1 І далі Елігу казав:

И Елиу продължавайки рече:

2 П очекай мені трохи, й тобі покажу, бо ще є про Бога слова.

Потърпи ме малко, и ще ти явя, Защото имам още нещо да ти кажа за Бога.

3 З ачну викладати я здалека, і Творцеві своєму віддам справедливість.

Ще черпя знанието си от далеч, И ще отдам правда на Създателя си;

4 Б о справді слова мої не неправдиві, я з тобою безвадний в знанні.

Защото наистина думите ми не ще бъдат лъжливи; Един, който е усъвършенствуван в знание, стои пред тебе.

5 Т аж Бог сильний, і не відкидає нікого, Він міцний в силі серця.

Ето, макар Бог да е мощен, не презира никого, - Макар да е мощен в силата Си да разсъждава.

6 Н е лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.

Той не запазва живота на нечестивия, А на сиромасите отдава правото.

7 В ід праведного Він очей Своїх не відвертає, але їх садовить з царями на троні назавжди, і вони підвищаються.

Не оттегля очите Си от праведните, Но даже ги туря и с царе да седят на престол за винаги, И те биват възвишени.

8 А як тільки вони ланцюгами пов'язані, і тримаються в путах біди,

А във вериги, ако са вързани, И хванати с въжета на наскърбление,

9 т о Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.

Тогава им явява делата им И престъпленията им, че са се възгордели,

10 В ідкриває Він ухо їх для остороги, та велить, щоб вернулися від беззаконня.

Отваря и ухото им за поука, И заповядва да се върнат от беззаконието;

11 Я кщо тільки послухаються, та стануть служити Йому, покінчать вони свої дні у добрі, а роки свої у приємнощах.

И ако послушат и служат на Него, Ще прекарат дните си в благополучие И годините си във веселия;

12 К оли ж не послухаються, то наскочать на ратище, і покінчать життя без знання.

Но ако не послушат, ще загинат от меч, И ще умрат без мъдрост.

13 А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.

А нечестивите в сърце питаят яд, Не викат <към Бога> за помощ когато ги връзва;

14 У молодості помирає душа їх, а їхня живая поміж блудниками.

Те умират в младост, И животът им <угасва> между мръсните.

15 В ін визволяє убогого з горя його, а в переслідуванні відкриває їм ухо.

Той избавя наскърбения чрез скръбта му, И чрез бедствие отваря ушите им

16 Т акож і тебе Він би вибавив був із тісноти на широкість, що в ній нема утиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне товщу було б.

И така би извел и тебе из утеснение В широко място, гдето няма теснота; И слаганото на трапезата ти било би пълно с тлъстина.

17 Т а правом безбожного ти переповнений, право ж та суд підпирають людину.

Но ти си пълен със съжденията на нечестивия; <Затова> съдбата и правосъдието те хващат,

18 О тож лютість нехай не намовить тебе до плескання в долоні, а окуп великий нехай не заверне з дороги тебе.

Внимавай да не би жегата <на страданията ти> да те подигне против удара; Тогава нито голям откуп би те отървал.

19 Ч и в біді допоможе твій зойк та всі зміцнення сили?

Ще важи ли викането ти да те извади от бедствие, Или всичките напрежения на силата ти?

20 Н е квапся до ночі тієї, коли вирвані будуть народи із місця свого.

Не пожелавай нощта, Когато людете изчезват от мястото си.

21 С тережись, не звертайся до зла, яке замість біди ти обрав.

Внимавай! не погледвай беззаконието; Защото ти си предпочел това повече от наскърблението.

22 О тож, Бог найвищий у силі Своїй, хто навчає, як Він?

Ето, Бог е възвишен в силата Си; Кой е господар като Него?

23 Х то дорогу Його Йому вказувати буде? І хто скаже: Ти кривду зробив?

Кой Му е предписал пътя Му? Или кой може да Му рече: Извършил си беззаконие?

24 П ам'ятай, щоб звеличувати Його вчинок, про якого виспівують люди,

Помни да възвеличаваш Неговото дело, Което човеците възпяват,

25 щ о його бачить всяка людина, чоловік приглядається здалека.

В което всичките човеци се взират, Което човекът гледа от далеч.

26 О тож, Бог великий та недовідомий, і недослідиме число Його літ!

Ето, Бог е велик, и ние Го не познаваме; Числото на годините Му е неизследимо.

27 Б о стягає Він краплі води, і дощем вони падають з хмари Його,

Той привлича водните капки, Които таят в дъжд от парите Му,

28 щ о хмари спускають його, і спадають дощем на багато людей.

Които облаците изливат И оросяват върху множество човеци.

29 Т акож хто зрозуміє розтягнення хмари, грім намету Його?

Може ли, даже, някой да разбере как се разпростират облаците, Или <се произвеждат> гърмежите на скинията Му?

30 О тож, розтягає Він світло Своє над Собою і морську глибінь закриває,

Ето, простира светлината Си около Себе Си, И се покрива с морските дъна.

31 б о ними Він судить народи, багато поживи дає.

(Понеже чрез тия неща съди народите; Дава храна изобилно),

32 В ін тримає в руках Своїх блискавку, і керує її проти цілі.

Покрива ръцете Си със светкавицата, И заповядва й где да удари;

33 Ї ї гуркіт звіщає про неї, і прихід її відчуває й худоба.

Шумът й известява за това, И добитъкът - за <пламъка>, който възлиза.