1 Д ля дириґетна хору. На неґінах. Псалом навчальний Давидів. (55-2) Вислухай, Боже, молитву мою й від благання мого не ховайся!
(По слав. 54). За първия певец, на струнни инструменти. Давидово поучение. Послушай, Боже, молитвата ми. И не се крий от молбата ми.
2 ( 55-3) Прислухайсь до мене й подай мені відповідь, я блукаю у смутку своїм і стогну,
Внимавай в мене и отговори ми. Безпокоя се в тъженето си, и стена;
3 ( 55-4) від крику ворожого, від утисків грішного, бо гріх накидають на мене вони, і в гніві мене переслідують...
Поради гласа на неприятеля, Поради притеснението на нечестивия; Защото приписват на мене беззаконие, И с гняв ми враждуват,
4 ( 55-5) Тремтить моє серце в мені, і страхи смертельні напали на мене,
Сърцето ми тъжи дълбоко в мене, И смъртен ужас ме нападна;
5 ( 55-6) страх та тремтіння на мене найшли, і тривога мене обгорнула...
Страх и трепет дойдоха върху мене, И ужас ме потопи.
6 ( 55-7) казав я: Коли б я мав крила, немов та голубка, то я полетів би й спочив!
И рекох: Дано да имах крила като на гълъба! Щях да отлетя и да си почина.
7 ( 55-8) Отож, помандрую далеко, пробуватиму я на пустині. Села.
Ето, щях да бягам надалеч, Щях да живея в пустинята; (Села).
8 ( 55-9) Поспішу собі, щоб утекти перед вітром бурхливим та бурею...
Щях да ускоря бягането си От вихъра и от бурята.
9 ( 55-10) Вигуби, Господи, та погуби язика їхнього, бо в місті я бачив насильство та сварку,
Опропасти <ги>, Господи, и раздели съвета {Еврейски: Езика.} им; Защото видях насилие и разпри в града.
10 ( 55-11) вони ходять удень та вночі коло нього на мурах його, а гріх та неправда всередині в ньому,
Денем и нощем го обикалят по стените му, И беззаконие и зло има всред него;
11 ( 55-12) нещастя всередині в ньому, а з вулиць його не виходять насилля й обмана,
Нечестие има всред него; Угнетение и измама не се отдалечават от улиците му.
12 ( 55-13) бож не ворог злорічить на мене, це я переніс би, і не ненависник мій побільшивсь надо мною, я сховався б від нього,
Понеже не беше неприятел, който ме укори, - Това бих претърпял, - Нито беше оня, що ме мразеше, който се подигна против мене, - Тогава бих се скрил от него;
13 ( 55-14) але ти, чоловік мені рівня, мій приятель близький і знайомий мені,
Но ти, човек равен на мене, Другар мой, и мой близък приятел.
14 ( 55-15) з яким солодко щиру розмову провадимо, і ходимо до Божого дому серед бурхливого натовпу...
Заедно се разговаряхме сладко, С множеството ходехме в Божия дом.
15 ( 55-16) Нехай же впаде на них смерть, нехай зійдуть вони до шеолу живими, бо зло в їхнім мешканні, у їхній середині!
Нека дойде ненадейно смърт на тях. Нека слязат живи в преизподнята; Защото в жилищата им, и в сърцата им <има> злодейство.
16 ( 55-17) Я кличу до Бога, і Господь урятує мене:
Но аз към Бога ще извикам; И Господ ще ме избави.
17 ( 55-18) увечорі, вранці й опівдні я скаржусь й зідхаю, і Він вислухає мого голосу!
Вечер и заран и на пладне ще се оплаквам и ще стена; И Той ще чуе гласа ми.
18 ( 55-19) У мирі Він викупить душу мою, щоб до мене вони не зближались, бо багато було їх на мене!
Ще избави душата ми и ще я успокои от боя, който е против мене; Защото мнозина са с мене.
19 ( 55-20) Бог вислухає, і їм Той відповість, Хто відвіку сидить на престолі, Села, бо немає у них перемін, і Бога вони не бояться,
Бог, Който се е възцарил преди вековете, Ще чуе и ще ги съкруши, (Села). <Ще съкруши човеците>, които неизменимо {Еврейски: Нямат изменения и.} Не се боят от Бога.
20 ( 55-21) ворог витягнув руки свої проти тих, що в спокої жили з ним, він зганьбив заповіта свого,
Всеки един от тях простира ръце против ония, които са в мир с него; Нарушава съюза си.
21 ( 55-22) його уста гладенькі, як масло, та сварка у серці його, від оливи м'якіші слова його, та вони як мечі ті оголені!...
Устата му са по-мазни от масло, Но в сърцето му има война; Думите му са по-меки от дървено масло, Но пак са голи саби.
22 ( 55-23) Свого тягара поклади ти на Господа, і тебе Він підтримає, Він ніколи не дасть захитатися праведному!
Възложи на Господа това, което ти е възложил и Той ще те подпре; Никога не ще допусне да се поклати праведният.
23 ( 55-24) А Ти їх, Боже мій, поскидаєш до ями погибелі! Люди чинів кривавих й обмани, бодай своїх днів вони не дожили навіть до половини, а я покладаю надію на Тебе!
Но Ти, Боже, ще ги сведеш в гибелния ров; Мъже кръвопийци и измамници няма да стигнат и до половината на дните си; Но аз ще уповавам на Тебе.