1 П ророцтво про пустиню надморську. Як носяться бурі на півдні, так ворог іде із пустині, із краю страшного.

Наложеното за пустинята на морето {Т.е., голямата река, Ефрат.} <пророчество:> Както южните вихрушки, които стремително летят, <Така> иде <разрушение> от пустинята, от страшната земя.

2 В идіння грізне мені явлене: Грабує грабіжник, пустошник пустошить. Прийди, о Еламе, Мадай обложи, усяким зідханням зробив Я кінець.

Тежко видение ми се откри: Коварният коварствува, и грабителят граби. Възлез, Еламе; обсади, Мидийо; Спрях всичките й въздишания.

3 Т ому то наповнилися мої стегна тремтінням, і болі схопили мене, немов породільні ті болі. Я скривився від того, що чув, я від баченого перестрашивсь.

Затова хълбоците ми са пълни с болеж; Болки ме обзеха както болките на жена, когато ражда; Сгърбен съм та не мога да чуя, Смутен съм та не мога да видя.

4 З абилося серце моє, тремтіння напало мене несподівано; вечір розкоші моєї змінився мені на страхіття.

Сърцето ми се разколебава, трепет ме ужаси; Дрезгавината, която пожелах, се обърна на страшилище за мене.

5 П оставлений стіл, килимами накрито, їсться та п'ється. Уставайте, правителі, щити намастіть!

Приготвят трапезата, поставят стражата, ядат, пият! Станете, военачалници! излъсквайте щитове!

6 Б о до мене сказав Господь так: Іди, вартового постав, що побачить, нехай донесе.

Защото Господ ми рече така: Иди постави страж, Та нека възвестява каквото види.

7 І коли він похода побачив, по парі їздців, поїзд ослів, поїзд верблюдів, і прислухується він з увагою, із увагою пильною.

И видя полк конници по двама, Полк осли, и полк камили; Тогава вникна добре с голямо внимание.

8 І він крикнув, як лев: Я завжди стою вдень на варті, о Господи, і стою на сторожі своїй усі ночі!

После, извика <като> лъв: Господи, аз стоя непрекъснато в стражарницата през деня, И оставам в стражата си целите нощи. -

9 А ж ось іще похід мужів, по двоє їздців. І він відповів та сказав: Упав, упав Вавилон, а всі статуї богів його порозбивані об землю!

Но, ето! иде тук полк мъже, конници по двама! И той проговаряйки рече: Падна, падна Вавилон, И всичките изваяни идоли на боговете му се строшиха на земята!

10 О мій помолочений ти, сину току мого! Я звістив вам, що чув був від Господа Саваота, Бога Ізраїлевого.

Врахо мой, и ти произведение {Еврейски: Сине.} на гумното ми, Явих ви онова, което чух от Господа на Силите, Израилевия Бог.

11 П ророцтво про Думу. До мене кричить із Сеїру: Стороже, яка пора ночі? Стороже, яка пора ночі?

Наложеното за Едом {Еврейски: Дума, т.е. мълчание.} <пророчество>: Към мене вика един от Сиир: Стражо, колко <е часът> на нощта? Стражо, колко <е часът> на нощта?

12 А сторож сказав: Настав ранок, а все ж іще ніч. Якщо ви питатимете, то питайте та знову прийдіть!

Стражът рече: Утрото иде, още и нощта; Ако искате да питате, питайте; дойдете пак, дойдете.

13 П ророцтво про Арабію. У лісі в степу ночувати, ви будете каравани деданів.

Наложеното за Арабия <пророчество>: Привечер ще <слезете> в гората <да> пренощувате. О дедански кервани.

14 М ешканці Теманського краю, винесіть воду назустріч для спрагненого, втікача зустрічайте із хлібом!

Жителите на теманската земя Донесоха вода за жадния, Посрещнаха бежанците с хляба си.

15 Б о втекли вони перед мечами, перед голим мечем, і перед натягненим луком, і перед тяготою війни.

Защото побягнаха от сабите, От оголената сабя, от запънатия лък, И от лютостта на войната.

16 Б о до мене Господь сказав так: Ще за рік, як рік наймита, і вся слава Кедару покінчиться.

Защото Господ ми рече така: Вътре в една година, каквито са годините на наемник, Ще изчезне всичката слава на Кидар;

17 А понадто полишиться невелике число лучників з лицарів кедарських синів, бо Господь, Бог Ізраїлів, це говорив.

И останалото число на стрелците, Силните мъже на кидарците, ще бъде малко; Защото Господ Израилевият Бог е изговорил това.