1 Т оді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму й сказали:

Entonces se acercaron a Jesús ciertos escribas y fariseos de Jerusalén, diciendo:

2 Ч ого Твої учні ламають передання старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають.

—¿Por qué tus discípulos quebrantan la tradición de los ancianos?, pues no se lavan las manos cuando comen pan.

3 А Він відповів і промовив до них: А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради передання вашого?

Respondiendo él, les dijo: —¿Por qué también vosotros quebrantáis el mandamiento de Dios por vuestra tradición?

4 Б о Бог заповів: Шануй батька та матір, та: Хто злорічить на батька чи матір, хай смертю помре.

Dios mandó diciendo: “Honra a tu padre y a tu madre”, y “El que maldiga al padre o a la madre, sea condenado a muerte”,

5 А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові,

pero vosotros decís: “Cualquiera que diga a su padre o a su madre: ‘Es mi ofrenda a Dios todo aquello con que pudiera ayudarte’,

6 т о може вже й не шанувати той батька свого або матір свою. Так ви ради передання вашого знівечили Боже Слово.

ya no ha de honrar a su padre o a su madre.” Así habéis invalidado el mandamiento de Dios por vuestra tradición.

7 Л ицеміри! Про вас добре Ісая пророкував був, говорячи:

Hipócritas, bien profetizó de vosotros Isaías, cuando dijo:

8 О ці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене!

»“Este pueblo de labios me honra, mas su corazón está lejos de mí,

9 Т а однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей...

pues en vano me honran, enseñando como doctrinas mandamientos de hombres.”

10 І Він покликав народ, і промовив до нього: Послухайте та зрозумійте!

Y llamando a sí a la multitud, les dijo: —Oíd, y entended:

11 Н е те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить із уст, те людину сквернить.

No lo que entra por la boca contamina al hombre; pero lo que sale de la boca, esto contamina al hombre.

12 Т оді учні Його приступили й сказали Йому: Чи Ти знаєш, що фарисеї, почувши це слово, спокусилися?

Entonces, acercándose sus discípulos, le dijeron: —¿Sabes que los fariseos se ofendieron cuando oyeron esta palabra?

13 А Він відповів і сказав: Усяка рослина, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.

Pero respondiendo él, dijo: —Toda planta que no plantó mi Padre celestial será desarraigada.

14 З алишіть ви їх: це сліпі поводатарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, обоє до ями впадуть...

Dejadlos; son ciegos guías de ciegos; y si el ciego guía al ciego, ambos caerán en el hoyo.

15 А Петро відповів і до Нього сказав: Поясни нам цю притчу.

Respondiendo Pedro, le dijo: —Explícanos esta parábola.

16 А Він відказав: Чи ж і ви розуміння не маєте?

Jesús dijo: —¿También vosotros estáis faltos de entendimiento?

17 Ч и ж ви не розумієте, що все те, що входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить?

¿No entendéis que todo lo que entra en la boca va al vientre, y es echado en la letrina?

18 Щ о ж виходить із уст, те походить із серця, і воно опоганює людину.

Pero lo que sale de la boca, del corazón sale; y esto contamina al hombre,

19 Б о з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги.

porque del corazón salen los malos pensamientos, los homicidios, los adulterios, las fornicaciones, los hurtos, los falsos testimonios, las blasfemias.

20 О це те, що людину опоганює. А їсти руками невмитими, не опоганює це людини!

Estas cosas son las que contaminan al hombre; pero el comer con las manos sin lavar no contamina al hombre. La fe de la mujer cananea

21 І , вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі тирські й сидонські.

Saliendo Jesús de allí, se fue a la región de Tiro y de Sidón.

22 І ось жінка одна хананеянка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, демон тяжко дочку мою мучить!

Entonces una mujer cananea que había salido de aquella región comenzó a gritar y a decirle: —¡Señor, Hijo de David, ten misericordia de mí! Mi hija es gravemente atormentada por un demonio.

23 А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: Відпусти її, бо кричить услід за нами!

Pero Jesús no le respondió palabra. Entonces, acercándose sus discípulos, le rogaron diciendo: —Despídela, pues viene gritando detrás de nosotros.

24 А Він відповів і сказав: Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого...

Él, respondiendo, dijo: —No soy enviado sino a las ovejas perdidas de la casa de Israel.

25 А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: Господи, допоможи мені!

Entonces ella vino y se postró ante él, diciendo: —¡Señor, socórreme!

26 А Він відповів і сказав: Не годиться взяти хліб у дітей, і кинути щенятам...

Respondiendo él, dijo: —No está bien tomar el pan de los hijos y echarlo a los perros.

27 В она ж відказала: Так, Господи! Але ж і щенята їдять ті кришки, що спадають зо столу їхніх панів.

Ella dijo: —Sí, Señor; pero aun los perros comen de las migajas que caen de la mesa de sus amos.

28 Т оді відповів і сказав їй Ісус: О жінко, твоя віра велика, нехай буде тобі, як ти хочеш! І тієї години дочка її видужала.

Entonces, respondiendo Jesús, dijo: —¡Mujer, grande es tu fe! Hágase contigo como quieres. Y su hija fue sanada desde aquella hora. Jesús sana a muchos

29 І , відійшовши звідти, Ісус прибув до Галілейського моря, і, зійшовши на гору, сів там.

Pasó Jesús de allí y fue junto al Mar de Galilea; subió al monte y se sentó allí.

30 І приступило до Нього багато народу, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоровлював їх.

Se le acercó mucha gente que traía consigo cojos, ciegos, mudos, mancos y otros muchos enfermos. Los pusieron a los pies de Jesús, y los sanó;

31 А народ не виходив із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стають здорові, криві ходять, і бачать сліпі, і славив він Бога Ізраїлевого!

de manera que la multitud se maravillaba al ver que los mudos hablaban, los mancos quedaban sanos, los cojos andaban y los ciegos veían. Y glorificaban al Dios de Israel. Alimentación de los cuatro mil

32 А Ісус Своїх учнів покликав і сказав: Жаль Мені цих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, але їсти не мають чого; відпустити їх без їжі не хочу, щоб вони не ослабли в дорозі.

Jesús, llamando a sus discípulos, dijo: —Tengo compasión de la gente, porque ya hace tres días que están conmigo y no tienen qué comer; y no quiero despedirlos en ayunas, no sea que se desmayen en el camino.

33 А учні Йому відказали: Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки народу?

Entonces sus discípulos le dijeron: —¿De dónde sacaremos nosotros tantos panes en el desierto para saciar a una multitud tan grande?

34 А Ісус запитав їх: Скільки маєте хліба? Вони ж відказали: Семеро, та трохи рибок.

Jesús les preguntó: —¿Cuántos panes tenéis? Y ellos dijeron: —Siete y unos pocos peces.

35 І Він ізвелів на землі посідати народові.

Entonces mandó a la multitud que se recostara en tierra.

36 І , взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав учням Своїм, а учні народові.

Tomó los siete panes y los peces, dio gracias, los partió y dio a sus discípulos, y los discípulos a la multitud.

37 І всі їли й наситилися, а з позосталих кусків назбирали сім кошиків повних...

Comieron todos y se saciaron; y de los pedazos que sobraron recogieron siete canastas llenas.

38 Ї дців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей.

Los que comieron eran como cuatro mil hombres, sin contar las mujeres y los niños.

39 І , відпустивши народ, усів Він до човна, і прибув до землі Магдалинської.

Entonces, después de despedir a la gente, entró en la barca y fue a la región de Magdala.