1 І сталось одного з тих днів, як навчав Він у храмі людей, та Добру Новину звіщав, прийшли первосвященики й книжники з старшими,

Y aconteció que en uno de los días cuando El enseñaba a la gente en el templo y anunciaba el evangelio, se le enfrentaron los principales sacerdotes y los escribas con los ancianos,

2 т а й до Нього промовили, кажучи: Скажи нам, якою владою Ти чиниш оце? Або хто Тобі владу цю дав?

y le hablaron, diciéndole: Dinos, ¿con qué autoridad haces estas cosas, o quién te dio esta autoridad?

3 І промовив до них Він у відповідь: Запитаю й Я вас одну річ, і відповідайте Мені:

Respondiendo El, les dijo: Yo también os haré una pregunta; decidme:

4 І ванове хрищення з неба було, чи від людей?

El bautismo de Juan, ¿era del cielo o de los hombres?

5 В они ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: З неба, відкаже: Чого ж ви йому не повірили?

Y ellos discurrían entre sí, diciendo: Si decimos: “Del cielo”, El dirá: “¿Por qué no le creísteis?”

6 А як скажемо: Від людей, то всі люди камінням поб'ють нас, бо були переконані, що Іван то пророк.

Pero si decimos: “De los hombres”, todo el pueblo nos matará a pedradas, pues están convencidos de que Juan era un profeta.

7 І вони відповіли, що не знають, ізвідки...

Y respondieron que no sabían de dónde era.

8 А Ісус відказав їм: То й Я не скажу вам, якою владою Я це чиню.

Jesús entonces les dijo: Tampoco yo os diré con qué autoridad hago estas cosas. Parábola de los labradores malvados

9 І Він розповідати почав людям притчу оцю. Один чоловік насадив виноградника, і віддав його винарям, та й відбув на час довший.

Y comenzó a referir al pueblo esta parábola: Un hombre plantó una viña, y la arrendó a labradores, y se fue de viaje por mucho tiempo.

10 А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб дали йому частку з плодів виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим.

Y al tiempo de la vendimia envió un siervo a los labradores para que le dieran parte del fruto de la viña; pero los labradores, después de golpearlo, lo enviaron con las manos vacías.

11 І знову послав він до них раба іншого, а вони й того збили й зневажили, та й відіслали ні з чим.

Volvió a enviar otro siervo; y ellos también a éste, después de golpearlo y ultrajarlo, lo enviaron con las manos vacías.

12 І послав він ще третього, а вони й того зранили й вигнали.

Volvió a enviar un tercero; y a éste también lo hirieron y echaron fuera.

13 С казав тоді пан виноградника: Що маю робити? Пошлю свого сина улюбленого, може його посоромляться...

Entonces el dueño de la viña dijo: “¿Qué haré? Enviaré a mi hijo amado; quizá a él lo respetarán.”

14 В инарі ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, щоб спадщина наша була.

Pero cuando los labradores lo vieron, razonaron entre sí, diciendo: “Este es el heredero; matémoslo para que la heredad sea nuestra.”

15 І вони його вивели за виноградника, та й убили... Що ж зробить їм пан виноградника?

Y arrojándolo fuera de la viña, lo mataron. Por tanto, ¿qué les hará el dueño de la viña?

16 В ін прийде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть. Слухачі ж повіли: Нехай цього не станеться!

Vendrá y destruirá a estos labradores, y dará la viña a otros. Y cuando ellos oyeron esto, dijeron: ¡Nunca suceda tal cosa!

17 А Він глянув на них та й сказав: Що ж оце, що написане: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!

Pero El, mirándolos fijamente, dijo: Entonces, ¿qué quiere decir esto que está escrito: “ La piedra que desecharon los constructores, esa, en piedra angular se ha convertido ”?

18 К ожен, хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде, то розчавить його.

Todo el que caiga sobre esa piedra será hecho pedazos; y aquel sobre quien ella caiga, lo esparcirá como polvo. El pago del impuesto al César

19 А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись народу. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав.

Los escribas y los principales sacerdotes procuraron echarle mano en aquella misma hora, pero temieron al pueblo; porque comprendieron que contra ellos había dicho esta parábola.

20 І вони слідкували за Ним, і підіслали підглядачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й владі намісника.

Y acechándole, enviaron espías que fingieran ser justos, para sorprenderle en alguna declaración a fin de entregarle al poder y autoridad del gobernador.

21 І вони запитали Його та сказали: Учителю, знаємо ми, що Ти добре говориш і навчаєш, і не дивишся на обличчя, але наставляєш на Божу дорогу правдиво.

Y le preguntaron, diciendo: Maestro, sabemos que hablas y enseñas rectamente, y no te guías por las apariencias, sino que enseñas con verdad el camino de Dios.

22 Ч и годиться давати податок для кесаря, чи ні?

¿Nos es lícito pagar impuesto al César, o no?

