1 А коли Він проходив, побачив чоловіка, що сліпим був з народження.

И когато заминаваше, видя един сляпороден човек.

2 І спитали Його учні Його, говорячи: Учителю, хто згрішив: чи він сам, чи батьки його, що сліпим він родився?

И учениците Му Го попитаха казвайки: Учителю, поради чий грях, негов ли, или на родителите му, той се е родил сляп?

3 І сус відповів: Не згрішив ані він, ні батьки його, а щоб діла Божі з'явились на ньому.

Исус отговори: Нито поради негов грях, нито на родителите му, но за да се явят в него Божиите дела.

4 М и мусимо виконувати діла Того, Хто послав Мене, аж поки є день. Надходить он ніч, коли жаден нічого не зможе виконувати.

Ние трябва да вършим делата на Този, Който Ме е пратил, докле е ден; иде нощ, когато никой не може да работи.

5 Д оки Я в світі, Я Світло для світу.

Когато съм в света, светлина съм на света.

6 П ромовивши це, Він сплюнув на землю, і з слини грязиво зробив, і очі сліпому помазав грязивом,

Като рече това, плюна на земята, направи кал с плюнката и намаза с калта очите му;

7 і до нього промовив: Піди, умийся в ставку Сілоам визначає це Посланий. Тож пішов той і вмився, і вернувся видющим...

и рече му: Иди, умий се в къпалнята Силоам (което значи Пратен). И тъй, той отиде, уми се, и дойде прогледал.

8 А сусіди та ті, що бачили перше його, як був він сліпий, говорили: Чи ж не той це, що сидів та просив?

А съседите и ония, които бяха виждали по-преди, че беше просяк, казваха: Не е ли този, който седеше и просеше?

9 Г оворили одні, що це він, а інші казали: Ні, подібний до нього. А він відказав: Це я!

Едни казваха: Той е; други казваха: Не, а прилича на него. Той каза: Аз съм.

10 І питали його: Як же очі відкрились тобі?

Затова му рекоха: Тогава как ти се отвориха очите?

11 А той оповідав: Чоловік, що Його звуть Ісусом, грязиво зробив, і очі помазав мені, і до мене сказав: Піди в Сілоам та й умийся. Я ж пішов та й умився, і став бачити.

Той отговори: Човекът който се нарича Исус, направи кал, намаза очите ми, и рече ми: Иди на Силоам и умий се. И тъй отидох, и като се умих прогледах.

12 І сказали до нього: Де Він? Відказує той: Я не знаю.

Тогава му рекоха: Где е Той? Казва: Не зная.

13 В едуть тоді до фарисеїв того, що був перше незрячий.

Завеждат при фарисеите някогашния слепец.

14 А була то субота, як грязиво Ісус учинив і відкрив йому очі.

А беше събота, когато Исус направи калта и му отвори очите.

15 І знов запитали його й фарисеї, як видющим він став. А він розповів їм: Грязиво поклав Він на очі мені, а я вмився, та й бачу.

И тъй, пак го питаха и фарисеите как е прогледал. И той им рече: Кал тури на очите ми, умих се и гледам.

16 Т оді деякі з фарисеїв казали: Не від Бога Оцей Чоловік, бо суботи не держить. А інші казали: Як же чуда такі може грішна людина чинити? І незгода між ними була.

Затова някои от фарисеите казваха: Този човек не е от Бога, защото не пази съботата. А други казваха: Как може грешен човек да върши такива знамения? И възникна раздор по между им.

17 Т ому знову говорять сліпому: Що ти кажеш про Нього, коли очі відкрив Він тобі? А той відказав: Він Пророк!

Казват пак на слепеца: Ти що казваш за Него, като ти е отворил очите? И той рече: Пророк е.

18 Ю деї проте йому не повірили, що незрячим він був і прозрів, аж поки не покликано батьків того прозрілого.

Но юдеите не вярваха, че той е бил сляп и прогледал, докато не повикаха родителите на прогледалия,

19 І запитали їх, кажучи: Чи ваш оце син, про якого ви кажете, ніби родився сліпим? Як же він тепер бачить?

та ги попитаха казвайки: Тоя ли е вашият син, за когото казвате, че се е родил сляп? А сега как вижда?

20 А батьки його відповіли та сказали: Ми знаєм, що цей то наш син, і що він народився сліпим.

Родителите в отговор казаха: Знаем, че този е нашият син, и че се роди сляп;

21 А ле як тепер бачить, не знаємо, або хто йому очі відкрив, ми не відаємо. Поспитайте його, він дорослий, хай сам скаже про себе...

