1 І , ввійшовши Ісус, переходив через Єрихон.

Jesus entrou em Jericó, e atravessava a cidade.

2 І ось чоловік, що звався Закхей, він був старший над митниками, і був багатий,

Havia ali um homem rico chamado Zaqueu, chefe dos publicanos.

3 б ажав бачити Ісуса, хто Він, але з-за народу не міг, бо малий був на зріст.

Ele queria ver quem era Jesus, mas, sendo de pequena estatura, não o conseguia, por causa da multidão.

4 І , забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього проходити.

Assim, correu adiante e subiu numa figueira brava para vê-lo, pois Jesus ia passar por ali.

5 А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув угору до нього й промовив: Закхею, зійди зараз додолу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!

Quando Jesus chegou àquele lugar, olhou para cima e lhe disse: “Zaqueu, desça depressa. Quero ficar em sua casa hoje”.

6 І той зараз додолу ізліз, і прийняв Його з радістю.

Então ele desceu rapidamente e o recebeu com alegria.

7 А всі, як побачили це, почали нарікати, і казали: Він до грішного мужа в гостину зайшов!

Todo o povo viu isso e começou a se queixar: “Ele se hospedou na casa de um ‘pecador’”.

8 С тав же Закхей та й промовив до Господа: Господи, половину маєтку свого я віддам ось убогим, а коли кого скривдив був чим, верну вчетверо.

Mas Zaqueu levantou-se e disse ao Senhor: “Olha, Senhor! Estou dando a metade dos meus bens aos pobres; e se de alguém extorqui alguma coisa, devolverei quatro vezes mais”.

9 І сус же промовив до нього: Сьогодні на дім цей спасіння прийшло, бо й він син Авраамів.

Jesus lhe disse: “Hoje houve salvação nesta casa! Porque este homem também é filho de Abraão.

10 С ин бо Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!

Pois o Filho do homem veio buscar e salvar o que estava perdido”. A Parábola das Dez Minas

11 К оли ж вони слухали це, розповів Він іще одну притчу, бо Він був недалеко від Єрусалиму, вони ж думали, що об'явиться Боже Царство тепер.

Estando eles a ouvi-lo, Jesus passou a contar-lhes uma parábola, porque estava perto de Jerusalém e o povo pensava que o Reino de Deus ia se manifestar de imediato.

12 О тож Він сказав: Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись.

Ele disse: “Um homem de nobre nascimento foi para uma terra distante para ser coroado rei e depois voltar.

13 І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін, і сказав їм: Торгуйте, аж поки вернуся.

Então, chamou dez dos seus servos e lhes deu dez minas. Disse ele: ‘Façam esse dinheiro render até a minha volta’.

14 Т а його громадяни його ненавиділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: Не хочемо, щоб він був над нами царем.

“Mas os seus súditos o odiavam e por isso enviaram uma delegação para lhe dizer: ‘Não queremos que este homem seja nosso rei’.

15 І сталось, коли він вернувся, як царство прийняв, то звелів поскликати рабів, яким срібло роздав, щоб довідатися, хто що набув.

“Contudo, ele foi feito rei e voltou. Então mandou chamar os servos a quem dera o dinheiro, a fim de saber quanto tinham lucrado.

16 І перший прийшов і сказав: Пане, міна твоя принесла десять мін.

“O primeiro veio e disse: ‘Senhor, a tua mina rendeu outras dez’.

17 І відказав він йому: Гаразд, рабе добрий! Ти в малому був вірний, володій десятьма містами.

“‘Muito bem, meu bom servo!’, respondeu o seu senhor. ‘Por ter sido confiável no pouco, governe sobre dez cidades.’

18 І другий прийшов і сказав: Пане, твоя міна п'ять мін принесла.

“O segundo veio e disse: ‘Senhor, a tua mina rendeu cinco vezes mais’.

19 В ін же сказав і тому: Будь і ти над п'ятьма містами.

“O seu senhor respondeu: ‘Também você, encarregue-se de cinco cidades’.

20 І ще інший прийшов і сказав: Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.

“Então veio outro servo e disse: ‘Senhor, aqui está a tua mina; eu a conservei guardada num pedaço de pano.

21 Я бо боявся тебе, ти ж бо людина жорстока: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв.

Tive medo, porque és um homem severo. Tiras o que não puseste e colhes o que não semeaste’.

22 І відказав той йому: Устами твоїми, злий рабе, суджу я тебе! Ти знав, що я жорстока людина, беру, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.

“O seu senhor respondeu: ‘Eu o julgarei pelas suas próprias palavras, servo mau! Você sabia que sou homem severo, que tiro o que não pus e colho o que não semeei.

23 Ч ому ж не віддав ти міняльникам срібла мого, і я, повернувшись, узяв би своє із прибутком?

Então, por que não confiou o meu dinheiro ao banco? Assim, quando eu voltasse o receberia com os juros’.

