1 І заговорив нааматянин Цофар та й сказав:

Entonces respondió Zofar naamatita, y dijo:

2 Ч и має зостатись без відповіді безліч слів? І хіба язиката людина невинною буде?

¿Quedará sin respuesta esa multitud de palabras, y será absuelto el que mucho habla ?

3 Ч и мужі замовчать твої теревені, й не буде кому засоромити тебе?

¿Harán tus jactancias callar a los hombres? ¿Harás escarnio sin que nadie te reprenda?

4 О сь говориш ти: Чисте моє міркування, і я чистий в очах Твоїх, Боже!

Pues has dicho: “Mi enseñanza es pura, y soy inocente ante tus ojos.”

5 О , коли б говорити став Бог, і відкрив Свої уста до тебе,

Mas, ¡quién diera que Dios hablara, abriera sus labios contra ti

6 і представив тобі таємниці премудрости, бо вони як ті чуда роздумування! І знай, вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті!

y te declarara los secretos de la sabiduría!; porque la verdadera sabiduría tiene dos lados. Sabrías entonces que Dios olvida parte de tu iniquidad.

7 Ч и ти Божу глибінь дослідиш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогутнього?

¿Descubrirás tú las profundidades de Dios? ¿Descubrirás los límites del Todopoderoso ?

8 В она вища від неба, що зможеш зробити? І глибша вона за шеол, як пізнаєш її?

Altos son como los cielos; ¿qué harás tú? Más profundos son que el Seol; ¿qué puedes tú saber?

9 Ї ї міра довша за землю, і ширша за море вона!

Más extensa que la tierra es su dimensión, y más ancha que el mar.

10 Я кщо Він перейде й замкне щось, і згромадить, то хто заборонить Йому?

Si El pasa, o encierra, o convoca una asamblea, ¿quién podrá estorbarle ?

11 Б о Він знає нікчемності людські та бачить насилля, і Він не догляне?

Porque El conoce a los hombres falsos, y ve la iniquidad sin investigar.

12 Т ож людина порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля!

Y el hombre tonto se hará inteligente cuando el pollino de un asno montés nazca hombre.

13 Я кщо ти зміцниш своє серце, і свої руки до Нього простягнеш,

Si diriges bien tu corazón y extiendes a El tu mano,

14 я кщо є беззаконня в руці твоїй, то прожени ти його, і кривда в наметах твоїх нехай не пробуває,

si en tu mano hay iniquidad y la alejas de ti y no permites que la maldad more en tus tiendas,

15 т ож тоді ти підіймеш обличчя невинне своє, і будеш міцний, і не будеш боятись!

entonces, ciertamente levantarás tu rostro sin mancha, estarás firme y no temerás.

16 Б о забудеш страждання, про них будеш згадувати, як про воду, яка пропливла...

Porque olvidarás tu aflicción, como aguas que han pasado la recordarás.

17 В ід півдня повстане життя, а темрява буде, як ранок.

Tu vida será más radiante que el mediodía, y hasta la oscuridad será como la mañana.

18 І будеш ти певний, бо маєш надію, і викопаєш собі яму та й будеш безпечно лежати,

Entonces confiarás, porque hay esperanza, mirarás alrededor y te acostarás seguro.

19 і будеш лежати, й ніхто не сполошить, і багато-хто будуть підлещуватися до обличчя твого...

Descansarás y nadie te atemorizará, y muchos procurarán tu favor.

20 А очі безбожних минуться, і згине притулок у них, а їхня надія то стогін душі!

Pero los ojos de los malvados languidecerán, y no habrá escape para ellos; su esperanza es dar su último suspiro.