1 І Йов далі вів мову свою та й казав:

Continuó Job su discurso y dijo:

2 Я к живий Бог, відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогутній,

«¡Vive Dios, que ha quitado mi derecho, el Omnipotente, que ha amargado mi alma,

3 і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ніздрях моїх,

que todo el tiempo que mi alma esté en mí y que haya hálito de Dios en mis narices,

4 н еправди уста мої не говоритимуть, а язик мій не скаже омани!

mis labios no hablarán iniquidad ni mi lengua pronunciará mentira!

5 Б орони мене, Боже, признати вас за справедливих! Доки я не помру, своєї невинности я не відкину від себе,

¡Nunca acontezca que yo os dé la razón! ¡Hasta la muerte mantendré mi integridad!

6 з а свою справедливість тримаюся міцно, й її не пущу, моє серце не буде ганьбити ні одного з днів моїх,

Aferrado estoy a mi justicia, y no cederé; mientras viva, no me reprochará mi corazón.

7 н ехай буде мій ворог немов той безбожник, а хто повстає проти мене як кривдник!

»¡Sea como el malvado mi enemigo, y como el inicuo mi adversario!

8 Я ка ж бо надія лукавому, коли відірве, коли візьме Бог душу його?

Porque ¿cuál es la esperanza del malvado, por mucho que haya robado, cuando Dios le quite la vida?

9 Ч и Бог вислухає його крик, коли прийде на нього нещастя?

¿Escuchará Dios su clamor cuando la tribulación venga sobre él?

10 Ч и буде втішатися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного часу?

¿Acaso él se deleita en el Omnipotente? ¿Acaso invoca a Dios en todo tiempo?

11 Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього я не сховаю,

Yo os instruiré acerca del poder de Dios; no esconderé lo que se refiere al Omnipotente.

12 т аж самі ви це бачили всі, то чого ж нісенітниці плещете?

Todos vosotros lo habéis visto, ¿por qué, pues, os habéis hecho tan completamente vanos?

13 Т ака доля людини безбожної, це спадщина насильників, що отримають від Всемогутнього:

ȃsta es delante de Dios la suerte del hombre malvado, y la herencia que los violentos han de recibir del Omnipotente:

14 Я к розмножаться діти його то хіба для меча, а нащадки його не наситяться хлібом!

Aunque sus hijos se multipliquen, serán entregados a la espada, y sus pequeños no se saciarán de pan.

15 П озосталих по нім моровиця сховає, і вдовиці його не заплачуть...

Los que de él queden, la muerte los llevará al sepulcro y no los llorarán sus viudas.

16 Я кщо накопичить він срібла, немов того пороху, і наготує одежі, як глини,

Aunque amontone plata como polvo y acumule ropa como barro,

17 т о він наготує, а праведний вдягне, а срібло невинний поділить...

él la habrá acumulado, mas el justo se vestirá con ella y el inocente disfrutará de la plata.

18 В ін будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня,

Construye su casa como la polilla, como la enramada hecha por el guarda.

19 в ін лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє й немає його...

Rico se acuesta, pero es por última vez: cuando abra los ojos, nada tendrá.

20 С трахіття досягнуть його, мов вода, вночі буря украде його,

Se apoderan de él terrores como aguas, y un torbellino lo arrebata de noche.

21 с хідній вітер його понесе і минеться, і бурею схопить його з його місця...

El viento del este lo levanta y se lo lleva, y la tempestad lo arrastra de su lugar.

22 О це все Він кине на нього, і не змилосердиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!

Dios, pues, descarga contra él sin compasión, aunque él intenta huir de sus manos.

23 С воїми долонями сплесне над ним, і свисне над ним з свого місця...

Sobre él baten muchos las manos y por todos lados le silban.