1 І сталось, що Він у суботу ввійшов був до дому одного з фарисейських старшин, щоб хліба спожити, а вони назирали за Ним.

Certo sábado, entrando Jesus para comer na casa de um fariseu importante, observavam-no atentamente.

2 І ото перед Ним був один чоловік, слабий на водянку.

À frente dele estava um homem doente, com o corpo inchado.

3 І сус же озвався й сказав до законників та фарисеїв: Чи вздоровляти в суботу годиться чи ні?

Jesus perguntou aos fariseus e aos peritos na lei: “É permitido ou não curar no sábado?”

4 В они ж мовчали. А Він, доторкнувшись, уздоровив його та відпустив...

Mas eles ficaram em silêncio. Assim, tomando o homem pela mão, Jesus o curou e o mandou embora.

5 І сказав Він до них: Коли осел або віл котрогось із вас упаде до криниці, то хіба він не витягне зараз його дня суботнього?

Então ele lhes perguntou: “Se um de vocês tiver um filho ou um boi, e este cair num poço no dia de sábado, não irá tirá-lo imediatamente?”

6 І вони не могли відповісти на це.

E eles nada puderam responder.

7 А як Він спостеріг, як вони собі перші місця вибирали, то сказав до запрошених притчу:

Quando notou como os convidados escolhiam os lugares de honra à mesa, Jesus lhes contou esta parábola:

8 К оли хто покличе тебе на весілля, не сідай на першому місці, щоб не трапився хто поважніший за тебе з покликаних,

“Quando alguém o convidar para um banquete de casamento, não ocupe o lugar de honra, pois pode ser que tenha sido convidado alguém de maior honra do que você.

9 і щоб той, хто покликав тебе та його, не прийшов і тобі не сказав: Поступися цьому місцем! І тоді ти із соромом станеш займати місце останнє...

Se for assim, aquele que convidou os dois virá e lhe dirá: ‘Dê o lugar a este’. Então, humilhado, você precisará ocupar o lugar menos importante.

10 А ле як ти будеш запрошений, то приходь, і сідай на останньому місці, щоб той, хто покликав тебе, підійшов і сказав тобі: Приятелю, сідай вище! Тоді буде честь тобі перед покликаними з тобою.

Mas quando você for convidado, ocupe o lugar menos importante, de forma que, quando vier aquele que o convidou, diga-lhe: ‘Amigo, passe para um lugar mais importante’. Então você será honrado na presença de todos os convidados.

11 Х то бо підноситься буде впокорений, а хто впокоряється той піднесеться.

Pois todo o que se exalta será humilhado, e o que se humilha será exaltado”.

12 А тому, хто Його був покликав, сказав Він: Коли ти справляєш обід чи вечерю, не клич друзів своїх, ні братів своїх, ані своїх родичів, ні сусідів багатих, щоб так само й вони коли не запросили тебе, і буде взаємна відплата тобі.

Então Jesus disse ao que o tinha convidado: “Quando você der um banquete ou jantar, não convide seus amigos, irmãos ou parentes, nem seus vizinhos ricos; se o fizer, eles poderão também, por sua vez, convidá-lo, e assim você será recompensado.

13 А ле, як справляєш гостину, клич убогих, калік, кривих та сліпих,

Mas, quando der um banquete, convide os pobres, os aleijados, os mancos, e os cegos.

14 і будеш блаженний, бо не мають вони чим віддати тобі, віддасться ж тобі за воскресіння праведних!

Feliz será você, porque estes não têm como retribuir. A sua recompensa virá na ressurreição dos justos”. A Parábola do Grande Banquete

15 Я к почув це один із отих, що сиділи з Ним при столі, то до Нього сказав: Блаженний, хто хліб споживатиме в Божому Царстві!

Ao ouvir isso, um dos que estavam à mesa com Jesus, disse-lhe: “Feliz será aquele que comer no banquete do Reino de Deus”.

16 В ін же промовив до нього: Один чоловік спорядив був велику вечерю, і запросив багатьох.

Jesus respondeu: “Certo homem estava preparando um grande banquete e convidou muitas pessoas.

17 І послав він свого раба часу вечері сказати запрошеним: Ідіть, бо вже все наготовано.

Na hora de começar, enviou seu servo para dizer aos que haviam sido convidados: ‘Venham, pois tudo já está pronto’.

