Йов 37 ~ Job 37

picture

1 О тож, і від цього тремтить моє серце і зрушилось з місця свого.

Aye, my heart trembleth at this also, and leapeth up out of its place:

2 У важливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його,

Hear attentively the roar of his voice, and the murmur going forth from his mouth.

3 й ого Він пускає попід усім небом, а світло Своє аж на кінці землі.

He sendeth it forth under the whole heaven, and his lightning unto the ends of the earth.

4 З а Ним грім ричить левом, гримить гуком своєї величности, і його Він не стримує, почується голос Його.

After it a voice roareth: he thundereth with the voice of his excellency, and holdeth not back the flashes when his voice is heard.

5 Б ог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла, яких не розуміємо ми.

God thundereth marvellously with his voice, doing great things which we do not comprehend.

6 Д о снігу говорить Він: Падай на землю! а дощеві та зливі: Будьте сильні!

For he saith to the snow, Fall on the earth! and to the pouring rain, even the pouring rains of his might.

7 В ін руку печатає кожній людині, щоб пізнали всі люди про діло Його.

He sealeth up the hand of every man; that all men may know his work.

8 І звір входить у сховище, і живе в своїх лігвищах.

And the wild beast goeth into its lair, and they remain in their dens.

9 І з кімнати південної буря приходить, а з вітру північного холод.

From the chamber cometh the whirlwind; and cold from the winds of the north.

10 В ід Божого подиху лід повстає, і водна широкість тужавіє.

By the breath of God ice is given; and the breadth of the waters is straitened.

11 Т акож Він обтяжує вільгістю тучу, і світло своє розпорошує хмара,

Also with plentiful moisture he loadeth the thick clouds, his light dispels the cloud;

12 і вона по околицях ходить та блукає за Його проводом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселенної,

And they are turned every way by his guidance, that they may do whatsoever he commandeth them upon the face of the circuit of the earth,

13 в ін наводить її чи на кару для краю Свого, чи на милість.

Whether he cause it to come as a rod, or for his land, or in mercy.

14 Б ери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чуда!

Hearken unto this, Job; stand still and discern the wondrous works of God.

15 Ч и ти знаєш, що Бог накладає на них, і заяснює світло із хмари Своєї?

Dost thou know how +God hath disposed them, and how he causeth the lightning of his cloud to flash?

16 Ч и ти знаєш, як носиться хмара в повітрі, про чуда Того, Який має безвадне знання,

Dost thou know about the balancings of the clouds, the wondrous works of him that is perfect in knowledge?

17 т и, що шати твої стають теплі, як стишується земля з полудня?

How thy garments become warm when he quieteth the earth by the south wind?

18 Ч и ти розтягав із Ним хмару, міцну, немов дзеркало лите?

Hast thou with him spread out the sky, firm, like a molten mirror?

19 Н авчи нас, що скажем Йому? Через темність ми не впорядкуємо слова.

Teach us what we shall say unto him! We cannot order by reason of darkness.

20 Ч и Йому оповісться, що буду казати? Чи зміг хто сказати, що Він знищений буде?

Shall it be told him if I would speak? if a man say, surely he shall be swallowed up.

21 І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер перейде і вичистить їх.

And now see not the light as it gleameth, it is in the skies. But the wind passeth by and cleareth them.

22 І з півночі приходить воно, немов золото те, та над Богом величність страшна.

From the north cometh gold; with +God is terrible majesty.

23 В семогутній, Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить нікого судом та великою правдою.

The Almighty, we cannot find him out: excellent in power, and in judgment, and in abundance of justice, he doth not afflict.

24 Т ому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросердих не дивиться Він.

Men do therefore fear him: he respecteth not any that are wise of heart.