1 І , ввійшовши Ісус, переходив через Єрихон.

And he entered and passed through Jericho.

2 І ось чоловік, що звався Закхей, він був старший над митниками, і був багатий,

And behold, a man by name called Zacchaeus, and he was chief tax-gatherer, and he was rich.

3 б ажав бачити Ісуса, хто Він, але з-за народу не міг, бо малий був на зріст.

And he sought to see Jesus who he was: and he could not for the crowd, because he was little in stature.

4 І , забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього проходити.

And running on before, he got up into a sycamore that he might see him, for he was going to pass that.

5 А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув угору до нього й промовив: Закхею, зійди зараз додолу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!

And when he came up to the place, Jesus looked up and saw him, and said to him, Zacchaeus, make haste and come down, for to-day I must remain in thy house.

6 І той зараз додолу ізліз, і прийняв Його з радістю.

And he made haste and came down, and received him with joy.

7 А всі, як побачили це, почали нарікати, і казали: Він до грішного мужа в гостину зайшов!

And all murmured when they saw, saying, He has turned in to lodge with a sinful man.

8 С тав же Закхей та й промовив до Господа: Господи, половину маєтку свого я віддам ось убогим, а коли кого скривдив був чим, верну вчетверо.

But Zacchaeus stood and said to the Lord, Behold, Lord, the half of my goods I give to the poor, and if I have taken anything from any man by false accusation, I return fourfold.

9 І сус же промовив до нього: Сьогодні на дім цей спасіння прийшло, бо й він син Авраамів.

And Jesus said to him, To-day salvation is come to this house, inasmuch as he also is a son of Abraham;

10 С ин бо Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!

for the Son of man has come to seek and to save that which is lost.

11 К оли ж вони слухали це, розповів Він іще одну притчу, бо Він був недалеко від Єрусалиму, вони ж думали, що об'явиться Боже Царство тепер.

But as they were listening to these things, he added and spake a parable, because he was near to Jerusalem and they thought that the kingdom of God was about to be immediately manifested.

12 О тож Він сказав: Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись.

He said therefore, A certain high-born man went to a distant country to receive for himself a kingdom and return.

13 І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін, і сказав їм: Торгуйте, аж поки вернуся.

And having called his own ten bondmen, he gave to them ten minas, and said to them, Trade while I am coming.

14 Т а його громадяни його ненавиділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: Не хочемо, щоб він був над нами царем.

But his citizens hated him, and sent an embassy after him, saying, We will not that this should reign over us.

15 І сталось, коли він вернувся, як царство прийняв, то звелів поскликати рабів, яким срібло роздав, щоб довідатися, хто що набув.

And it came to pass on his arrival back again, having received the kingdom, that he desired these bondmen to whom he gave the money to be called to him, in order that he might know what every one had gained by trading.

16 І перший прийшов і сказав: Пане, міна твоя принесла десять мін.

And the first came up, saying, Lord, thy mina has produced ten minas.

17 І відказав він йому: Гаразд, рабе добрий! Ти в малому був вірний, володій десятьма містами.

And he said to him, Well, thou good bondman; because thou hast been faithful in that which is least, be thou in authority over ten cities.

18 І другий прийшов і сказав: Пане, твоя міна п'ять мін принесла.

And the second came, saying, Lord, thy mina has made five minas.

19 В ін же сказав і тому: Будь і ти над п'ятьма містами.

And he said also to this one, And thou, be over five cities.

20 І ще інший прийшов і сказав: Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.

And another came, saying, Lord, lo, thy mina, which I have kept laid up in a towel.

21 Я бо боявся тебе, ти ж бо людина жорстока: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв.

For I feared thee because thou art a harsh man: thou takest up what thou hast not laid down, and thou reapest what thou hast not sowed.

22 І відказав той йому: Устами твоїми, злий рабе, суджу я тебе! Ти знав, що я жорстока людина, беру, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.

He says to him, Out of thy mouth will I judge thee, wicked bondman: thou knewest that I am a harsh man, taking up what I have not laid down and reaping what I have not sowed.

23 Ч ому ж не віддав ти міняльникам срібла мого, і я, повернувшись, узяв би своє із прибутком?