23 З наючи ж їхню хитрість, сказав Він до них: Чого ви Мене випробовуєте?

Pero El, percibiendo su astucia, les dijo:

24 П окажіте динарія Мені. Чий образ і напис він має? Вони відказали: Кесарів.

Mostradme un denario. ¿De quién es la imagen y la inscripción que lleva? Y ellos le dijeron: Del César.

25 А Він їм відказав: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже!

Entonces El les dijo: Pues dad al César lo que es del César, y a Dios lo que es de Dios.

26 І не могли вони перед людьми зловити на слові Його. І дивувались вони з Його відповіді, та й замовкли.

Y no podían sorprenderle en palabra alguna delante del pueblo; y maravillados de su respuesta, callaron. Pregunta sobre la resurrección

27 І підійшли дехто із саддукеїв, що твердять, ніби немає воскресіння, і запитали Його,

Y acercándose a El algunos de los saduceos (los que dicen que no hay resurrección), le preguntaron,

28 т а сказали: Учителю, Мойсей написав нам: Як умре кому брат, який має дружину, а помре бездітний, то нехай його брат візьме дружину, і відновить насіння для брата свого.

diciendo: Maestro, Moisés nos escribió: “ Si el hermano de alguno muere, teniendo mujer, y no deja hijos, que su hermano tome la mujer y levante descendencia a su hermano.”

29 Б уло ж сім братів. І перший, узявши дружину, бездітний умер.

Eran, pues, siete hermanos; y el primero tomó esposa, y murió sin dejar hijos;

30 І другий узяв був ту дружину, та й той вмер бездітний.

y el segundo

31 І третій узяв був її, так само й усі семеро, і вони дітей не позоставили, та й повмирали.

y el tercero la tomaron; y de la misma manera también los siete, y murieron sin dejar hijos.

32 А по всіх умерла й жінка.

Por último, murió también la mujer.

33 А в воскресінні котрому із них вона дружиною буде? Бо семеро мали за дружину її.

Por tanto, en la resurrección, ¿de cuál de ellos será mujer? Porque los siete la tuvieron por mujer.

34 І сус же промовив у відповідь їм: Женяться й заміж виходять сини цього віку.

Y Jesús les dijo: Los hijos de este siglo se casan y son dados en matrimonio,

35 А ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть ні женитись, ні заміж виходити,

pero los que son tenidos por dignos de alcanzar aquel siglo y la resurrección de entre los muertos, ni se casan ni son dados en matrimonio;

36 н і вмерти вже не можуть, бо рівні вони Анголам, і вони сини Божі, синами воскресіння бувши.

porque tampoco pueden ya morir, pues son como ángeles, y son hijos de Dios, siendo hijos de la resurrección.

37 А що мертві встають, то й Мойсей показав при кущі, коли він назвав Господа Богом Авраамовим, і Богом Ісаковим, і Богом Якововим.

Pero que los muertos resucitan, aun Moisés lo enseñó, en aquel pasaje sobre la zarza ardiendo, donde llama al Señor, el Dios de Abraham, y Dios de Isaac, y Dios de Jacob.

38 Б ог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть.

El no es Dios de muertos, sino de vivos; porque todos viven para El.

39 Д ехто ж із книжників відповіли та сказали: Учителю, Ти добре сказав!

Y algunos de los escribas respondieron, y dijeron: Maestro, bien has hablado.

40 І вже не насмілювалися питати Його ні про що.

Porque ya no se atrevían a preguntarle nada. Jesús, Hijo y Señor de David

41 І сказав Він до них: Як то кажуть, що Христос син Давидів?

Entonces El les dijo: ¿Cómo es que dicen que el Cristo es el hijo de David ?

42 Т аж Давид сам говорить у книзі Псалмів: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене,

Pues David mismo dice en el libro de los Salmos: El Señor dijo a mi Señor: “ Sientate a mi diestra,

43 п оки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!

hasta que ponga a tus enemigos por estrado de tus pies.”

44 О тже, Давид Його Господом зве, як же Він йому син?

David, por tanto, le llama “Señor.” ¿Cómo, pues, es El su hijo? Advertencia contra los escribas

45 І , як увесь народ слухав, Він промовив до учнів Своїх:

Mientras todo el pueblo escuchaba, dijo a los discípulos:

46 С тережіться книжників, що хочуть у довгих одежах ходити, і люблять привіти на ринках, і перші лавки в синагогах, і перші місця на бенкетах,

Cuidaos de los escribas, a quienes les gusta andar con vestiduras largas, y son amantes de los saludos respetuosos en las plazas, y de ocupar los primeros asientos en las sinagogas y los lugares de honor en los banquetes;

47 щ о вдовині хати поїдають, і моляться довго напоказ, вони тяжче осудження приймуть!

que devoran las casas de las viudas, y por las apariencias hacen largas oraciones; ellos recibirán mayor condenación.