1 І далі Елігу казав:

And Elihu proceeded and said,

2 П очекай мені трохи, й тобі покажу, бо ще є про Бога слова.

Suffer me a little, and I will shew thee that I have yet words for +God.

3 З ачну викладати я здалека, і Творцеві своєму віддам справедливість.

I will fetch my knowledge from afar, and will ascribe righteousness to my Creator.

4 Б о справді слова мої не неправдиві, я з тобою безвадний в знанні.

For truly my words shall be no falsehood: one perfect in knowledge is with thee.

5 Т аж Бог сильний, і не відкидає нікого, Він міцний в силі серця.

Lo, God is mighty, but despiseth not; mighty in strength of understanding:

6 Н е лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.

He saveth not the wicked alive; but he doeth justice to the afflicted.

7 В ід праведного Він очей Своїх не відвертає, але їх садовить з царями на троні назавжди, і вони підвищаються.

He withdraweth not his eyes from the righteous, but with kings on the throne doth he even set them for ever; and they are exalted.

8 А як тільки вони ланцюгами пов'язані, і тримаються в путах біди,

And if, bound in fetters, they be held in cords of affliction,

9 т о Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.

Then he sheweth them their work, and their transgressions, because they have increased.

10 В ідкриває Він ухо їх для остороги, та велить, щоб вернулися від беззаконня.

And he openeth their ear to discipline, and commandeth that they return from iniquity.

11 Я кщо тільки послухаються, та стануть служити Йому, покінчать вони свої дні у добрі, а роки свої у приємнощах.

If they hearken and serve, they shall accomplish their days in prosperity, and their years in pleasures.

12 К оли ж не послухаються, то наскочать на ратище, і покінчать життя без знання.

But if they hearken not, they shall pass away by the sword, and expire without knowledge.

13 А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.

But the godless in heart heap up anger; they cry not when he bindeth them:

14 У молодості помирає душа їх, а їхня живая поміж блудниками.

Their soul dieth in youth, and their life is among the unclean.

15 В ін визволяє убогого з горя його, а в переслідуванні відкриває їм ухо.

But he delivereth the afflicted in his affliction, and openeth their ear in oppression.

16 Т акож і тебе Він би вибавив був із тісноти на широкість, що в ній нема утиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне товщу було б.

Even so would he have allured thee out of the jaws of distress into a broad place, where there is no straitness; and the supply of thy table full of fatness.

17 Т а правом безбожного ти переповнений, право ж та суд підпирають людину.

But thou art full of the judgments of the wicked: judgment and justice take hold.

18 О тож лютість нехай не намовить тебе до плескання в долоні, а окуп великий нехай не заверне з дороги тебе.

Because there is wrath, lest it take thee away through chastisement: then a great ransom could not avail thee.

19 Ч и в біді допоможе твій зойк та всі зміцнення сили?

Will he esteem thy riches? Not gold, nor all the resources of strength!

20 Н е квапся до ночі тієї, коли вирвані будуть народи із місця свого.

Desire not the night, when peoples are cut off from their place.

21 С тережись, не звертайся до зла, яке замість біди ти обрав.

Take heed, turn not to iniquity; for this hast thou chosen rather than affliction.

22 О тож, Бог найвищий у силі Своїй, хто навчає, як Він?

Lo, God is exalted in his power: who teacheth as he?

23 Х то дорогу Його Йому вказувати буде? І хто скаже: Ти кривду зробив?

Who hath appointed him his way? or who hath said, Thou hast wrought unrighteousness?

24 П ам'ятай, щоб звеличувати Його вчинок, про якого виспівують люди,

Remember that thou magnify his work, which men celebrate.

25 щ о його бачить всяка людина, чоловік приглядається здалека.

All men look at it; man beholdeth afar off.

26 О тож, Бог великий та недовідомий, і недослідиме число Його літ!

Lo, God is great, and we comprehend not, neither can the number of his years be searched out.

27 Б о стягає Він краплі води, і дощем вони падають з хмари Його,

For he draweth up the drops of water: they distil in rain from the vapour which he formeth,

28 щ о хмари спускають його, і спадають дощем на багато людей.

Which the skies pour down drop upon man abundantly.

29 Т акож хто зрозуміє розтягнення хмари, грім намету Його?

But can any understand the spreadings of the clouds, the crashing of his pavilion?

30 О тож, розтягає Він світло Своє над Собою і морську глибінь закриває,

Lo, he spreadeth his light around him, and covereth the bottom of the sea.

31 б о ними Він судить народи, багато поживи дає.

For with them he judgeth the peoples; he giveth food in abundance.

32 В ін тримає в руках Своїх блискавку, і керує її проти цілі.

hands he covereth with lightning, and commandeth it where it is to strike.

33 Ї ї гуркіт звіщає про неї, і прихід її відчуває й худоба.

His thundering declareth concerning him; the cattle even, concerning its coming.