1 Б агато разів і багатьма способами в давнину промовляв був Бог до отців через пророків,

Бог Който при разни частични <съобщения>, и по много начини, е говорил в старо време на бащите ни чрез пророците,

2 а в останні ці дні промовляв Він до нас через Сина, що Його настановив за Наслідника всього, що Ним і віки Він створив.

в края на тия дни говори нам чрез Сина, Когото постави наследник на всичко, чрез Когото и направи световете,

3 В ін був сяєвом слави та образом істоти Його, тримав усе словом сили Своєї, учинив Собою очищення наших гріхів, і засів на правиці величности на висоті.

Който, бидейки сияние на Неговата слава, и отпечатък на Неговото същество, и държейки всичко чрез Своето могъщо слово, след като извърши очищение на греховете, седна отдясно на Величието на високо,

4 В ін остільки був ліпший понад Анголів, оскільки славніше за них успадкував Ім'я.

и стана толкова по-горен от ангелите, колкото името, което е наследил, е по-горно от тяхното.

5 К ому бо коли з Анголів Він промовив: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив! І знову: Я буду Йому за Отця, а Він Мені буде за Сина!

Защото, кому от ангелите е рекъл <Бог> някога: - "Ти си Мой Син, Аз днес Те родих"; и пак: "Аз ще Му бъда Отец, и Той ще ми бъде Син"?

6 І коли знов Він уводить на світ Перворідного, то говорить: І нехай Йому вклоняться всі Анголи Божі.

А когато пък въвежда Първородния във вселената, казва: - "И поклонете се Нему, всички Божии ангели".

7 А про Анголів Він говорить: Ти чиниш духів Анголами Своїми, а палючий огонь Своїми слугами.

И за ангелите казва: - "Който прави ангелите Си <силни като> ветрове, И служителите Си <като> огнен пламък";

8 А про Сина: Престол Твій, о Боже, навік віку; берло Твого царювання берло праведности.

А за Сина казва: - "Твоят престол, о Боже, е до вечни векове; И скиптърът на Твоето царство е скиптър на правота.

9 Т и полюбив праведність, а беззаконня зненавидів; через це намастив Тебе, Боже, Твій Бог оливою радости більше, ніж друзів Твоїх.

Възлюбил си правда, и намразил си беззаконие; За това, Боже, Твоят Бог Те е помазал с миро на радост повече от Твоите събратя".

10 І : Ти, Господи, землю колись заклав, а небо то чин Твоїх рук.

и пак: "В началото Ти, Господи, си основал земята, И дело на Твоите ръце е небето;

11 З агинуть вони, а Ти будеш стояти, всі вони, як той одяг, постаріють.

Те ще изчезнат, а Ти пребъдваш; Да! те всички ще овехтеят като дреха,

12 Я к одежу, їх зміниш, і минуться вони, а Ти завжди Той Самий, і роки Твої не закінчаться!

И като одежда ще ги свиеш, И те ще бъдат изменени; Но Ти си същият, И Твоите години няма да се свършат.

13 К ому з Анголів Він промовив коли: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!

А кому от ангелите е рекъл някога: - "Седи отдясно Ми Докле положа враговете ти за твое подножие"?

14 Ч и не всі вони духи служебні, що їх посилають на службу для тих, хто має спасіння вспадкувати?

Не са ли те всички служебни духове, изпращани да слугуват на ония, които ще наследят спасение?