And why didst thou not give my money to bank; and I should have received it, at my coming, with interest?

24 І сказав він присутнім: Візьміть міну від нього, та дайте тому, хто десять мін має.

And he said to those that stood by, Take from him the mina and give to him who has the ten minas.

25 І відказали йому: Пане, він десять мін має.

And they said to him, Lord, he has ten minas.

26 Г оворю бо я вам: Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього і те, що він має.

For I say unto you, that to every one that has shall be given; but from him that has not, that even which he has shall be taken from him.

27 А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, і на очах моїх їх повбивайте.

Moreover those mine enemies, who would not me to reign over them, bring them here and slay before me.

28 А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.

And having said these things, he went on before, going up to Jerusalem.

29 І ото, як наблизився до Вітфагії й Віфанії, на горі, що Оливною зветься, Він двох учнів послав,

And it came to pass as he drew near to Bethphage and Bethany at the mountain called of Olives, he sent two of his disciples,

30 н аказуючи: Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, знайдете прив'язане осля, що на нього ніколи ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.

saying, Go into the village over against, in which ye will find, on entering it, a colt tied up, on which no of man ever sat at any time: loose it and lead it.

31 К оли ж вас хто спитає: Нащо відв'язуєте?, відкажіть тому так: Господь потребує його.

And if any one ask you, Why do ye loose ? thus shall ye say to him, Because the Lord has need of it.

32 П осланці ж відійшли, і знайшли, як Він їм був сказав.

And they that were sent, having gone their way, found as he had said to them.

33 А коли осля стали відв'язувати, хазяї його їх запитали: Нащо осля ви відв'язуєте?

And as they were loosing the colt, its masters said to them, Why loose ye the colt?

34 В они ж відказали: Господь потребує його.

And they said, Because the Lord has need of it.

35 І вони привели до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.

And they led it to Jesus; and having cast their own garments on the colt, they put Jesus on.

36 К оли ж Він їхав, вони простилали одежу свою по дорозі.

And as he went, they strewed their clothes in the way.

37 А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь натовп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,

And as he drew near, already at the descent of the mount of Olives, all the multitude of the disciples began, rejoicing, to praise God with a loud voice for all the works of power which they had seen,

38 к ажучи: Благословенний Цар, що йде у Господнє Ім'я! Мир на небесах, і слава на висоті!

saying, Blessed the King that comes in the name of Lord: peace in heaven, and glory in the highest.

39 А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: Учителю, заборони Своїм учням!

And some of the Pharisees from the crowd said to him, Teacher, rebuke thy disciples.

40 А Він їм промовив у відповідь: Кажу вам, що коли ці замовкнуть, то каміння кричатиме!

And he answering said to them, I say unto you, If these shall be silent, the stones will cry out.

41 І коли Він наблизився, і місто побачив, то заплакав за ним,

And as he drew near, seeing the city, he wept over it,

42 і сказав: О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.

saying, If thou hadst known, even thou, even at least in this thy day, the things that are for thy peace: but now they are hid from thine eyes;

43 Б о прийдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе валом оточать, і обляжуть тебе, і стиснуть тебе звідусюди.

for days shall come upon thee, that thine enemies shall make a palisaded mound about thee, and shall close thee around, and keep thee in on every side,

44 І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоставлять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх...

and shall lay thee even with the ground, and thy children in thee; and shall not leave in thee a stone upon a stone: because thou knewest not the season of thy visitation.

45 А коли Він у храм увійшов, то почав виганяти продавців,

And entering into the temple, he began to cast out those that sold and bought in it,

46 д о них кажучи: Написано: Дім Мій дім молитви, а ви з нього зробили печеру розбійників.

saying to them, It is written, My house is a house of prayer, but ye have made it a den of robbers.

47 І Він кожного дня у храмі навчав. А первосвященики й книжники й найважніші з народу шукали, щоб Його погубити,

And he was teaching day by day in the temple: and the chief priests and the scribes and the chief of the people sought to destroy him,

48 а ле не знаходили, що вчинити Йому, бо ввесь народ горнувся до Нього та слухав Його.

and did not find what they could do, for all the people hung on him to hear.