а как сега вижда, не знаем; или кой му е отворил очите, не знаем; него питайте, той е на възраст, сам нека говори за себе си.

22 Т аке говорили батьки його, бо боялись юдеїв: юдеї бо вже були змовились, як хто за Христа Його визнає, щоб той був відлучений від синагоги.

Това казаха родителите му, защото се бояха от юдеите; понеже юдеите се бяха вече споразумели помежду си да отлъчат от синагогата онзи, който би Го изповядал, <че е> Христос.

23 О сь тому говорили батьки його: Він дорослий, його поспитайте.

По тая причина родителите му рекоха: Той е на възраст, него питайте.

24 І покликали вдруге того чоловіка, що був сліпим, і сказали йому: Віддай хвалу Богові. Ми знаємо, що грішний Отой Чоловік.

И тъй, повикаха втори път човека, който беше сляп, и му рекоха: Въздай слава на Бога; ние знаем, че този човек е грешник.

25 А ле він відповів: Чи Він грішний не знаю. Одне тільки знаю, що я був сліпим, а тепер бачу!...

А той отговори: Дали е грешник, не зная; едно зная, че бях сляп, а сега виждам.

26 І спитали його: Що тобі Він зробив? Як відкрив тобі очі?

Затова му казаха: Какво ти направи? Как ти отвори очите?

27 В ідповів він до них: Я вже вам говорив, та не слухали ви. Що бажаєте знову почути? Може й ви Його учнями хочете стати?

Отговори им: Казах ви ей сега, и не чухте; защо искате пак да чуете? Да не би и вие да искате да Му станете ученици?

28 А вони його вилаяли та й сказали: То ти Його учень, а ми учні Мойсеєві.

Тогава те го изругаха, казвайки: Ти си Негов ученик; а ние сме Моисееви ученици.

29 М и знаємо, що Бог говорив до Мойсея, звідки ж узявся Оцей, ми не відаємо.

Ние знаем, че на Моисея Бог е говорил, а Този не знаем откъде е.

30 В ідповів чоловік і сказав їм: То ж воно й дивно, що не знаєте ви, звідки Він, а Він мені очі відкрив!

Човекът в отговор им каза: Това е чудно, че вие не знаете от къде е, но <пак> ми отвори очите.

31 Т а ми знаємо, що грішників Бог не послухає; хто ж богобійний, і виконує волю Його, того слухає Він.

Знаем, че Бог не слуша грешници; но ако някой е благочестив и върши Божията воля, него слуша.

32 В ідвіку не чувано, щоб хто очі відкрив був сліпому з народження.

А пък от века не се е чуло да е отворил някой очи на сляпороден човек.

33 К оли б не від Бога був Цей, Він нічого не міг би чинити.

Ако не беше Този Човек от Бога, не би могъл нищо да стори.

34 В они відповіли та й сказали йому: Ти ввесь у гріхах народився, і чи тобі нас учити? І геть його вигнали.

Те в отговор му казаха: Ти цял в грехове си роден, и нас ли учиш? И го изпъдиха вън. {Или: Отлъчиха го.}

35 Д ізнався Ісус, що вони того вигнали геть, і, знайшовши його, запитав: Чи віруєш ти в Сина Божого?

Чу Исус, че го изпъдили вън, и, като го намери, рече: Ти вярваш ли в Божия Син?

36 В ідповів той, говорячи: Хто ж то, Пане, Такий, щоб я вірував у Нього?

Той в отговор рече: А Кой е Той, Господи, за да вярвам в Него?

37 П ромовив до нього Ісус: І ти бачив Його, і Той, Хто говорить з тобою то Він!...

Исус му рече: И видял си Го, и Който говори с тебе, Той е.

38 А він відказав: Я вірую, Господи! І вклонився Йому.

А той рече: Вярвам Господи; и поклони Му се.

39 І промовив Ісус: На суд Я прийшов у цей світ, щоб бачили темні, а видющі щоб стали незрячі.

И Исус рече: За съдба дойдох Аз на тоя свят, за да виждат невиждащите, а виждащите да ослепеят.

40 І почули це деякі з тих фарисеїв, що були з Ним, та й сказали Йому: Чи ж і ми невидющі?

Ония от фарисеите, които бяха с Него, като чуха това, рекоха Му: Да не сме и ние слепи?

41 В ідказав їм Ісус: Якби ви невидющі були, то не мали б гріха; а тепер ви говорите: Бачимо, то й ваш гріх зостається при вас!

Исус им рече: Ако бяхте слепи, не бихте имали грях, но <понеже> сега казвате: Виждаме, грехът ви остава.