1 І сталось, що Він у суботу ввійшов був до дому одного з фарисейських старшин, щоб хліба спожити, а вони назирали за Ним.

Aconteció que un sábado Jesús entró a comer en casa de un gobernante fariseo, y ellos lo acechaban.

2 І ото перед Ним був один чоловік, слабий на водянку.

Y estaba delante de él un hombre hidrópico.

3 І сус же озвався й сказав до законників та фарисеїв: Чи вздоровляти в суботу годиться чи ні?

Entonces Jesús habló a los intérpretes de la Ley y a los fariseos, diciendo: —¿Es lícito sanar en sábado?

4 В они ж мовчали. А Він, доторкнувшись, уздоровив його та відпустив...

Pero ellos callaron. Él, tomándolo, lo sanó y lo despidió.

5 І сказав Він до них: Коли осел або віл котрогось із вас упаде до криниці, то хіба він не витягне зараз його дня суботнього?

Y dirigiéndose a ellos, dijo: —¿Quién de vosotros, si su asno o su buey cae en algún pozo, no lo saca inmediatamente, aunque sea sábado?

6 І вони не могли відповісти на це.

Y no le podían replicar a estas cosas. Los convidados a las bodas

7 А як Він спостеріг, як вони собі перші місця вибирали, то сказав до запрошених притчу:

Observando cómo los convidados escogían los primeros asientos a la mesa, les refirió una parábola, diciéndoles:

8 К оли хто покличе тебе на весілля, не сідай на першому місці, щоб не трапився хто поважніший за тебе з покликаних,

«Cuando seas convidado por alguien a unas bodas no te sientes en el primer lugar, no sea que otro más distinguido que tú esté convidado por él,

9 і щоб той, хто покликав тебе та його, не прийшов і тобі не сказав: Поступися цьому місцем! І тоді ти із соромом станеш займати місце останнє...

y viniendo el que te convidó a ti y a él, te diga: “Da lugar a éste”, y entonces tengas que ocupar avergonzado el último lugar.

10 А ле як ти будеш запрошений, то приходь, і сідай на останньому місці, щоб той, хто покликав тебе, підійшов і сказав тобі: Приятелю, сідай вище! Тоді буде честь тобі перед покликаними з тобою.

Más bien, cuando seas convidado, ve y siéntate en el último lugar, para que cuando venga el que te convidó te diga: “Amigo, sube más arriba.” Entonces tendrás el reconocimiento de los que se sientan contigo a la mesa.

11 Х то бо підноситься буде впокорений, а хто впокоряється той піднесеться.

Cualquiera que se enaltece será humillado, y el que se humilla será enaltecido.»

12 А тому, хто Його був покликав, сказав Він: Коли ти справляєш обід чи вечерю, не клич друзів своїх, ні братів своїх, ані своїх родичів, ні сусідів багатих, щоб так само й вони коли не запросили тебе, і буде взаємна відплата тобі.

Dijo también al que lo había convidado: —Cuando hagas comida o cena, no llames a tus amigos ni a tus hermanos ni a tus parientes ni a vecinos ricos, no sea que ellos, a su vez, te vuelvan a convidar, y seas recompensado.

13 А ле, як справляєш гостину, клич убогих, калік, кривих та сліпих,

Cuando hagas banquete, llama a los pobres, a los mancos, a los cojos y a los ciegos;

14 і будеш блаженний, бо не мають вони чим віддати тобі, віддасться ж тобі за воскресіння праведних!

y serás bienaventurado, porque ellos no te pueden recompensar, pero te será recompensado en la resurrección de los justos. Parábola de la gran cena

15 Я к почув це один із отих, що сиділи з Ним при столі, то до Нього сказав: Блаженний, хто хліб споживатиме в Божому Царстві!

Oyendo esto uno de los que estaban sentados con él a la mesa, le dijo: —¡Bienaventurado el que coma pan en el reino de Dios!

16 В ін же промовив до нього: Один чоловік спорядив був велику вечерю, і запросив багатьох.

Entonces Jesús le dijo: «Un hombre hizo una gran cena y convidó a muchos.

17 І послав він свого раба часу вечері сказати запрошеним: Ідіть, бо вже все наготовано.

A la hora de la cena envió a su siervo a decir a los convidados: “Venid, que ya todo está preparado.”

