1 І було мені слово Господнє, говорячи: Як відпустить хто жінку свою, й вона піде від нього, та стане за жінку для іншого чоловіка, чи вернеться ще він до неї? Чи ж не стане зовсім обезчещеною оця жінка? Ти ж перелюб чинила з коханцями багатьома, і тобі повертатись до Мене? говорить Господь.

»Dicho está: “Si alguno deja a su mujer, y ésta se va de él y se junta a otro hombre, ¿volverá de nuevo a ella? ¿No será tal tierra del todo mancillada?” Tú, pues, que has fornicado con muchos amigos, ¿habrás de volver a mí?, dice Jehová.

2 З веди свої очі на гори порожні й дивися, де перелюбу ти не чинила? Ти для них по дорогах сиділа, немов той араб на пустині, і збезчестився край твоїм блудом та лихом твоїм!

»Alza tus ojos a las alturas, y ve si hay algún lugar donde no te hayas prostituido. Junto a los caminos te sentabas para ellos como un árabe en el desierto, y con tus fornicaciones y tu maldad has contaminado la tierra.

3 І дощі були стримувані, і не було дощу пізнього, проте мала ти чоло блудниці, і стратила сором...

Por esta causa las aguas fueron detenidas y faltó la lluvia tardía. Te has mostrado como una prostituta, y no has querido avergonzarte.

4 Ч и ж кликати віднині не будеш до Мене: Отче мій, Ти юнацтва мого Провідник!

¿Acaso no me llamas ahora mismo Padre mío, y Guía de mi juventud?

5 Ч и Він пам'ятатиме вічно про гнів, чи назавжди його стерегтиме? Таке ти говориш, і безмежно зло чиниш...

Tu dices: “¿Guardará su enojo para siempre? ¿Eternamente lo guardará?” He aquí que has hablado así, pero has hecho cuantas maldades pudiste.» Jehová exhorta a Israel y a Judá al arrepentimiento

6 І сказав до мене Господь за днів царя Йосії: Чи ти бачив, що зробила невірна дочка Ізраїлева? Вона ходила на кожну високу гору, і під кожне зелене дерево, і блудодіяла там...

Me dijo Jehová en días del rey Josías: «¿Has visto lo que ha hecho la rebelde Israel? Se ha ido a todo monte alto y bajo todo árbol frondoso, y allí ha fornicado.

7 Я думав: Як зробить вона все оце, то до Мене повернеться; та вона не вернулась, і бачила це сестра її зрадниця, Юдея.

Y dije: “Después de hacer todo esto, se volverá a mí”, ¡pero no se volvió! Y lo vio su hermana, la rebelde Judá.

8 І побачила Юдея, що за все те, що перелюб чинила невірна дочка Ізраїлева, відпустив Я її, і дав їй листа розводового. Та зрадлива сестра її, дочка Юдина, не побоялася й пішла, і блудливою стала й вона...

Ella vio que por haber fornicado la rebelde Israel, yo la había despedido y dado carta de repudio; pero no tuvo temor la rebelde Judá, su hermana, sino que también fue ella y fornicó.

9 І сталось від розголосу про перелюб її, збезчестила вона землю, і перелюб чинила з камінням та з деревом.

Y sucedió que por juzgar ella cosa ligera su fornicación, la tierra fue contaminada, pues adulteró con la piedra y con el leño.

10 І також при всьому цьому не вернулась до Мене зрадлива сестра її, дочка Юди, усім своїм серцем, а тільки вдавала, говорить Господь...

Con todo esto, su hermana, la rebelde Judá, no se volvió a mí de todo corazón, sino fingidamente, dice Jehová.»

11 І промовив до мене Господь: Невірна дочка Ізраїлева всправедливила душу свою більш від зрадливої дочки Юди.

Y me dijo Jehová: «Ha resultado justa la rebelde Israel en comparación con la traidora Judá.

12 П іди, і проголосиш слова ці на північ та й скажеш: Вернися, відступна дочко Ізраїлева! говорить Господь. Не зверну Я Свого обличчя у гніві на вас, бо Я милостивий, говорить Господь, і не буду повік стерегти Свого гніву.

Ve y proclama estas palabras hacia el norte, y di: »“Vuélvete, rebelde Israel, dice Jehová; no haré caer mi ira sobre ti, porque misericordioso soy yo, dice Jehová; no guardaré para siempre el enojo.

13 Т ільки пізнай же провину свою, бо ти проти Господа, Бога свого повстала, і грішила з чужими під деревом кожним зеленим, і Мого голосу ви не почули, говорить Господь.

