1 С тережіться виставляти свою милостиню перед людьми, щоб бачили вас; а як ні, то не матимете нагороди від Отця вашого, що на небі.

Внимавайте да не вършите <делата на> правдата си пред човеците, за да ви виждат; инак нямате награда при Отца си, Който е на небесата.

2 О тож, коли чиниш ти милостиню, не сурми перед себе, як то роблять оті лицеміри по синагогах та вулицях, щоб хвалили їх люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!

И тъй, когато правиш милостиня, не тръби пред себе си, както правят лицемерите по синагогите и по улиците, за да бъдат похвалявани от човеците; истина ви казвам: Те са получили вече своята награда.

3 А як ти чиниш милостиню, хай не знатиме ліва рука твоя, що робить правиця твоя,

А когато ти правиш милостиня, нека левицата ти не узнае какво прави десницата ти;

4 щ об таємна була твоя милостиня, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.

за да става твоята милостиня в тайно; и твоят Отец, Който вижда в тайно, ще ти въздаде.

5 А як молитеся, то не будьте, як ті лицеміри, що люблять ставати й молитися по синагогах та на перехрестях, щоб їх бачили люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!

И когато се молите, не бивайте като лицемерите; защото те обичат да се молят стоящи по синагогите и по ъглите на улиците, за да ги виждат човеците; истина ви казвам: Те са получили вече своята награда.

6 А ти, коли молишся, увійди до своєї комірчини, зачини свої двері, і помолися Отцеві своєму, що в таїні; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.

А ти, когато се молиш, влез във вътрешната си стаичка, и като си затвориш вратата, помоли се на своя Отец, Който е в тайно; и Отец ти, Който вижда в тайно, ще ти въздаде.

7 А як молитеся, не проказуйте зайвого, як ті погани, бо думають, ніби вони будуть вислухані за своє велемовство.

А когато се молите, не говорете излишни думи, както езичниците; защото те мислят че ще бъдат послушани заради многото си говорене.

8 О тож, не вподобляйтеся їм, бо знає Отець ваш, чого потребуєте, ще раніше за ваше прохання!

И тъй, не бъдете като тях; защото Отец ви знае от що се нуждаете преди вие да Му искате.

9 В и ж моліться отак: Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім'я Твоє,

А вие се молете така: Отче наш, Който си на небесата, да се свети Твоето име!

10 н ехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.

да дойде Твоето царство; да бъде Твоята воля, както на небето така и на земята;

11 Х ліба нашого насущного дай нам сьогодні.

Дай ни днес ежедневния хляб;

12 І прости нам довги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим.

и прости ни дълговете, както и ние простихме на нашите длъжници;

13 І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амінь.

и не ни въвеждай в изкушение, но избави ни от лукавия,.

14 Б о як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець.

Защото, ако вие простите на човеците съгрешенията им, то и небесният ви Отец ще прости на вас.

15 А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших.

Но ако вие не простите на човеците съгрешенията им, то и вашият Отец няма да прости вашите съгрешения.

16 А як постите, то не будьте сумні, як оті лицеміри: вони бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що постять вони. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!

А когато постите, не бивайте унили, като лицемерите; защото те помрачават лицата си, за да ги виждат човеците, че постят; истина ви казвам: Те са получили< вече> своята награда.

17 А ти, коли постиш, намасти свою голову, і лице своє вмий,

А ти, когато постиш, помажи главата си и умий лицето си,

18 щ об ти посту свого не виявив людям, а Отцеві своєму, що в таїні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.

за да те не виждат човеците, че постиш, но Отец ти, Който е в тайно; и Отец ти, Който вижда в тайно, ще ти въздаде.

19 Н е складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають.

Недейте си събира съкровища на земята, гдето молец и ръжда ги изяжда, и гдето крадци подкопават и крадат.

20 С кладайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть.

Но събирайте си съкровища на небето, гдето молец и ръжда не ги изяжда, и гдето крадци не подкопават нито крадат;

21 Б о де скарб твій, там буде й серце твоє!

защото гдето е съкровището ти, там ще бъде и сърцето ти.

22 О ко то світильник для тіла. Тож як око твоє буде здорове, то й усе тіло твоє буде світле.

Окото е светило на тялото; и тъй, ако окото ти е здраво цялото ти тяло ще бъде осветено;

23 А коли б твоє око лихе було, то й усе тіло твоє буде темне. Отож, коли світло, що в тобі, є темрява, то яка ж то велика та темрява!

но ако окото ти е болнаво, то цялото ти тяло ще бъде помрачено. Прочее, ако светлината в тебе е тъмнина то колко голяма ще е тъмнината!

24 Н іхто двом панам служити не може, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові служити й мамоні.

Никой не може да слугува на двама господари, защото или ще намрази единия, а ще обикне другия, или към единия ще се привърже, а другия ще презира. Не можете да слугувате на Бога и на мамона.

25 Ч ерез те вам кажу: Не журіться про життя своє що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє, у що зодягнетеся. Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло?

Затова ви казвам: Не се безпокойте за живота си, какво ще ядете или какво ще пиете, нито за тялото си, какво ще облечете. Не е ли животът повече от храната, и тялото от облеклото?

26 П огляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них?

Погледнете на небесните птици, че не сеят, нито жънат, нито в житници събират<: и пак> небесният ви Отец ги храни. Вие не сте ли много по-скъпи от тях?

27 Х то ж із вас, коли журиться, зможе додати до зросту свого бодай ліктя одного?

И кой от вас може с грижене да прибави един лакът на ръста си?

28 І про одяг чого ви клопочетесь? Погляньте на польові лілеї, як зростають вони, не працюють, ані не прядуть.

И за облекло, защо се безпокоите? Разгледайте полските кремове как растат; не се трудят, нито предат;

29 А Я вам кажу, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них.

но казвам ви, че нито Соломон с всичката си слава не се е обличал като един от тях.

30 І коли польову ту траву, що сьогодні ось є, а взавтра до печі вкидається, Бог отак зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!

Но ако Бог така облича полската трева, която днес я има, а утре я хвърлят в пещ, не <ще ли> много повече <да облича> вас маловерци?

31 О тож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось?

И тъй не се безпокойте, и не думайте: Какво ще ядем? или: Какво ще пием? или: Какво ще облечем?

32 Б ож усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно.

(Защото всичко това търсят езичниците), понеже небесният ви Отец знае, че се нуждаете от всичко това.

33 Ш укайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться.

Но първо търсете Неговото царство и Неговата правда; и всичко това ще ви се прибави.

34 О тож, не журіться про завтрашній день, бо завтра за себе само поклопочеться. Кожний день має досить своєї турботи!

Затова, не се безпокойте за утре, защото утрешният ден ще се безпокои за себе си. Доста е на деня злото, което му се намери.