо Він перейде й замкне щось, і згромадить, то хто заборонить Йому?

Si cortare, ó encerrare, O juntare, ¿quién podrá contrarrestarle?

11 Б о Він знає нікчемності людські та бачить насилля, і Він не догляне?

Porque él conoce á los hombres vanos: Ve asimismo la iniquidad, ¿y no hará caso?

12 Т ож людина порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля!

El hombre vano se hará entendido, Aunque nazca como el pollino del asno montés.

13 Я кщо ти зміцниш своє серце, і свої руки до Нього простягнеш,

Si tú apercibieres tu corazón, Y extendieres á él tus manos;

14 я кщо є беззаконня в руці твоїй, то прожени ти його, і кривда в наметах твоїх нехай не пробуває,

Si alguna iniquidad hubiere en tu mano, y la echares de ti, Y no consintieres que more maldad en tus habitaciones;

15 т ож тоді ти підіймеш обличчя невинне своє, і будеш міцний, і не будеш боятись!

Entonces levantarás tu rostro limpio de mancha, Y serás fuerte y no temerás:

16 Б о забудеш страждання, про них будеш згадувати, як про воду, яка пропливла...

Y olvidarás tu trabajo, O te acordarás de él como de aguas que pasaron:

17 В ід півдня повстане життя, а темрява буде, як ранок.

Y en mitad de la siesta se levantará bonanza; Resplandecerás, y serás como la mañana:

18 І будеш ти певний, бо маєш надію, і викопаєш собі яму та й будеш безпечно лежати,

Y confiarás, que habrá esperanza; Y cavarás, y dormirás seguro:

19 і будеш лежати, й ніхто не сполошить, і багато-хто будуть підлещуватися до обличчя твого...

Y te acostarás, y no habrá quien te espante: Y muchos te rogarán.

20 А очі безбожних минуться, і згине притулок у них, а їхня надія то стогін душі!

Mas los ojos de los malos se consumirán, Y no tendrán refugio; Y su esperanza será agonía del alma.