Reconoce, pues, tu maldad, porque contra Jehová, tu Dios, te has levantado, y has fornicado con los extraños debajo de todo árbol frondoso, y no has escuchado mi voz, dice Jehová.

14 В ерніться, діти невірні, говорить Господь, бо Я вам Господар, та візьму вас по одному з міста, а з роду по два, і вас поведу до Сіону!

»”Convertíos, hijos rebeldes, dice Jehová, porque yo soy vuestro esposo; os tomaré, uno de cada ciudad y dos de cada familia, y os introduciré en Sión.

15 І дам пастирів вам згідно з серцем Своїм, і вони будуть пасти вас умінням та розумом.

Os daré pastores según mi corazón, que os apacienten con conocimiento y con inteligencia.

16 І буде, коли ви розмножитеся та розплодитеся на землі за цих днів, говорить Господь, не скажуть уже: ковчег заповіту Господнього, і він вже не прийде на серце, і його пам'ятати не будуть, і більше не буде він зроблений...

Y acontecerá que cuando os multipliquéis y crezcáis en la tierra, en esos días, dice Jehová, no se dirá más: ‘¡Arca del pacto de Jehová!’ No vendrá al pensamiento ni se acordarán de ella, no la echarán de menos ni será hecha de nuevo.

17 Т ого часу назвуть Єрусалима: Господній престол, і до нього, до Єрусалиму згромаджені будуть народи усі ради Ймення Господнього, і більше не підуть вони за впертістю серця лихого свого...

En aquel tiempo llamarán a Jerusalén Trono de Jehová, y todas las naciones vendrán a ella en el nombre de Jehová, a Jerusalén; y no andarán más tras la dureza de su malvado corazón.

18 Т ими днями дім Юдин із домом Ізраїля підуть і разом прибудуть з північного краю до краю, що вашим батькам на спадок Я дав.

»”En aquellos tiempos irán de la casa de Judá a la casa de Israel, y vendrán juntamente de la tierra del norte a la tierra que hice heredar a vuestros padres.

19 І Я був подумав: як поставлю тебе Я посеред синів і дам тобі край пожаданий, найкращу спадщину народів? І Я думав: ви будете звати Мене: Мій Отче, і не відвернетеся ви від Мене.

»”Yo preguntaba: ¿Cómo os pondré por hijos y os daré la tierra deseable, la rica heredad de las naciones? Y dije: Me llamaréis Padre mío, y no os apartaréis de en pos de mí.

20 С правді, як зраджує жінка свого чоловіка, так ви Мене зрадили, доме Ізраїлів! каже Господь.

Pero como la esposa infiel abandona a su compañero, así os levantasteis contra mí, casa de Israel, dice Jehová.

21 Ч ути голос на лисих горах, плач благальний синів Ізраїлевих, вони бо скривили дорогу свою, забули про Господа, Бога свого:

»”Una voz se oye sobre las alturas, llanto de los ruegos de los hijos de Israel, porque han torcido su camino, se han olvidado de Jehová, su Dios.

22 В ерніться, невірні сини, усі ваші відступства Я вилікую! Ось прийшли ми до Тебе, бо Ти Господь, Бог наш!

¡Convertíos, hijos rebeldes, y os sanaré de vuestras rebeliones!”» «Aquí estamos, venimos a ti, porque tú, Jehová, eres nuestro Dios.

23 С правді, неправда ті пагірки, той гомін на горах, справді, в Господі, Богові нашім, спасіння Ізраїлеве!

Ciertamente vanidad son los collados y el bullicio sobre los montes; ciertamente en Jehová, nuestro Dios, está la salvación de Israel.

24 А той сором пожер працю наших батьків від нашої молодости, їхню худобу дрібну й їхню худобу велику, синів їхніх та їхніх дочок.

»Confusión consumió el trabajo de nuestros padres desde nuestra juventud: sus ovejas, sus vacas, sus hijos y sus hijas.

25 Л ежимо ми у соромі нашому, і нас покриває ця наша неслава, бо ми прогрішилися Господу, Богові нашому, ми й батьки наші, від нашої молодости й до сьогодні, і не слухали голосу Господа, нашого Бога!...

Yacemos en nuestra vergüenza, nuestra ignominia nos cubre; porque pecamos contra Jehová, nuestro Dios, nosotros y nuestros padres, desde nuestra juventud y hasta este día, y no hemos escuchado la voz de Jehová, nuestro Dios.»