1 П ослухайте слова цього, що я ним голосіння підношу за вас, о доме Ізраїлів!

Слушайте това слово, Плачът, който аз започвам за вас, доме Израилев:

2 У пала, і більше не встане та діва Ізраїлева! Вона кинена на свою землю, немає, хто звів би її!

Падна Израилевата девица, Няма да стане вече; Хвърлена е на земята си Без да има кой да я дигне.

3 Б о так Господь Бог промовляє: Місто, що виходило тисячею, позоставить лиш сотню, а те, що виходило сотнею, позоставить десятку для дому Ізраїля.

Защото така казва Господ Иеова: Градът, из който излизаха хиляда, ще остане със сто за Израилевия дом, И оня, из който излизаха сто, ще остане с десет.

4 Б о так промовляє Господь до дому Ізраїлевого: Наверніться до Мене й живіть!

Защото така казва Господ на Израилевия дом: Потърсете Ме и ще живеете;

5 І не звертайтеся до Бет-Елу, і до Ґілґалу не приходьте, а через Беер-Шеву не переходьте, бо на вигнання Ґілґал конче піде, і марнотою стане Бет-Ел.

Но не търсете Ветил, Нито влизайте в Галгал, Нито заминавайте във Вирсавее; Защото Галгал непременно ще отиде в плен, И Ветил ще изчезне.

6 Н аверніться до Господа, і будете жити, щоб Він не ввійшов, як огонь до Йосипового дому, і буде він жерти, та не буде кому погасити в Бет-Елі,

Потърсете Господа и ще живеете; Да не би да избухне като огън в Иосифовия дом Та <го> пояде, без да има кой да го гаси във Ветил.

7 в они змінюють суд на полин, і кидають правду на землю.

Вие, които обръщате правосъдието в пелин, И хвърляте правдата на земята,

8 Т ой, хто Волосожара й Оріона створив, Хто смертну темноту зміняє на ранок, а день затемняє на ніч, хто прикликує воду морську й виливає її на поверхню землі, Господь Ймення Йому!

<Потърсете Този>, Който прави Плеядите и Ориона, Който обръща мрачната сянка в зора, И помрачава деня та <става> нощ, - Този, Който повиква морските води И ги излива по лицето на земята, (Иеова е името му,) -

9 В ін наводить погибіль на сильного, і прийде погибіль твердині!

Този, Който нанася внезапна гибел върху силните, Тъй щото гибел достига в крепостите.

10 В они ненавидять того, хто у брамі картає, і обриджують тим, хто говорить правдиве.

Те мразят този който изобличава в портата, И се гнусят от онзи, който говори справедливо.

11 Т ому, що нужденного топчете ви, і дарунки збіжеві берете від нього, що ви набудували будинків із каменя тесаного, то сидіти не будете в них; понасаджували винограду улюбленого, та не будете пити із нього вина!

Прочее, понеже угнетявате сиромаха И изтръгвате от него жито, <Затова, ако и да> сте построили къщи от дялани камъни, Няма да живеете в тях, <Ако и да> сте насадили приятни лозя, Няма да пиете виното им.

12 Б о Я знаю про ваші численні провини і про ваші великі гріхи: тиснете ви справедливого, берете ви підкупа та викривляєте право убогих у брамі.

Защото зная колко много са вашите престъпления И колко големи са греховете ви, <Вие>, които угнетявате праведния, приемате подкупи, И извръщате <правото> на сиромасите в портата;

13 Т ому то розумний мовчить цього часу, бо це час лихий.

Затова разумният млъква в такова време; Защото е зло време.

14 Ш укайте добра, а не зла, щоб вам жити, і буде із вами Господь, Бог Саваот, так, як кажете ви.

Потърсете доброто, а не злото, за да живеете; Така Господ, Бог на Силите, ще бъде с вас, както вие казвате.

15 Н енавидьте зло й покохайте добро, і правосуддя поставте у брамі, може змилується Господь, Бог Саваот над решткою Йосипа.

Мразете злото, обичайте доброто И установявайте правосъдие в портата; Може би Господ, Бог на Силите, да се смили за останалите от Иосифа.

16 Т ому так промовляє Господь, Бог Саваот, Вседержитель: На майданах усіх голосіння, на всіх вулицях крики: ой, ой! І покличуть хліборобів на жалобу, і голосільниць, що вміють плачливі пісні,

Затова, така казва Иеова, Бог на Силите, Господ: Ридание ще има по всичките площади, И по всичките улици ще казват: Горко! горко! Ще повикат земеделеца на жалеене, И изкусните оплаквателки за ридание;

17 і стане ридання по всіх виноградниках, бо Я перейду серед тебе, говорить Господь!

И по всичките лозя ще има ридание, Защото Аз ще замина посред тебе, казва Господ.

18 Г оре тим, що жадають Господнього дня, нащо це вам день Господній? Він не світло, а темрява!

Горко на ония, които желаят денят Господен! За какво ви е той? Денят Господен е тъмнина, а не виделина.

19 Ц е так, коли хто утікає від лева, і ведмідь спотикає його! І він убігає до дому, і оперся своєю рукою об стіну, аж гадюка кусає його...

Както, ако бягаше човек от лъв, И го срещне мечка, Или, като влезе вкъщи, опре ръката си о стената, И змия го ухапе,

20 Ч и ж не є день Господній темнота, а не світло, і хіба він не темний, і сяйва немає у ньому?

<Така> не ще ли бъде денят Господен тъмнина, а не виделина? Дори мрак, без никаква светлина?

21 З ненавидів Я, обридив Собі ваші свята, і не нюхаю жертов ваших зборів...

Мразя, презирам празнуванията ви, И няма да благоволя в тържествените ви събрания.

22 І коли принесете Мені цілопалення та хлібні жертви свої, Я Собі не вподобаю їх, а на мирні жертви ваші із ситих баранів не погляну...

Даже ако ми принесете всеизгарянията и жертвите си, Няма да ги приема, Нито ще погледна към примирителните ви жертви от угоени животни.

23 У сунь же від Мене пісень своїх гук, і не почую Я рокоту гусел твоїх,

Отмахни от Мене шума на песните си, Защото не ща да слушам свиренето на псалтирите ти;

24 і хай тече правосуддя, немов та вода, а справедливість як сильний потік!

Но нека тече правосъдието като вода, И правдата като поток, който не пресъхва.

25 Ч и ж жертви та хлібні приноси за тих сорок літ на пустині Мені ви приносили, доме Ізраїлів?

Доме Израилев, на Мене ли принасяхте жертви и приноси Четиридесет години в пустинята?

26 В и ж носили Саккута, свойого царя, та Кевана, свої виображення, зорю ваших богів, що собі поробили.

<Напротив>, носехте царя си Сикут И Хиун, идолите си, Звездата на вашите богове, Които си направихте.

27 Т ому Я вас вижену геть за Дамаск, говорить Господь, що Бог Саваот Йому Ймення!

Затова ще ви закарам в плен оттатък Дамаск, Казва Господ, чието име е Бог на Силите.