1 К оли сядеш хліб їсти з володарем, то пильно вважай, що перед тобою,

Когато седнеш да ядеш с началник, Прегледай добре какво има пред тебе

2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненажера:

Иначе ще туриш нож в гърлото си, Ако те обладава охота.

3 н е жадай його ласощів, бо вони хліб обманливий!

Не пожелавай вкусните му ястия, Защото те са примамливи гозби.

4 Н е мордуйся, щоб мати багатство, відступися від думки своєї про це,

Не се старай да придобиеш богатство, Остави се от тая си мисъл.

5 с вої очі ти звернеш на нього, й нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел той, до неба...

Хвърляш ли на него очите си, - то го няма! Защото наистина <богатството> си прави крила, Както орел що лети към небето.

6 Н е їж хліба в злоокого, і не пожадай лакоминок його,

Не яж хляба на онзи, който има лошо око, Нито пожелавай вкусните му ястия,

7 б о як у душі своїй він обраховує, такий є. Він скаже тобі: Їж та пий! але серце його не з тобою,

Защото, каквито са мислите в душата му - такъв е и той. Казва ти: Яж и пий, Но сърцето му не е с тебе.

8 т ой кавалок, якого ти з'їв, із себе викинеш, і свої гарні слова надаремно потратиш!

Залъка, който си изял, ще избълваш, И ще изгубиш сладките си думи.

9 Н е кажи до ушей нерозумному, бо погордить він мудрістю слів твоїх.

Не говори в ушите на безумния, Защото той ще презре разумността на думите ти.

10 Н е пересувай вікової границі, і не входь на сирітські поля,

Не премествай стари межди, Нито влизай в нивите на сирачетата,

11 б о їхній Визволитель міцний, Він за справу їхню буде судитись з тобою!

Защото Изкупителят им е мощен; Той ще защити делото им против тебе.

12 С воє серце зверни до навчання, а уші свої до розумних речей.

Предай сърцето си на поука И ушите си към думи на знание.

13 Н е стримуй напучування юнака, коли різкою виб'єш його, не помре:

Да не ти се свиди да наказваш детето, Защото, <ако и да> го биеш с пръчка, то няма да умре.

14 т и різкою виб'єш його, і душу його від шеолу врятуєш.

Ти, като го биеш с пръчката, Ще избавиш душата му от ада.

15 М ій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,

Сине мой, ако бъде сърцето ти мъдро, То и на моето сърце ще е драго.

16 і нутро моє буде тішитись, коли уста твої говоритимуть слушне.

Да! сърцето {Еврейски: Вътрешностите.} ми ще се радва, Когато устните ти изговарят правото

17 Н ехай серце твоє не завидує грішним, і повсякчас пильнуй тільки страху Господнього,

Сърцето ти да не завижда на грешните, Но да <пребъдва в> страх от Господа цял ден,

18 б о існує майбутнє, і надія твоя не загине.

Защото наистина има бъдеще, И надеждата ти няма да се отсече.

19 П ослухай, мій сину, та й помудрій, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.

Ти, сине мой, слушай и бъди мъдър, И оправяй сърцето си в пътя,

20 Н е будь поміж тими, що жлуктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожирають,

Не бъди между винопийци, Между невъздържани месоядци,

21 б о п'яниця й жерун збідніють, а сонливий одягне лахміття.

Защото пияницата и чревоугодникът ще осиромашеят, И дремливостта ще облече човека с дрипи.

22 С лухай батька свого, він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя.

Слушай баща си, който те е родил, И не презирай майка си, когато остарее.

23 К упи собі й не продавай правду, мудрість, і картання та розум.

Купувай истината и не я продавай, Тоже и мъдростта, поуката и разума.

24 Б уде вельми радіти батько праведного, і родитель премудрого втішиться ним.

Бащата на праведния ще се радва много, И който ражда мъдро чадо ще има радост от него.

25 Х ай радіє твій батько та мати твоя, хай потішиться та, що тебе породила.

<Прочее>, нека се веселят твоят баща и твоята майка, И да се възхищава оная, която те е родила.

26 Д ай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають дороги мої.

Сине мой, дай сърцето си на мене, И очите ти нека внимават в моите пътища,

27 Б о блудниця то яма глибока, а криниця тісна чужа жінка.

Защото блудницата е дълбока яма, И чуждата жена е тесен ров.

28 І вона, мов грабіжник, чатує, і примножує зрадників поміж людьми.

Да! тя причаква като за плячка, И умножава <числото> на неверните между човеците.

29 В кого ой, в кого ай, в кого сварки, в кого клопіт, в кого рани даремні, в кого очі червоні?

Кому горко? кому скръб? кому каране? Кому оплакване? кому удари без причина? Кому подпухнали очи? -

30 У тих, хто запізнюється над вином, у тих, хто приходить попробувати вина змішаного.

На ония, които се бавят около виното, Които отиват да вкусят подправено вино.

31 Н е дивись на вино, як воно рум'яніє, як виблискує в келіху й рівненько ллється,

Не гледай виното, че е червено, Че показва цвета си в чашата, Че се поглъща гладко,

32 к інець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка,

<Защото> после то хапе като змия, И жили като ехидна.

33 п антруватимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говоритиме дурощі...

Очите ти ще гледат чужди жени, И сърцето ти ще изригва развратни неща;

34 І ти будеш, як той, хто лежить у середині моря, й як той, хто лежить на щогловім верху.

Даже ще бъдеш като един, който би легнал всред море, Или като един, който би лежал на върха на мачта.

35 І скажеш: Побили мене, та мені не боліло, мене штурхали, я ж не почув, коли я прокинусь, шукатиму далі того ж...

Удариха ме <ще речеш>, и не ме заболя; Биха ме, и не усетих. Кога ще се събудя, за да го търся пак?