18 І зараз усі почали відмовлятися. Перший сказав йому: Поле купив я, і маю потребу піти та оглянути його. Прошу тебе, вибач мені!

Pero todos a una comenzaron a excusarse. El primero dijo: “He comprado una hacienda y necesito ir a verla. Te ruego que me excuses.”

19 А другий сказав: Я купив собі п'ять пар волів, і йду спробувати їх. Прошу тебе, вибач мені!

Otro dijo: “He comprado cinco yuntas de bueyes y voy a probarlos. Te ruego que me excuses.”

20 І знов інший сказав: Одружився ось я, і через те я не можу прибути.

Y otro dijo: “Acabo de casarme y por tanto no puedo ir.”

21 І вернувся той раб і панові своєму про все розповів. Розгнівавсь господар тоді, та й сказав до свого раба: Піди швидко на вулиці та на завулки міські, і приведи сюди вбогих, і калік, і сліпих, і кривих.

El siervo regresó e hizo saber estas cosas a su señor. Entonces, enojado el padre de familia, dijo a su siervo: “Ve pronto por las plazas y las calles de la ciudad, y trae acá a los pobres, a los mancos, a los cojos y a los ciegos.”

22 І згодом раб повідомив: Пане, сталося так, як звелів ти, та місця є ще.

Dijo el siervo: “Señor, se ha hecho como mandaste y aún hay lugar.”

23 І сказав пан рабові: Піди на дороги й на загороди, та й силуй прийти, щоб наповнився дім мій.

Dijo el señor al siervo: “Ve por los caminos y por los vallados, y fuérzalos a entrar para que se llene mi casa,

24 К ажу бо я вам, що жаден із запрошених мужів тих не покуштує моєї вечері... Бо багато покликаних, та вибраних мало!

pues os digo que ninguno de aquellos hombres que fueron convidados gustará mi cena.”» Lo que cuesta seguir a Cristo

25 І шло ж з Ним багато людей. І, звернувшись, сказав Він до них:

Grandes multitudes iban con él; y volviéndose, les decía:

26 К оли хто приходить до Мене, і не зненавидить свого батька та матері, і дружини й дітей, і братів і сестер, а до того й своєї душі, той не може буть учнем Моїм!

«Si alguno viene a mí y no aborrece a su padre, madre, mujer, hijos, hermanos, hermanas y hasta su propia vida, no puede ser mi discípulo.

27 І хто свого хреста не несе, і не йде вслід за Мною, той не може бути учнем Моїм!

El que no lleva su cruz y viene en pos de mí, no puede ser mi discípulo.

28 Х то бо з вас, коли башту поставити хоче, перше не сяде й видатків не вирахує, чи має потрібне на виконання,

¿Quién de vosotros, queriendo edificar una torre, no se sienta primero y calcula los gastos, a ver si tiene lo que necesita para acabarla?

29 щ об, коли покладе він основу, але докінчити не зможе, усі, хто побачить, не стали б сміятися з нього,

No sea que, después que haya puesto el cimiento, no pueda acabarla y todos los que lo vean comiencen a hacer burla de él,

30 г оворячи: Чоловік цей почав будувати, але докінчити не міг...

diciendo: “Este hombre comenzó a edificar y no pudo acabar.”

31 А бо який цар, ідучи на війну супроти царя іншого, перше не сяде порадитися, чи спроможен він із десятьма тисячами стріти того, хто йде з двадцятьма тисячами проти нього?

¿O qué rey, al marchar a la guerra contra otro rey, no se sienta primero y considera si puede hacer frente con diez mil al que viene contra él con veinte mil?

32 К оли ж ні, то, як той ще далеко, шле посольство до нього та й просить про мир.

Y si no puede, cuando el otro está todavía lejos le envía una embajada y le pide condiciones de paz.

33 Т ак ото й кожен із вас, який не зречеться усього, що має, не може бути учнем Моїм.

Así, pues, cualquiera de vosotros que no renuncie a todo lo que posee, no puede ser mi discípulo. Cuando la sal pierde su sabor

34 С іль добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим приправити її?

»Buena es la sal; pero si la sal se hace insípida, ¿con qué se sazonará?

35 Н і на землю, ні на гній не потрібна вона, її геть викидають. Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

Ni para la tierra ni para el muladar es útil; la arrojan fuera. El que tiene oídos para oír, oiga.»