1 Т оді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму й сказали:

Entonces se acercaron a Jesús algunos escribas y fariseos de Jerusalén, diciendo:

2 Ч ого Твої учні ламають передання старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають.

¿Por qué tus discípulos quebrantan la tradición de los ancianos? Pues no se lavan las manos cuando comen pan.

3 А Він відповів і промовив до них: А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради передання вашого?

Y respondiendo El, les dijo: ¿Por qué también vosotros quebrantáis el mandamiento de Dios a causa de vuestra tradición?

4 Б о Бог заповів: Шануй батька та матір, та: Хто злорічить на батька чи матір, хай смертю помре.

Porque Dios dijo: “ Honra a tu padre y a tu madre,” y: “ Quien hable mal de su padre o de su madre, que muera.”

5 А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові,

Pero vosotros decís: “Cualquiera que diga a su padre o a su madre: ‘Es ofrenda a Dios todo lo mío con que pudieras ser ayudado’,

6 т о може вже й не шанувати той батька свого або матір свою. Так ви ради передання вашого знівечили Боже Слово.

no necesitará más honrar a su padre o a su madre.” Y así invalidasteis la palabra de Dios por causa de vuestra tradición.

7 Л ицеміри! Про вас добре Ісая пророкував був, говорячи:

¡Hipócritas! Bien profetizó Isaías de vosotros cuando dijo:

8 О ці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене!

“ Este pueblo con los labios me honra, pero su corazon esta muy lejos de mi.

9 Т а однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей...

“ Mas en vano me rinden culto, enseñando como doctrinas preceptos de hombres.” Lo que contamina al hombre

10 І Він покликав народ, і промовив до нього: Послухайте та зрозумійте!

Y llamando junto a sí a la multitud, les dijo: Oíd y entended:

11 Н е те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить із уст, те людину сквернить.

no es lo que entra en la boca lo que contamina al hombre; sino lo que sale de la boca, eso es lo que contamina al hombre.

12 Т оді учні Його приступили й сказали Йому: Чи Ти знаєш, що фарисеї, почувши це слово, спокусилися?

Entonces, acercándose los discípulos, le dijeron: ¿Sabes que los fariseos se escandalizaron cuando oyeron tus palabras ?

13 А Він відповів і сказав: Усяка рослина, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.

Pero El contestó y dijo: Toda planta que mi Padre celestial no haya plantado, será desarraigada.

14 З алишіть ви їх: це сліпі поводатарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, обоє до ями впадуть...

Dejadlos; son ciegos guías de ciegos. Y si un ciego guía a otro ciego, ambos caerán en el hoyo.

15 А Петро відповів і до Нього сказав: Поясни нам цю притчу.

Respondiendo Pedro, le dijo: Explícanos la parábola.

16 А Він відказав: Чи ж і ви розуміння не маєте?

Y El dijo: ¿También vosotros estáis aún faltos de entendimiento?

17 Ч и ж ви не розумієте, що все те, що входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить?

¿No entendéis que todo lo que entra en la boca va al estómago y luego se elimina ?

18 Щ о ж виходить із уст, те походить із серця, і воно опоганює людину.

Pero lo que sale de la boca proviene del corazón, y eso es lo que contamina al hombre.

19 Б о з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги.

Porque del corazón provienen malos pensamientos, homicidios, adulterios, fornicaciones, robos, falsos testimonios y calumnias.

20 О це те, що людину опоганює. А їсти руками невмитими, не опоганює це людини!

Estas cosas son las que contaminan al hombre; pero comer sin lavarse las manos no contamina al hombre. Jesús sana a la hija de una cananea

21 І , вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі тирські й сидонські.

Saliendo Jesús de allí, se retiró a la región de Tiro y de Sidón.

22 І ось жінка одна хананеянка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, демон тяжко дочку мою мучить!