18 І зараз усі почали відмовлятися. Перший сказав йому: Поле купив я, і маю потребу піти та оглянути його. Прошу тебе, вибач мені!

“Mas eles começaram, um por um, a apresentar desculpas. O primeiro disse: ‘Acabei de comprar uma propriedade, e preciso ir vê-la. Por favor, desculpe-me’.

19 А другий сказав: Я купив собі п'ять пар волів, і йду спробувати їх. Прошу тебе, вибач мені!

“Outro disse: ‘Acabei de comprar cinco juntas de bois e estou indo experimentá-las. Por favor, desculpe-me’.

20 І знов інший сказав: Одружився ось я, і через те я не можу прибути.

“Ainda outro disse: ‘Acabo de me casar, por isso não posso ir’.

21 І вернувся той раб і панові своєму про все розповів. Розгнівавсь господар тоді, та й сказав до свого раба: Піди швидко на вулиці та на завулки міські, і приведи сюди вбогих, і калік, і сліпих, і кривих.

“O servo voltou e relatou isso ao seu senhor. Então o dono da casa irou-se e ordenou ao seu servo: ‘Vá rapidamente para as ruas e becos da cidade e traga os pobres, os aleijados, os cegos e os mancos’.

22 І згодом раб повідомив: Пане, сталося так, як звелів ти, та місця є ще.

“Disse o servo: ‘O que o senhor ordenou foi feito, e ainda há lugar’.

23 І сказав пан рабові: Піди на дороги й на загороди, та й силуй прийти, щоб наповнився дім мій.

“Então o senhor disse ao servo: ‘Vá pelos caminhos e valados e obrigue-os a entrar, para que a minha casa fique cheia.

24 К ажу бо я вам, що жаден із запрошених мужів тих не покуштує моєї вечері... Бо багато покликаних, та вибраних мало!

Eu lhes digo: Nenhum daqueles que foram convidados provará do meu banquete’”. O Preço do Discipulado

25 І шло ж з Ним багато людей. І, звернувшись, сказав Він до них:

Uma grande multidão ia acompanhando Jesus; este, voltando-se para ela, disse:

26 К оли хто приходить до Мене, і не зненавидить свого батька та матері, і дружини й дітей, і братів і сестер, а до того й своєї душі, той не може буть учнем Моїм!

“Se alguém vem a mim e ama o seu pai, sua mãe, sua mulher, seus filhos, seus irmãos e irmãs, e até sua própria vida mais do que a mim, não pode ser meu discípulo.

27 І хто свого хреста не несе, і не йде вслід за Мною, той не може бути учнем Моїм!

E aquele que não carrega sua cruz e não me segue não pode ser meu discípulo.

28 Х то бо з вас, коли башту поставити хоче, перше не сяде й видатків не вирахує, чи має потрібне на виконання,

“Qual de vocês, se quiser construir uma torre, primeiro não se assenta e calcula o preço, para ver se tem dinheiro suficiente para completá-la?

29 щ об, коли покладе він основу, але докінчити не зможе, усі, хто побачить, не стали б сміятися з нього,

Pois, se lançar o alicerce e não for capaz de terminá-la, todos os que a virem rirão dele,

30 г оворячи: Чоловік цей почав будувати, але докінчити не міг...

dizendo: ‘Este homem começou a construir e não foi capaz de terminar’.

31 А бо який цар, ідучи на війну супроти царя іншого, перше не сяде порадитися, чи спроможен він із десятьма тисячами стріти того, хто йде з двадцятьма тисячами проти нього?

“Ou, qual é o rei que, pretendendo sair à guerra contra outro rei, primeiro não se assenta e pensa se com dez mil homens é capaz de enfrentar aquele que vem contra ele com vinte mil?

32 К оли ж ні, то, як той ще далеко, шле посольство до нього та й просить про мир.

Se não for capaz, enviará uma delegação, enquanto o outro ainda está longe, e pedirá um acordo de paz.

33 Т ак ото й кожен із вас, який не зречеться усього, що має, не може бути учнем Моїм.

Da mesma forma, qualquer de vocês que não renunciar a tudo o que possui não pode ser meu discípulo.

34 С іль добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим приправити її?

“O sal é bom, mas se ele perder o sabor, como restaurá-lo?

35 Н і на землю, ні на гній не потрібна вона, її геть викидають. Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

Não serve nem para o solo nem para adubo; é jogado fora. “Aquele que tem ouvidos para ouvir, ouça”.