24 І сказав він присутнім: Візьміть міну від нього, та дайте тому, хто десять мін має.

“E disse aos que estavam ali: ‘Tomem dele a sua mina e dêem-na ao que tem dez’.

25 І відказали йому: Пане, він десять мін має.

“‘Senhor’, disseram, ‘ele já tem dez!’

26 Г оворю бо я вам: Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього і те, що він має.

“Ele respondeu: ‘Eu lhes digo que a quem tem, mais será dado, mas a quem não tem, até o que tiver lhe será tirado.

27 А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, і на очах моїх їх повбивайте.

E aqueles inimigos meus, que não queriam que eu reinasse sobre eles, tragam-nos aqui e matem-nos na minha frente!’” A Entrada Triunfal

28 А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.

Depois de dizer isso, Jesus foi adiante, subindo para Jerusalém.

29 І ото, як наблизився до Вітфагії й Віфанії, на горі, що Оливною зветься, Він двох учнів послав,

Ao aproximar-se de Betfagé e de Betânia, no monte chamado das Oliveiras, enviou dois dos seus discípulos, dizendo-lhes:

30 н аказуючи: Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, знайдете прив'язане осля, що на нього ніколи ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.

“Vão ao povoado que está adiante e, ao entrarem, encontrarão um jumentinho amarrado, no qual ninguém jamais montou. Desamarrem-no e tragam-no aqui.

31 К оли ж вас хто спитає: Нащо відв'язуєте?, відкажіть тому так: Господь потребує його.

Se alguém lhes perguntar: ‘Por que o estão desamarrando?’ digam-lhe: O Senhor precisa dele”.

32 П осланці ж відійшли, і знайшли, як Він їм був сказав.

Os que tinham sido enviados foram e encontraram o animal exatamente como ele lhes tinha dito.

33 А коли осля стали відв'язувати, хазяї його їх запитали: Нащо осля ви відв'язуєте?

Quando estavam desamarrando o jumentinho, os seus donos lhes perguntaram: “Por que vocês estão desamarrando o jumentinho?”

34 В они ж відказали: Господь потребує його.

Eles responderam: “O Senhor precisa dele”.

35 І вони привели до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.

Levaram-no a Jesus, lançaram seus mantos sobre o jumentinho e fizeram que Jesus montasse nele.

36 К оли ж Він їхав, вони простилали одежу свою по дорозі.

Enquanto ele prosseguia, o povo estendia os seus mantos pelo caminho.

37 А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь натовп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,

Quando ele já estava perto da descida do monte das Oliveiras, toda a multidão dos discípulos começou a louvar a Deus alegremente e em alta voz, por todos os milagres que tinham visto. Exclamavam:

38 к ажучи: Благословенний Цар, що йде у Господнє Ім'я! Мир на небесах, і слава на висоті!

“Bendito é o rei que vem em nome do Senhor!” “Paz no céu e glória nas alturas!”

39 А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: Учителю, заборони Своїм учням!

Alguns dos fariseus que estavam no meio da multidão disseram a Jesus: “Mestre, repreende os teus discípulos!”

40 А Він їм промовив у відповідь: Кажу вам, що коли ці замовкнуть, то каміння кричатиме!

“Eu lhes digo”, respondeu ele; “se eles se calarem, as pedras clamarão.” Lamento sobre Jerusalém

41 І коли Він наблизився, і місто побачив, то заплакав за ним,

Quando se aproximou e viu a cidade, Jesus chorou sobre ela

42 і сказав: О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.

e disse: “Se você compreendesse neste dia, sim, você também, o que traz a paz! Mas agora isso está oculto aos seus olhos.

43 Б о прийдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе валом оточать, і обляжуть тебе, і стиснуть тебе звідусюди.

Virão dias em que os seus inimigos construirão trincheiras contra você, a rodearão e a cercarão de todos os lados.

44 І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоставлять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх...

Também a lançarão por terra, você e os seus filhos. Não deixarão pedra sobre pedra, porque você não reconheceu a oportunidade que Deus lhe concedeu”. Jesus Purifica o Templo

45 А коли Він у храм увійшов, то почав виганяти продавців,

Então ele entrou no templo e começou a expulsar os que estavam vendendo.

46 д о них кажучи: Написано: Дім Мій дім молитви, а ви з нього зробили печеру розбійників.

Disse-lhes: “Está escrito: ‘A minha casa será casa de oração’; mas vocês fizeram dela ‘um covil de ladrões’ ”.

47 І Він кожного дня у храмі навчав. А первосвященики й книжники й найважніші з народу шукали, щоб Його погубити,

Todos os dias ele ensinava no templo. Mas os chefes dos sacerdotes, os mestres da lei e os líderes do povo procuravam matá-lo.

48 а ле не знаходили, що вчинити Йому, бо ввесь народ горнувся до Нього та слухав Його.

Todavia, não conseguiam encontrar uma forma de fazê-lo, porque todo o povo estava fascinado pelas suas palavras.