1 Д ля всього свій час, і година своя кожній справі під небом:

Hay un tiempo señalado para todo, y hay un tiempo para cada suceso bajo el cielo:

2 ч ас родитись і час помирати, час садити і час виривати посаджене,

tiempo de nacer, y tiempo de morir; tiempo de plantar, y tiempo de arrancar lo plantado;

3 ч ас вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати,

tiempo de matar, y tiempo de curar; tiempo de derribar, y tiempo de edificar;

4 ч ас плакати й час реготати, час ридати і час танцювати,

tiempo de llorar, y tiempo de reír; tiempo de lamentarse, y tiempo de bailar;

5 ч ас розкидати каміння і час каміння громадити, час обіймати і час ухилятись обіймів,

tiempo de lanzar piedras, y tiempo de recoger piedras; tiempo de abrazar, y tiempo de rechazar el abrazo;

6 ч ас шукати і час розгубити, час збирати і час розкидати,

tiempo de buscar, y tiempo de dar por perdido; tiempo de guardar, y tiempo de desechar;

7 ч ас дерти і час зашивати, час мовчати і час говорити,

tiempo de rasgar, y tiempo de coser; tiempo de callar, y tiempo de hablar;

8 ч ас кохати і час ненавидіти, час війні і час миру!

tiempo de amar, y tiempo de odiar; tiempo de guerra, y tiempo de paz.

9 Я ка користь трудящому в тім, над чим трудиться він?

¿Qué saca el trabajador de aquello en que se afana ?

10 Я бачив роботу, що Бог був дав людським синам, щоб трудились над нею,

He visto la tarea que Dios ha dado a los hijos de los hombres para que en ella se ocupen.

11 у се Він прегарним зробив свого часу, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє людина тих діл, що Бог учинив, від початку та аж до кінця...

El ha hecho todo apropiado a su tiempo. También ha puesto la eternidad en sus corazones; sin embargo, el hombre no descubre la obra que Dios ha hecho desde el principio hasta el fin.

12 Я знаю, немає нічого в них кращого, як тільки радіти й робити добро у своєму житті.

Sé que no hay nada mejor para ellos que regocijarse y hacer el bien en su vida;

13 І отож, як котрий чоловік їсть та п'є і в усім своїм труді радіє добром, це дар Божий!

además, que todo hombre que coma y beba y vea lo bueno en todo su trabajo, eso es don de Dios.

14 Я знаю, що все, що Бог робить, воно зостається навіки, до того не можна нічого додати, і з того не можна нічого відняти, і Бог так зробив, щоб боялись Його!

Sé que todo lo que Dios hace será perpetuo; no hay nada que añadirle y no hay nada que quitarle; Dios ha obrado así para que delante de El teman los hombres.

15 Щ о є, то було вже воно, і що статися має було вже, бо минуле відновлює Бог!

Lo que es, ya ha sido, y lo que será, ya fue, y Dios busca lo que ha pasado.

16 І я бачив під сонцем іще: місце суду, а в нім беззаконня, і місце правди, у ньому ж неправда...

Aun he visto más bajo el sol: que en el lugar del derecho, está la impiedad, y en el lugar de la justicia, está la iniquidad.

17 Я сказав був у серці своєму: Судитиме Бог справедливого й несправедливого, бо для кожної справи є час, і на всяке там діло.

Yo dije en mi corazón: al justo como al impío juzgará Dios, porque hay un tiempo para cada cosa y para cada obra.

18 Я сказав був у серці своєму: Це для людських синів, щоб Бог випробовував їх, і щоб бачити їм, що вони як ті звірі,

Dije además en mi corazón en cuanto a los hijos de los hombres: Ciertamente Dios los ha probado para que vean que son sólo animales.

19 б о доля для людських синів і доля звірини однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один подих, і нема над твариною вищости людям, марнота бо все!...

Porque la suerte de los hijos de los hombres y la suerte de los animales es la misma: como muere el uno así muere el otro. Todos tienen un mismo aliento de vida; el hombre no tiene ventaja sobre los animales, porque todo es vanidad.

20 В се до місця одного йде: все постало із пороху, і вернеться все знов до пороху...

Todos van a un mismo lugar. Todos han salido del polvo y todos vuelven al polvo.

21 Х то те знає, чи дух людських синів підіймається вгору, і чи спускається вділ до землі дух скотини?

¿Quién sabe que el aliento de vida del hombre asciende hacia arriba y el aliento de vida del animal desciende hacia abajo, a la tierra?

22 І я бачив, нема чоловікові кращого, як ділами своїми радіти, бо це доля його! Бо хто поведе його глянути, що буде по ньому?...

Y he visto que no hay nada mejor para el hombre que gozarse en sus obras, porque esa es su suerte. Porque ¿quién le hará ver lo que ha de suceder después de él ?