1 А я, як прийшов до вас, браття, не прийшов вам звіщати про Боже свідоцтво з добірною мовою або мудрістю,

И аз, братя, когато дойдох при вас, не дойдох с превъзходно говорене или мъдрост да ви известя Божията тайна;

2 б о я надумавсь нічого між вами не знати, крім Ісуса Христа, і Того розп'ятого...

защото бях решил да не зная между вас нищо друго, освен Исуса Христа, и то Христа {Гръцки: Него.} разпнат.

3 І я в вас був у немочі, і в страху, і в великім тремтінні.

Аз бях немощен между вас, страхувах се и много треперех.

4 І слово моє й моя проповідь не в словах переконливих людської мудрости, але в доказі духа та сили,

И говоренето ми, и проповядването ми не ставаха с убедителните думи на мъдростта, но с доказателство от Дух и от сила;

5 щ об була віра ваша не в мудрості людській, але в силі Божій!

за да бъде вярването ви основано не на човешка мъдрост, а на Божията сила.

6 А ми говоримо про мудрість між досконалими, але мудрість не віку цього, ані володарів цього віку, що гинуть,

Обаче, ние поучаваме мъдрост между съвършените, ала не мъдрост от тоя век, нито от властниците на тоя век, които преминават;

7 а ле ми говоримо Божу мудрість у таємниці, приховану, яку Бог перед віками призначив нам на славу,

но поучаваме Божията тайнствена премъдрост, която е била скрита, която е била предопределена от Бога преди вековете да ни докарва слава.

8 я ку ніхто з володарів цього віку не пізнав; коли б бо пізнали були, то не розп'яли б вони Господа слави!

Никой от властниците на тоя век не я е познал; защото, ако я бяха познали, не биха разпнали Господа на славата.

9 А ле, як написано: Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував був тим, хто любить Його!

А според както е писано: - "Каквото око не е видяло, и ухо не е чуло, И на човешко сърце не е дохождало, Всичко това е приготвил Бог за тия, които Го любят".

10 А нам Бог відкрив це Своїм Духом, усе бо досліджує Дух, навіть Божі глибини.

А на нас Бог откри <това> чрез Духа; понеже Духът издирва всичко, даже и Божиите дълбочини.

11 Х то бо з людей знає речі людські, окрім людського духа, що в нім проживає? Так само не знає ніхто й речей Божих, окрім Духа Божого.

Защото кой човек знае що има у човека, освен духът на човека, който е в Него? Така и никой не знае що има у Бога, освен Божият Дух.

12 А ми прийняли духа не світу, але Духа, що з Бога, щоб знати про речі, від Бога даровані нам,

А ние получихме не духа на света, но Духа, който е от Бога, за да познаем това, което Бог е благоволил да ни подари;

13 щ о й говоримо не вивченими словами людської мудрости, але вивченими від Духа Святого, порівнюючи духовне до духовного.

което и възвестяваме, не с думи научени от човешка мъдрост, но с <думи> научени от Духа, като поясняваме духовните неща на духовните <човеци>.

14 А людина тілесна не приймає речей, що від Божого Духа, бо їй це глупота, і вона зрозуміти їх не може, бо вони розуміються тільки духовно.

Но естественият човек не побира това, което е от Божия Дух, защото за него е глупост; и не може да го разбере, понеже, то се изпитва духовно.

15 Д уховна ж людина судить усе, а її судити не може ніхто.

Но духовният човек изпитва всичко; а него никой не изпитва.

16 Б о хто розум Господній пізнав, який би його міг навчати? А ми маємо розум Христів!

Защото, "Кой е познал ума на Господа, За <да може> да го научи? А ние имаме ум Христов.