1 Ч ого то племена бунтують, а народи задумують марне?

¿Por qué se sublevan las naciones, y los pueblos traman cosas vanas ?

2 З емні царі повстають, і князі нараджуються разом на Господа та на Його Помазанця:

Se levantan los reyes de la tierra, y los gobernantes traman unidos contra el Señor y contra su Ungido, diciendo:

3 П озриваймо ми їхні кайдани, і поскидаймо із себе їхні пута!

¡Rompamos sus cadenas y echemos de nosotros sus cuerdas!

4 А ле Той, Хто на небесах пробуває посміється, Владика їх висміє!

El que se sienta como Rey en los cielos se ríe, el Señor se burla de ellos.

5 В ін тоді в Своїм гніві промовить до них, і настрашить їх Він у Своїм пересерді:

Luego les hablará en su ira, y en su furor los aterrará, diciendo:

6 Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою.

Pero yo mismo he consagrado a mi Rey sobre Sion, mi santo monte.

7 Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

Ciertamente anunciaré el decreto del Señor que me dijo: “Mi Hijo eres tú, yo te he engendrado hoy.

8 Ж адай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі!

“Pídeme, y te daré las naciones como herencia tuya, y como posesión tuya los confines de la tierra.

9 Т и їх повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд ганчарський...

“Tú los quebrantarás con vara de hierro; los desmenuzarás como vaso de alfarero.”

10 А тепер помудрійте, царі, навчіться ви, судді землі:

Ahora pues, oh reyes, mostrad discernimiento; recibid amonestación, oh jueces de la tierra.

11 С лужіть Господеві зо страхом, і радійте з тремтінням!

Adorad al Señor con reverencia, y alegraos con temblor.

12 Ш ануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться. Блаженні усі, хто на Нього надіється!

Honrad al Hijo para que no se enoje y perezcáis en el camino, pues puede inflamarse de repente su ira. ¡Cuán bienaventurados son todos los que en El se refugian!