Y he aquí, una mujer cananea que había salido de aquella comarca, comenzó a gritar, diciendo: Señor, Hijo de David, ten misericordia de mí; mi hija está terriblemente endemoniada.

23 А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: Відпусти її, бо кричить услід за нами!

Pero El no le respondió palabra. Y acercándose sus discípulos, le rogaban, diciendo: Atiéndela, pues viene gritando tras nosotros.

24 А Він відповів і сказав: Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого...

Y respondiendo El, dijo: No he sido enviado sino a las ovejas perdidas de la casa de Israel.

25 А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: Господи, допоможи мені!

Pero acercándose ella, se postró ante El, diciendo: ¡Señor, socórreme!

26 А Він відповів і сказав: Не годиться взяти хліб у дітей, і кинути щенятам...

Y El respondió y dijo: No está bien tomar el pan de los hijos, y echár selo a los perrillos.

27 В она ж відказала: Так, Господи! Але ж і щенята їдять ті кришки, що спадають зо столу їхніх панів.

Pero ella dijo: Sí, Señor; pero también los perrillos comen de las migajas que caen de la mesa de sus amos.

28 Т оді відповів і сказав їй Ісус: О жінко, твоя віра велика, нехай буде тобі, як ти хочеш! І тієї години дочка її видужала.

Entonces, respondiendo Jesús, le dijo: Oh mujer, grande es tu fe; que te suceda como deseas. Y su hija quedó sana desde aquel momento. Jesús sana a muchos junto al mar de Galilea

29 І , відійшовши звідти, Ісус прибув до Галілейського моря, і, зійшовши на гору, сів там.

Y pasando Jesús de allí, vino junto al mar de Galilea, y subiendo al monte, se sentó allí.

30 І приступило до Нього багато народу, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоровлював їх.

Y vinieron a El grandes multitudes trayendo consigo cojos, lisiados, ciegos, mudos y muchos otros enfermos y los pusieron a sus pies y El los sanó;

31 А народ не виходив із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стають здорові, криві ходять, і бачать сліпі, і славив він Бога Ізраїлевого!

de modo que la muchedumbre se maravilló al ver que los mudos hablaban, los lisiados quedaban restaurados, los cojos caminaban y los ciegos veían; y glorificaron al Dios de Israel. Alimentación de los cuatro mil

32 А Ісус Своїх учнів покликав і сказав: Жаль Мені цих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, але їсти не мають чого; відпустити їх без їжі не хочу, щоб вони не ослабли в дорозі.

Entonces Jesús, llamando junto a sí a sus discípulos, les dijo: Tengo compasión de la multitud, porque hace ya tres días que están conmigo y no tienen qué comer; y no quiero despedirlos sin comer, no sea que desfallezcan en el camino.

33 А учні Йому відказали: Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки народу?

Y los discípulos le dijeron: ¿Dónde conseguiríamos nosotros en el desierto tantos panes para saciar a una multitud tan grande?

34 А Ісус запитав їх: Скільки маєте хліба? Вони ж відказали: Семеро, та трохи рибок.

Jesús entonces les dijo: ¿Cuántos panes tenéis? Y ellos respondieron: Siete, y unos pocos pececillos.

35 І Він ізвелів на землі посідати народові.

Y El mandó a la multitud que se recostara en el suelo;

36 І , взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав учням Своїм, а учні народові.

y tomó los siete panes y los peces; y después de dar gracias, los partió y empezó a dar los a los discípulos, y los discípulos a las multitudes.

37 І всі їли й наситилися, а з позосталих кусків назбирали сім кошиків повних...

Y comieron todos y se saciaron; y recogieron de lo que sobró de los pedazos, siete canastas llenas.

38 Ї дців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей.

Los que comieron fueron cuatro mil hombres, sin contar las mujeres y los niños.

39 І , відпустивши народ, усів Він до човна, і прибув до землі Магдалинської.

Y después de despedir a la muchedumbre, subió a la barca y fue a la región de Magadán.